Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методика обстеження молочних залоз.






· Оглянути хворого в положенні стоячи (сидячи – в залежності від стану хворої) з опущеними вздовж тіла руками спереду і з боків, звертаючи увагу на будь-які зміни їх форми, стан шкіри.

· Провести огляд молочних залоз та сосків з піднятими обома руками вверх.

· Обережно стиснути соски правої та лівої молочних залоз і перевірити наявність виділень з них.

· Круговими рухами кисті від периферії залози до центру провести пальпацію обоз залоз почергово, притискаючи до грудної клітки.

· Провести в положенні стоячи (сидячи - залежно від стану хворої) бімануальну пальпацію почергово обох залоз від периферії до центру.

· Зробити аналогічну пальпацію згідно п.4 і 5 в положенні лежачи.

· Провести пальпацію між молочною залозою і пахвинною впадиною та пальпацію самої пахвинної впадини спочатку піднявши руку вверх, а потім – витягнувши її вподовж тіла на предмет метастазів.

 

33. Симптоми раку молочної залози.

· Виявляється утвір різної величини хрящоподібної консистенції без чітких меж.

· Асиметрія сосків (сосок на стороні пухлини підтягнутий вгору).

· Втягнутість соска.

· Потовщення шкірної складки молочної залози при пальпації над пухлиною.

· Симптом «лимонної кірки» за рахунок набряку над пухлиною підшкірно-жирової клітковини.

· Наявність панцирного раку. Залоза нагадує щільний панцир, можливо

некротично змінений.

· Наявність тривало незаживаючих виразок, ерозій, шелушіння в області ореоли – рак Педжета.

· Виділення серозні, гнійні чи кров’янисті, часто з неприємним запахом із соска.

· По зовнішньому контуру залози та в пахвинній області пальпуються збільшені за рахунок метастазів лімфатичні вузли.

Тактика фельдшера: при підозрі направити до онколога, хірурга чи акушер-гінеколога.

 

34. Клінічні ознаки раку прямої кишки. Тактика фельдшера.

· Дискомфорт при акті дефекації.

· Диспепсичні явища.

· Поява нестійкого стільця.

· Поява серозно-гнійних чи кров’янистих виділень, які часто супроводжуються слизом та піною.

· Поява двоетапного стільця. Хворий вимушений через деякий час сідати повторно.

· Поява олівцеподібного стільця (в разі великої пухлини за рахунок звуження посвіту прямої кишки).

· Поява симптомів кишкової непрохідності (при практично повному звуженні просвіту).

· При пальцевому обстежені прямої кишки виявляється утвір.

· Поява симптомів ракової інтоксикації (швидке схуднення, відраза до м’яса, нестійка температура).

 

35. Симптоми мастопатії.

Мастопатія – дисгормональне захворювання, що виникає внаслідок нейроендокринних порушень і проявляє себе проліферативними та гіперпластичними процесами. В товщі молочної залози з’являється ущільнення. Сприяють мастопатії: порушення менструального циклу, дітородної функції, штучні аборти, відмова від годування грудьми, запальні захворювання жіночих статевих органів і т.д.

Розрізняють вузлову і дифузну форми мастопатії. Вузлова мастопатія характеризується наявністю в молочній залозі обмежених ущільнень у вигляді аденоматозних та фіброзних вузлів. Дифузна форма мастопатії проявляється у формі розлитого ущільнення залозистої або сполучної тканини.

Клінічні ознаки:

· Біль у молочні залозі що з’являється або посилюється перед менструацією та зникає після неї.

· Наявність ділянок ущільнення, частіше у верхньо-зовнішньому квадраті, які зникають або зменшуються після менструації.

· Можливі виділення з соска (бурштинового або кров’янистого кольору).

· Шкірні покрови не змінені.

· Сосок не втягнутий.

Хвора повинна бути обстежена і оглянута у хірурга, гінеколога та ендокринолога. Обов’язково необхідно провести УЗД дослідження молочних залоз.

Тактика фельдшера: хвору в плановому порядку направити на обстеження до вище вказаних спеціалістів.

 

36. Назвіть методи визначення площі опіку.

· Правило «долоні»: рахується, що долоня хворого = 1% площі шкіри. Кількість долонь визначає загальну площу опіку.

· Правило «дев’яток»- організм людини ділять на 11 ділянок по 9% і промежина і зовнішні статеві органи 1 %

1.Голова, обличчя, шия 9%

2.Передня поверхня грудної клітки 9%

3. Задня поверхня грудної клітки 9%

4. Живіт 9%

5. Пояснична ділянка 9%

6.Ліва рука 9%

7. Права рука 9%

8. Стегно справа 9%

9. Стегно зліва 9%

10. Гомілка, стопа ліва 9%

11. Гомілка стопа права 9%

12. Промежина і зовнішні статеві органи 1 %

 

37. Що таке критичні опіки?

· опіки дихальних шляхів

· опіки обличчя, очей, суглобів, промежини

· у дорослих опіки ІІ ст. 25% і більше

· у дітей опіки ІІ ст. більше 20%

· у дітей опіки ІІІ ст. більше 10%

· опіки усіх дітей віком до 10 років

· опіки дорослих віком після 60 років

· усі електричні опіки

· опіки, комбіновані з травмами

· опіки, комбіновані з тяжкими хронічними захворюваннями

 

38. Назвіть періоди опікової хвороби.

Опікова хвороба - це комплекс змін в організмі людини внаслідок великих площ опіку.

Періоди опікової хвороби:

· період опікового шоку. Він має фази:

а) фаза еректильна, в цій фазі хворий збуджений

б) фаза торпідна, в ній 3 ступеня –легка, середня, тяжка.

· період токсемії. В цей період виражені явища інтоксикації, хворий температурить, озноб до 2-х тижнів.

· період септикотоксемії, в цей період крім ендогенної інтоксикації приєднується екзогенна інтоксикація за рахунок мікробного загрязнення опікових ран.

· період реконвалесценції.

 

39. Ступені опіків.

Глибина опіку визначається ступенями.

Поверхневі опіки:

· І ступінь – стадія еритеми – неповношаровий опік, частково ушкоджений епідерміс, спостерігається почервоніння шкіри, набряк і біль;

· ІІ ступінь - стадія міхурців – неповношаровий опік, ушкоджений епідерміс до сосочкового шару шкіри, відмічаються міхури, наповнені прозорою серозною рідиною, набряк, сильний біль.

· ІІІ А ступінь – поразка частково паросткового (мальпігієвого) шару шкіри, визначаються міхури, наповнені серозно-геморагічною рідиною, набряк, сильний біль.

Глибокі опіки:

· ІІІ Б ступінь - уражений повністю паростковий шар шкіри, заявляються ділянки некрозу, струпи.

· ІV ступінь – ушкоджені всі шари шкіри та глиблежачі тканини. Може відмічатися обвуглювання, втрата чутливості на обпаленій ділянці.

Поверхневі опіки заживають самостійно, глибокі опіки потребують

пересадки шкіри.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.