Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Мовні кліше для написання рецензії






 

Об’єкт аналізу Рукопис книги, стаття в журналі, кандидатська дисертація, автореферат, дипломний проект і т. ін. (праця автора, рецензована робота...)
Актуальність теми Актуальність теми обумовлена... Дослідження присвячене актуальній темі... Автор розглядає важливі питання сучасності...
Короткий зміст Дослідження складається зі вступу,... розділів, висновків,... додатків тощо (вказується загальна кількість сторінок, позицій у списку використаних джерел, наявність ілюстрацій, таблиць, графіків) На початку дослідження (статті, монографії, дисертації) автор указує на... Автор аналізує наявні джерела з цієї проблеми... Дослідник розглядає питання... Автор (учений, науковець) доводить, що... Аргументовано стверджується думка, що...
Формулювання основної тези Основна проблема дослідження полягає у... У статті на перше місце висувається питання про...
Загальна оцінка: позитивна Робота вирізняється... значним фактичним матеріалом,... оригінальним підходом до аналізу та вирішення поставлених завдань,... високою інформативністю Автор доводить (підтверджує) свою думку значним ілюстративним (статистичним, експериментальним) матеріалом... Автор справедливо (слушно) зазначає,.. аргументовано обґрунтовує,.. чітко визначає, детально аналізує, ретельно розглядає, уважно простежує, доказово критикує... Як переконливо свідчить автор, не всі попередні ідеї витримали випробування часом... Автор уважно аналізує погляди опонентів... Ідея автора... досить продуктивна (плідна, оригінальна, новаторська)... Праця важлива нестандартними підходами до вирішення... Думка автора... (про що?) видається перспективною Важко не погодитися з... Думки (положення) автора про... сформульовані чітко (доказово, переконливо) Висновки автора достовірні й результативні. Вони ґрунтуються на аналізі значного фактичного матеріалу... Безперечною заслугою автора варто вважати новий підхід до вирішення... запропоновану класифікацію... способи узагальнення... певні уточнення існуючих понять...
Неоднозначна Варто відзначити певні дискутивні моменти... Така постановка питання не є однозначною Одначе, цікаві думки не підкріплені фактами... роздуми автора здаються декларативними... все ж робота заслуговує позитивної оцінки Автор досить цікаво проаналізував сучасний стан проблеми. Водночас, на нашу думку, аналіз міг бути глибшим і змістовнішим Справедливо вказуючи на... автор помилково вважає, що... Деякі положення автора залишаються бездоказовими, зокрема й такі... У роботі (статті, дослідженні, монографії і т.д.) відчутно не вистачає ілюстративного та фактичного матеріалу. Тому висновки автора здаються дещо некоректними На підтвердження цієї тези автор наводить кілька аргументів (прикладів, даних), які не завжди переконливі Незважаючи на дискусійність (неоднозначність) основної концепції (положень, висновків, рекомендацій) цієї праці, варто відзначити її значення та актуальність для...
Недоліки, прорахунки Сумнів викликає доцільність (коректність, продуктивність) такого підходу... Серед недоліків дослідження – надмірна (невиправдана) категоричність висновків автора Суттєвий (серйозний) недолік роботи полягає у... (непереконливості доказів, спрощеному підході до... відсутності чіткої характеристики... відсутності критичної оцінки... До прорахунків роботи належать... Методично робота побудована нераціонально, варто б скоротити... Поза розглядом дослідження залишилися питання... Автор не розглянув питання, що безпосередньо стосуються теми дослідження Зазначені недоліки мають суто локальний (рекомендаційний) характер і не впливають на остаточні результати дослідження Вказані зауваження не впливають суттєво на загальну позитивну оцінку роботи
Висновки Загалом це цікава й корисна робота Таким чином, розглянуте дослідження заслуговує позитивної (високої) оцінки Робота відповідає всім вимогам, може бути оцінена позитивно, а її автор заслуговує на присудження... (наукового ступеня...)  


Як особлива текстова форма наукова рецензія виконує у науковому процесі притаманні їй функції:

- інформування, тобто ознайомлення з науковим твором (або кількома творами);

- оцінювання та осмислення у науковому соціумі певного наукового знання.

Учені вважають, що наукова рецензія за своїм сутнісним наповненням наближається до наукознавчого дослідження, встановлюючи критерії оцінки і систему вимог до наукового твору. З іншого боку, можлива також прагматична функція організації наукового спілкування, вироблення вербальних форм наукового етикету. Незаперечний і той факт, що рецензія здатна виконувати рекламну місію, якщо необхідно зацікавити потенційних читачів рецензованим твором[2].

Особливість рецензії полягає у вмінні спілкуватися, вести діалог (часто уявний) між рецензентом та автором твору, рецензентом і читачами. Нерідко автор рецензії виявляє свої особистісні цінності, він присутній як фахівець-аналітик чи полеміст, який із знанням справи оцінює первинний документ, висуває свої зауваження, подає поради, рекомендації, пропонує імпульси до наукового діалогу.

 

Відгук

Відгук – стисла форма письмової оцінки виконаної роботи (курсової, бакалаврської, магістерської кваліфікаційних робіт, кандидатського чи докторського дослідження). Особливість відгуку, як правило, наукового керівника чи консультанта, полягає у підтвердженні готовності виконаної роботи до захисту, зосередженні уваги на найважливіших моментах та якості дослідження. Обсяг відгуку невеликий – 1–3 сторінки (3–5 сторінок для кандидатських і докторських дисертацій. Реквізити:

Назва документа

Заголовок, що містить вказівку на:

характер роботи

прізвище, імя та батькові автора роботи

назва роботи

місце і рік написання

кількість сторінок;

Текс, що містить:

вступ;

стислий виклад змісту роботи;

критичнізауваження
висновки

Підпис особи, що склала відгук.

