💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Біхевіоризм. Теорії соціального обміну

П. М. Блау. РІЗНІ ТОЧКИ ЗОРУ НА СОЦІАЛЬНУ СТРУКТУРУ І ЇХ ЗАГАЛЬНИЙ ЗНАМЕНАТЕЛЬ1

^{1 В1 au P. M. Introduction: Diverse Views of Social Structure and Their Common Denominator // Continuities in Structural Inquiry / Ed. by P. M. Blau, R. K. Merton. London; Beverly Hills, 1981. P. 1-23. Переклад А. Бурака.}

На Всесвітньому соціологічному конгресі в Упсале (Швеція) в 1978 році три пленарні засідання були присвячені темі " Різновиду структурних досліджень". Більшість статей цієї збірки спочатку були представлені там в каче-стве доповідей. Як випливає з назви збірки, в нім йде мова про спадкоємність в структурних дослідженнях, оскільки він є продовженням більше ранньої збірки статей на цю ж загальну тему (Блау, 1975).

Різні глави цієї книги (так само як і попередньою) дуже відрізняються не лише розумінням соціальної структури, але і методами аналізу. У збірці розглядаються як чисто якісні аспекти концептуальних проблем, так і количе-ственные аспекти моделей структурного аналізу, основывающего-ся на емпіричних даних. Одні автори порівнюють і критиче-ски оцінюють різні теоретичні орієнтації у вивченні соціальної структури, інші виступають з аналізом категорій і уточненнями, треті розробляють формальні теоретичні моделі і застосовують їх для аналізу кількісних эмпириче-ских даних.

У зв'язку з цим виникають два питання: чи мають усі ці підходи спільний знаменник і чи є сенс об'єднувати їх в одній збірці? У суспільствознавців, яких зацікавлять теоретичні обговорення першої частини збірки, розгляд кількісних моделей в третій частині особливого інтересу може і не викликати. Можлива і зворотна ситуація. Проте є достатні підстави включити усі ці дуже різні моделі інтерпретації соціальної структури в одну книгу, оскільки лише таким чином можна підкреслити наявність такої великої різноманітності підходів до структурного аналізу в насто-ящее час.

Як відмітив мій колега-редактор у своїй статті, що увійшла до попередньої збірки (Мертон, 1975), різноманітність і плюралізм підходів в науковій дисципліні зазвичай є головним джерелом розвитку наукових знань.

Проте залишається питання про те, чи є яка-небудь отличитель-ная риса цих авторів, що аналізують соціальну структуру і що мають такі різноманітні точки зору на її природу. Чи існує спільний знаменник їх підходів, що дозволяє провести відмінність між ними і підходами інших учених-суспільствознавців. Після короткого огляду змісту збірки я маю намір дати ствердну відповідь на це питання.