Полягає у з'єднанні електричних контактів звукового чи світлового сигнального пристрою при прогинанні мембрани (діафрагми) під напором води у трубопроводі.

Для неопалюваних приміщень у трубопроводах підтримується незначний тиск повітря і вода з водонапірного баку не заходить у розподільчі трубопроводи.

Спринклерна головка призначена для задіяння установки (Рис.4).

Рис 4. Схема спринклерної головки з металевим замком

Штуцер з наріззю; 2 - райка; 3 - діафрагма; 4 скляний клапанн; 5 -легкоплавкий замок; 6 - розетка; 7, 8, 9 - три пластинки з червоної міді, спаяні між собою легкоплавким сплавом).

Корпус головки з двома виступами для спринклерного ключа мас різьбу, за допомогою якої головку загвинчують у трійник трубопроводу. У нижню частину корпусу загвинчена дужка з розеткою. Між дужкою та корпусом прокладена металева пружна діафрагма з отвором для виливання води (діаметр отвору становить 12, 7 мм) Як правило, отвір закритий скляним клапаном, підтримуваним замком, що виготовлений з трьох спаяних легкотонким припоєм пластин. Інший кінець замка впирається в п'яту розепки. Замок, встановлений

Ексцентрично відносно осі спринклера, підтиснений діафрагмою і щільно закриває її отвір. Після підвищення температури припой розплавляється, а пластини замка завдяки пружній дії діафрагми розлітаються у різні боки. Тоді вода ударяється у спеціальний пристрій головки і розпорошується.

Щоб уникнути окислювання деталей спринклерної головки, їх виготовляють з неокислюваних металів (найчастіше зі сплавів міді).

Замки спринклерних головок виготовляють з певною температурою плавлення припою. Вибирають спринклерні головки згідно з максимально можливою температурою повітря у приміщенні (за умовами експлуатації). Температура відкривання замка вказана на самому замку, окрім того, її можна визначити згідно з кольором корпусу спринклерної головки.

Таблиця 1 Визначення типів спринклерних головок

ДРЕНЧЕРНІ УСТАНОВКИ відрізняються від спринклерних тим, що розпорошувачі води (дренчери) не мають замків і завжди відкриті, а вода перекрита клапаном групової дії. Цей клапан відкривається від спеціальних пристроїв тросових систем з легкоплавкими замками, гідравлічних чи пневматичних систем зі спринклерними головками, електричних датчиків, що реагують на тепло, дії; и світло, а також крани ручного вмикання (задіяння). Тому, якщо вода поступає по розподільчій трубі, то зрошування починається одночасно з усіх дренчерів, під'єднаних до цієї труби. Отож, дренчерні установки дозволяють зросити водночас великі ділянки приміщення, а тому їх застосовують у найбільш пожежонебезпечних приміщеннях (коли фронт вогню поширюється швидше, ніж відкриваються спринклерні головки), їх застосовують також для створення водяних заслонів на шляху поширення вогню і для захисту поверхонь від надмірного нагрівання.

Дренчерні установки можуть бути ручного та автоматичного задіяння. Їх трубопроводи можуть бути як сухими (сухотрубні дренчерні установки), так і заповнені водою до рівня отвору найнижчого дренчера (заливні дренчерні установки) Заливні − швидшого задіяння, а тому їх доцільно встановлювати у найбільш пожежонебезпечних приміщеннях.

Спринклерні та дренчерні установки мають бути безперебійно забезпечені водою Як джерело водопостачання використовують зовнішній протипожежний, виробничий чи господарче-питтєвий водопроводи. Якщо ж наявний водопровід не забезпечує спринклерну установку щодо напору чи витрати води, то потрібно передбачити насосну станцію, щоб створити необхідний тиск, та запасну водойму для безперебійного постачання води Об'єм недоторканого запасу води для спринклерних та дренчерних установок визначають з умови забезпеченій подавання води протягом години на одну пожежу.

Подавання води збільшується з поширенням пожежі. Тому можна не влаштовувати повновитратне водопостачання спринклерної мережі у будь-який момент часу. Більш вигідніше розподілити систему водопостачання щодо умов живлення на два періоди:

- для подавання води у початковий період пожежі встановлювати автоматичні водоживильники, що забезпечують подавання води (з витратою 10 л/с) для невеликої кількості спринклерів.

- під час роботи автоматичних водоживильників умикаються основні водоживильники, що забезпечують подавання об'єму води, розрахованого а живлення великої кількості спринклерів

Не сучасних підприємствах згідно з категорією пожежо- та вибухонебезпечності спринклерні та дренчерні установки можуть бути обладнані резервуарами з інертним газом (фреон-114 (В2)або вуглекислота), піноутворювачем високократної піни чи вогнегасильними порошками, застосовними замість води. На таких підприємствах в Україні та за кордоном впроваджується також аерозольний спосіб гасіння пожеж. Цей спосіб оснований на створенні у замкненому об'ємі середовища, що не підтримує горіння речовин та матеріалів. Таке середовище можна створити, заповнивши приміщення, де виникла пожежа, аерозолем з суміші інертних газів (СО2, N2) та дрібних часток інгібіторів горіння. Таким чином аерозольний спосіб гасіння пожеж об'єднує елементи гасіння вогнегасильним. порошком та інертними газами, що значно ефективніше ніж окремо використовувані порошкові суміші, інертні гази чи водно-хімічні речовини.