У разі потреби підпис засвідчується печаткою.

 

Питання для самоперевірки:

1.Особливості наукового стилю, його жанри, різновиди.

2.Охарактеризуйте мовностилістичні особливості та структуру наукових робіт (реферат, наукова стаття та інш.)

 

Практичне завдання для самостійної роботи:

Написати рецензію, відгук (за вибором) на наукову публікацію з професійної тематики

 

Література:

ЗагніткоА.П.; Данилюк І.Г.Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування, - Д,, 2004. – 154 с.

Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова – 4-евид., допов. Х.: Торсінг, 2004. – 447 с.

Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн., 3- вид. – К.: Каравела, 2006.

Розд.6. Документ як основний вид писемного ділового мовлення. – стор.229-291.

Намакштанська І.Є, Семенова Л.П., Кровицька О.В. та інш. – Навчальний посібник з ділового мовлення. – Макіївка, 2001. 235 с.

Електронні джерела:

https://kafvp.kpi.ua/

https:// uk.wikipedia.org

Практичне заняття 6. Проблеми перекладу та редагування наукових текстів.

 

План: Форми і види перекладу. Буквальний, синхронний, реферативний, адекватний, анотацій ний, технічний, літературний та інші види перекладу. Калькування елементів близькоспоріднених мов. Вибір синонімів під час перекладу. Переклад термінів. Особливості редагування наукового тексту.

 

Мета: Активізувати увагу студентів до складних питань обробки (редагування та переклад при потребі) підготовлених текстів на рідній мові та перекладених з іноземних мов, підготувати до самостійної роботи в царині добору лексичних мовних одиниць та стилістичної обробки самостійно напрацьованого тексту.

Перекладознавство — самостійна галузь прикладної лінгвістики, присвячена найважливішим проблемам перекладу, вивченню теоретичних понять, використання сучасної термінології в перекладознавстві.

Загальні відомості

Вивчення перекладознавства полегшує розуміння мовних явищ при опануванні конкретних мов у контексті перекладознавчої науки.

Говорячи про переклад, потрібно згадати про лінгвістичні і нелінгвістичні аспекти перекладу.

Термін переклад багатозначний. З однієї сторони, він позначає діяльність, яка полягає в передачі змісту тексту (в широкому розумінні) на одній мові засобами іншої мови, а з іншої – самі результати цієї діяльності. Мова піде і про переклад-процес, і про переклад-результат. Наука про переклад включає декілька напрямків, серед яких виділимо: теорія перекладу, аналіз перекладу, методика навчання перекладу. Як і багато інших дисциплін прикладної лінгвістики, переклад по суті міждисциплінарний, що зв’язаний не лише з лінгвістикою, але і з літературознавством, когнітивними науками і культурною антропологією. Спробуємо сформулювати типологію «природного» перекладу, відстежимо його лінгвістичні проблеми.

Міждисциплінарність теорії перекладу і її практичних застосувань вказує на те, що переклад є не лише мовним, а і досить складним когнітивним феноменом. Перекладаючи з однієї мови на іншу, людина використовує як свої мовні знання і можливості, так і найрізноманітніші екстралінгвістичні знання (про фізичну природу світу, про суспільство і його культуру, про ситуації, за яких виник текст, що перекладається, і як буде сприйматися його переклад і таке інш.), до того ж етапи розуміння і синтезу тексту принципово відрізняються. Наявні декілька шляхів, які ведуть від тексту на «мові-джерелі» L1 до тексту на «мові-цілі» L2. Це відображає той факт, що переклад може здійснюватися з різною мірою проникнення в зміст тексту. Переклад на всьому шляху передбачає структурування деякого концептуального (понятійного) представлення змісту тексту, імовірно не залежного від особливостей вхідної і вихідної мов і враховує всю повноту знань, що в зв’язку з конкретним текстом можуть бути залучені перекладачем (або перекладацьким пристроєм) для максимально адекватної передачі його змісту на іншій мові. Тобто, повний переклад – це не підбір перекладних відповідностей, а максимально глибоке розуміння тексту плюс поява нового тексту на іншій мові, або, інакше, два послідовних переклади: спочатку на гіпотетичну концептуальну мову-посередник, а потім, вже з цієї мови-посередника, на мову-ціль. Скорочена схема перекладу передбачає встановлення перекладних відповідностей між сутностями текстів на мові-джерелі і мові-цілі; при цьому ці сутності зберігають особливості цих мов, і ніякої мови-посередника не постулюється. Нарешті, при короткій схемі перекладу перекладацькі відповідності встановлюються безпосередньо між виразами мови-джерела і мови-цілі (скажімо, при перекладі етикетних формул типу «пані і панове» чи «Доброго дня!»). Коротка схема, зрозуміло, вироджений випадок перекладу, однак він типовий для ситуацій, коли людина, яка говорить, фактично не знає мови-цілі і залучає так звані «розмовники» для вираження комунікативного наміру. Повну, скорочену і коротку схему перекладу можна назвати когнітивними стратегіями перекладу, які вибираються когнітивною системою людини в залежності від характеру комунікативної ситуації і її етапів.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.