Ромбовидні пересічення

У США найбільше розповсюдження одержали ромбовидні пересічення через те, що для їх розміщення необхідна менша площа, ніж для пересічення типу „чотирилисник”. На рис. 21 представлені найбільш поширені види ромбовидних пересічень. Ці види пересічень відрізняються величиною площі розв’язки, експлуатаційними характеристиками та вартістю будівельних робіт, а також правилами управління рухом ТЗ, геометрією і структурою простору, що займають.

На рис. 22 показана схема організації руху на ромбовидному роз’їзді з одним пересіченням потоків.

На рис. 233 показана схема організації руху на здавленому (по вертикалі) ромбовидному пересіченні.

На обох пересіченнях інтенсивність руху однакова. Експлуатаційні характеристики роз’їздів залежать від режимів світлофорного управління, які визначають час простою ТЗ на пересіченнях. При порівнянні характеристик пересічень оцінюється також і БР. Схема трифазного світлофорного управління рухом на роз’їзді з одним пересіченням показана на рис. 24, а схема чотирифазного управління рухом на здавленому ромбовидному пересіченні показана на рис. 25.

У таблиці 4 наведені основні характеристики роз’їздів з одним пересічення та здавленого ромбовидного пересічення. Різниця у геометричних характеристиках пересічень приводить до різної величини пропускної здатності. При однаковій пропускній здатності роз’їзд з одним пересіченням займає більшу площу. Ромбовидні роз’їзди з кількома пересіченнями мають меншу вартість будівництва. Експлуатаційні характеристики здавленого ромбовидного пересічення вище характеристик роз’їздів з одним пересіченням. Використання на роз’їздах з одним пересіченням трилампового світлофора приводить до збільшення часу простою автомобілів.

Рис. 21 Види ромбовидних пересічень:

1 – традиційна форма пересічення; 2 – здавлений ромб; 3 – розщеплений ромб; 4 – ромбовидний роз’їзд з одним пересіченням; 5 – триступеневе ромбовидне пересічення; 6 – триступеневе пересічення на різних рівнях

Таблиця 4