Етика - наука про мораль, її природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми в суспільстві.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

1. Поняття про мораль. Формування моральних норм у стародавніх людських співтовариствах.

2. Морально-етичні норми, що історично склались у народу України.

3. Використання принципів народної моралі у діяльності видатних просвітителів Г.С.Сковороди, К.Д.Ушинського, Ю.А.Федьковича, І.Я.Франка.

4. Сучасне звучання про суть і завдання морального виховання.

- виховання національної гідності й менталітету; виховання громадянина, патріота своєї Батьківщини;

- виховання поваги до людей інших національностей, їхньої культури, історії, звичаїв;

- виховання бережливого ставлення до природи;

- виховання несприйнятливості до наркогенних речовин;

- формування дисциплінованості і культури поведінки.

6. К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський про шляхи дисциплінованості.

7. Особливості використання у моральному вихованні молодших школярів національної символіки.

8. Єдність навчальної і позакласної роботи у моральному вихованні молодших школярів.

9. Методика організації окремих форм морального виховання у позакласній роботі.

У складному процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню.

Моральне виховання - виховна діяльність школи і сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

Моральне виховання залежить від моралі — однієї з форм суспільної свідомості, сукупності загальноприйнятих норм, принципів і правил, що регулюють поведінку людей.

Отже, мораль - система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми за будь-якої ситуації на демократичних засадах.

Моральність - охоплює моральні погляди, переконання, почуття, стосунки, поведінку людей.

Моральна свідомість — одна із сторін суспільної свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальні відношення і регулює моральний бік діяльності людини.

Моральні переконання — пережиті та узагальнені моральні принципи, норми.

Моральні почуття - запити, оцінки, відношення, спрямованість духовного розвитку особистості.

Моральні звички - корисні для суспільства стійкі форми поведінки, що стають потребою і здійснюються за будь-якої ситуації та умов.

Моральна спрямованість - стійка суспільна позиція особистості, що формується на світоглядній основі, мотивах поведінки і виявляється як властивість особистості в різних умовах.

Методологічною засадою морального виховання є етика.

У моральному вихованні слід спиратися на гуманістичну ідею про те, що людині від природи притаманне прагнення до добра, правди і краси. Виховання учнів, на думку О.Вишневського, має забезпечити формування у них такої системи моральних цінностей.

Абсолютно вічні цінності — загальнолюдські цінності, що мають універсальне значення та необмежену сферу застосування (доброта, правда, любов, чесність, гідність та ін.).

Національні цінності — є значущими для одного народу, проте їх не завжди поділяють інші народи. Наприклад, почуття націоналізму зрозуміле і близьке лише поневоленим народам і чуже тим, які ніколи не втрачали своєї незалежності. До цієї групи цінностей належать такі поняття, як патріотизм, почуття національної гідності, Історична пам'ять тощо.

Громадянські цінності — ґрунтуються на визнанні гідності людей і характерні для демократичних суспільств. Це, зокрема, права і свободи людини, обов'язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, поваги до закону тощо.

Сімейні цінності — моральні основи життя сім'ї, стосунки поколінь, закони подружньої вірності, піклування про дітей, пам'ять про предків та ін.

Принципи і норми моралі регулюють ставлення людей один до одного, до суспільства, держави, сім'ї. Основні категорії моралі - добро, совість, честь, справедливість.

В ході розвитку суспільства мінялись моральні устої людей, їх поняття про добро і зло. Так, у Стародавній Греції спартаківці скидали зі скель своїх слабких дітей, так як із них не виростуть сильні воїни. Рабовласники убивали рабів, феодали морально виправдовували панщину та ін.

Особливо багато європейських правил вніс в Росію Петро І (одяг, іноземну мову, поведінку). В 1717 р. була видана книга " Юності чесне дзеркало", в якій дворянам давали конкретні настанови, як себе поводити в суспільстві, з іншими людьми. До досягнення молодою людиною своєї зрілості, вона повинна глибоко вивчити всі правила поведінки. Хоч етикет розповсюджувався лише на людей дворянського походження, однак він сприяв розвитку загальної культури людського спілкування.

Стосунки робітників, селян правила етикету не регулювали, але у них були свої правила. Людина цінувалась за своїми діловими і трудовими якостями. Отже, мораль змінюється, розвивається разом із розвитком суспільства.

Загальнолюдський і історичний аспекти моралі.

Мова йде про суперечливість самої моралі, яка, з однієї сторони, виникнувши як специфічна форма регуляції людських стосунків, претендує на загальність і точність своїх вимог, з іншої - змінюється, так можна говорити, що історично змінились два типи моралі: на зміну античній, що допускала ділення людей на вільних і рабів і відповідно ставила рабів поза мораллю, прийшла християнська, що в ідеалі проголошувала рівність всіх людей, незалежно від майнового стану. Іншим важливим аспектом даного питання є існування різниці як в способі мислення так і в поведінці різних класів суспільства. Але, поряд з цим в історії людства зберігаються деякі загальні для всіх історичних епох умови життя людей і форми людського співжиття. Зберігається і послідовність тих чи інших вимог. В основному ці вимоги пов'язані з найпростішими формами стосунків між людьми: не красти, не вбивати, говорити правду, допомагати людям. У всі часи засуджувалися жорстокість,.лінощі та ін.

В сучасних умовах, коли світ стає все більш взаємозалежним, на перший план висуваються загальнолюдські цінності, а це говорить про те, що для налагодження людських стосунків на різних рівнях, мораль починає займати своє місце і стає дійсно найбільш значним регулятором поведінки.

Це два способи регуляції поведінки і їх не можна ототожнювати. Політика, яка виражає стосунки між людьми, інститутами, організаціями, які виражають класові, національні, релігійні, професійні інтереси у зв'язку із здійсненням влади чи впливу на неї, в центр уваги ставить питання про політичну доцільність вимог, тобто, найбільш ефективне вираження і забезпечення відповідних інтересів. А норми моралі в основному живуть у свідомості людей. Самою найважливішою відмінністю між мораллю і політикою є спосіб, яким вони регулюють поведінку людей. Виконання норм політики забезпечується при необхідності мірами примусу (адміністративними, карними і економічними санкціями), за допомогою спеціального апарату правосуддя. Вимоги моралі підтримуються силою загальноприйнятих звичаїв, суспільної думки і особистою переконаність людини. Моральна санкція здійснюється не окремими людьми, наділеними особливими уповноваженнями, а всім колективом, соціальною групою, суспільством в цілому. Хоч в принципі будь який антисуспільний вчинок заслуговує морального засудження, далеко не всі караються законом.