Методика проведення роботи

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Оглядають усю партію повністю та визначають недоліки зовнішнього виду та маркування (забруднення, поломки тари, пліснявіння та інше).

За результатами перевірки прийманню підлягає продукція, запакована у тару з маркуванням, яке відповідає нормативній документації.

Партією коров'ячого масла вважають продукцію, вироблену з вершків однієї ванни методом перетворення високожирних вершків, однієї ємності – методом безперервного збивання (об'єм партії не повинен перевищувати 40 ящиків). Для контролю якості масла за органолептичними та фізико-хімічними показниками від кожної партії відбирають вибірку.

Об'єм вибірки від партії масла у транспортній та споживчій тарі складає 5 відсотків одиниць транспортної тари з продукцією. При наявності у партії масла менше 20 одиниць – відбирають лише одну.

З кожної включеної до вибірку одиниці транспортної тари з фасованим маслом відбирають З відсотки одиниць споживчої тари з продукцією.

В кожній одиниці тари з продукцією, яка входить до вибірки, визначають температуру продукту за допомогою скляного термометра в оправі.

Температуру масла у транспортній тарі визначають на глибині 10-20 см, у споживчий тарі – в центрі одиниці упаковки.

Після встановлення температури перевіряють загальну масу, кількість одиниць у вибірці, а також масу продукту в мілкій розфасовці.

Кожну одиницю упаковки окремо зважують. Для масла у споживчій тарі визначають загальну масу 5 – 10 шт. Зважування проводять на вагах відповідної вантажопідйомності. При визначенні маси масла у споживчій тарі на шальку вагів кладуть такий самий пакувальний матеріал і в такій самій кількості, як використано для пакування продукту.

4.5.1. Відбір проб масла для проведення мікробіологічного аналізу

Від продукції, що потрапила до вибірки у споживчій тарі, відбирають для аналізу стерильним шпателем 15-20 г (включаючи поверхневий шар). Відібрану пробу кладуть до стерильного посуду, котрий закривають стерильною пробкою.

Від продукції, що потрапила до вибірки в транспортній тарі, пробу відбирають стерильним щупом на відстані 3-5 см від краю, направляючи щуп до протилежної сторони та вводячи його на 3/4 довжини.

Зі стовпчика масла на щупі відбирають стерильним шпателем 15-20 г масла та кладуть його до стерильного посуду. Стовпчик масла, що залишився після відбору проби на щупі, повертають на колишнє місце, а поверхню масла охайно заробляють.

4.5.2. Відбір проб масла для фізико-хімічного аналізу

Точкові проби масла у транспортній тарі, включеного у вибірку, відбирають щупом. При упаковці масла у ящики щуп занурюють по діагоналі від торцевої стінки до центру моноліту масла. Пробу масла при температурі нижче 10°С відбирають щупом, нагрітим у воді з температурою 38±2°С.

При складанні об'єднаної проби від нижньої частини стовпчика масла, узятого щупом з кожної одиниці транспортної тари з продукцією, відбирають ножем точкову пробу масла масою близько 50 г та поміщають до посуду для складання об'єднаної проби. Верхню частину стовпчика довжиною 1, 5 см, що залишилась на щупі, повертають на колишнє місце.

Від масла у споживчій тарі точкову пробу масою 50 г відбирають ножем від кожного брикету масла, спочатку знявши упаковку та поверхневий шар, товщиною 0, 5-0, 7 см. Точкові проби поміщають у посуд для складання об'єднаної проби.

Об'єднану пробу масла поміщають у водяну баню з температурою 30±2 °С. При постійному перемішуванні пробу підігрівають до отримання розм'якшеної маси і відбирають пробу масою 50 г.

Пробу, призначену для аналізу, охолоджують до температури 20±2 °С та визначають масову частку вологи, сухого знежиреного молочного залишку, кислотність, розраховують масову частку жиру. За хімічними показниками масло повинно відповідати вимогам, наведеним у табл.1.

У відібраній пробі визначають органолептичні показники масла у приміщенні з температурою повітря 15-18 °С, Температура масла не повинна перевищувати 10-12 °С та бути не нижчою 6 °С, щоб можна було зробити правильний висновок про смакові якості та консистенцію масла, так як тепліше або холодніше масло не викликає виразних смакових відчуттів та не дає правильної уяви про консистенцію.

За органолептичними показниками масло повинно відповідати вимогам, наведеним в табл. 2.

Запах визначають у стовпчику масла одразу після його відбору щупом.

Для оцінки смаку від стовпчика масла відрізають шпателем невеликий шматочок, розплавляють його у роті та тримають деякий час, не ковтаючи. При цьому відзначають, чи має масло невластиві для нього смак та запах; затхлий, гнилісним, пліснявий, прогірклий, засалений чи присмак нафтопродуктів.

Колір масла визначають візуально, не руйнуючи стовпчика, при гарному денному освітленні. Перевіряють відповідність вершкового масла його характерному кольору: білому чи світло-жовтому.

Якість посолки встановлюють дегустацією, одночасно зі смаковими якостями: посолка солоного масла повинна бути рівномірною, без нерозчиненої солі.

Оцінку органолептичних показників перевіряють відповідно зі схемою (табл. 3), в якій кожному показнику відводять встановлену кількість балів.

Залежно від недоліків деяких показників проводять знижку балів за даними, наведеними у табл. 4.

Примітка: при оцінці несоленого вершкового масла по показнику " посолка" ставиться умовно 10 балів.

При наявності двох або більше вад по кожному показнику знижка балів проводиться за найбільш знецінюючою вадою.

Після закінчення органолептичної оцінки визначають сорт масла відповідно до табл.5.

У протокол записують відповідно до завдань 1 та 2 основний асортимент вершкового масла та правила відбору проб.

Результати органолептичної оцінки і фізико-хімічних досліджень заносять до табл. 6.

Вади масла обґрунтовують за найбільш знецінюючим показником бальної оцінки.

3. Енергетична, харчова і біологічна цінність масла.

5. Асортимент масла. Нові види масла. Особливості їх складу.

7. Умови транспортування і зберігання масла.

8. Вимоги діючого стандарту на масло вершкове.

9. Правила відбору проб масла та підготовка їх до випробувань.

11. Методика визначення термостійкості вершкового масла.

12. Методика визначення консистенції вершкового масла.

13. Методика визначення органолептичних показників вершкового масла.

16. Основні вади вершкового масла та причини їх появи.

17. Зміни складових масла під час зберігання.