Розділ 4

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Розділ 4

• Особистісно зумовлена соціальна дезадаптація.

• З'ясування соціальної ситуації розвитку дитини взагалі та типу виховання в сім'ї зокрема.

• Встановлення контакту з батьками Руслана, індивідуальна пси-
хокорекційна робота з ним, перебудова взаємин учнів у класі
та їхніх ціннісних орієнтацій.

• Ситуативно зумовлена соціальна дезадаптація.

• Різке погіршення соціальної ситуації розвитку Олега у зв'язку із втратою свого центрального місця в життєвому просторі сім'ї; підсвідоме бажання повернути увагу матері негативною поведінкою.

• Індивідуальна робота з матір'ю для усвідомлення нею причин девіантної поведінки сина та встановлення позитивних стосунків у сім'ї.

• Особистісно зумовлена соціальна дезадаптація.

• З'ясування соціальної ситуації розвитку дитини взагалі та типу виховання в сім'ї зокрема.

• Встановлення контакту з батьками Світлани, перебудова взаємин учнів у класі, психокорекційна робота зі Світланою.

• Соціальна дезадаптація за типом педагогічної занедбаності.

• У сім'ї Дмитра — домінуюча гіперпротекція; у сім'ї Петра — гіпопротекція.

• Імпульсивність, недостатність функції прогнозу, несформова-ність соціально спрямованих ціннісних орієнтацій, низький рівень самоусвідомлення та навичок рефлексії.

• Соціальна дезадаптація за типом педагогічної занедбаності.

• Психотренінг для розвитку пізнавальної сфери, робота з батька
ми з метою нормалізації ситуації в сім'ї, включення Вови в групу
соціально-психологічного тренінгу для засвоєння навичок спіл
кування.

• Ситуативно зумовлена соціальна дезадаптація.

• З'ясування ставлення матері до ситуації, що склалася.

• Мати Арсенія має налагодити стосунки з сином; зрозуміти його почуття, усвідомити свої помилки, разом будувати плани майбутнього життя сім'ї.

• Особистісно зумовлена соціальна дезадаптація, що переходить
в адиктивну поведінку.

• Термінова зміна соціальної ситуації розвитку Жені, починаючи від нормалізації стосунків з матір'ю до зміни місця проживання, школи, друзів. Після цього — індивідуальна психологічна корекція.

• Ситуативно зумовлена соціальна дезадаптація.

• Психологу слід діяти в трьох напрямах: 1) звернути увагу класного керівника на необхідність формування соціально значущих потреб в учнів, не допускати утвердження в класі негативних лідерів, сприяти розвитку доброзичливих, дружніх стосунків між дітьми; 2) матері Тоні порекомендувати звернути увагу на те, що одним із компонентів формування " образу Я" є уявлення дитини про свій зовнішній вигляд. Тому потрібно докласти всіх зусиль, щоб у дівчинки не розвивався комплекс неповноцінності на цій основі. Крім того, батькам необхідно змінити стиль стосунків з дівчинкою, допомогти їй відчути впевненість у собі, підвищити рівень самоприйняття; 3) з Тонею необхідно провести психокорекційні заходи для запобігання відхиленням у формуванні " образу Я".

• Простежуються прояви особистісно зумовленої соціальної дезадаптації, детермінованої феноменом " розбіжності ставлень".

• Учительці доцільно порекомендувати для коригування відхилень у розвитку особистості Андрія залучити його в систему багатостороннього оцінювання.

• Причиною кримінальної поведінки Ігоря є виховання за типом потуральної гіперпротекції, посилене гіпертимно-нестійкою акцентуацією характеру підлітка.

• Змінити стиль виховання, ізолювати від впливу асоціальної групи (аж до переїзду в інший район чи місто), спрямувати зусилля на формування соціально значущої мотивації поведінки.

• Афективна реакція на фрустрацію базових соціальних потреб
підлітка.

Мар'яна не потребує психіатричного лікування. Матері слід змінити своє ставлення до дочки з урахуванням вікових і характерологічних особливостей Мар'яни.

Аграматизм — порушення мовної діяльності людини унаслідок ушкодження мовних зон кори головного мозку, що виявляється у неправильному використанні граматичних елементів.

Адиктивна поведінка — поведінка людини, узалежненої від психотропних речовин, азартних ігор, інтернету тощо.

Акцентуації характеру — крайні варіанти нормального психічного розвитку, за яких окремі риси характеру надмірно посилені.

Акцентуйована поведінка — така, що спричинена акцентуація ми характеру.

Альтернувальне виховання — нестійке емоційне ставлення, нерівномірність уваги, нечіткість висунення вимог та змінність міри контролю за дитиною з боку батьків.

Анорексія невротична — невротичний розлад, уперте прагнення схуднути, обмеження себе в їжі, що призводить до виснаження організму, гормональних розладів і навіть загибелі людини.

Асертивність — уміння висловлювати свої думки, задовольняти свої бажання та обстоювати свої права в такий спосіб, щоб це не порушувало прав інших людей.

Астенія — безсилля, слабкість — зниження сил певної психічної функції або органа, загальна оспабленість.

Гіперкінези — мимовільні раптові рухи м'язів обличчя, іноді кінцівок, всього тіла, що є симптомами невротичних розладів.

Гіперпротекція — хибний тип виховання, який виявляється в надмірному опікуванні дитини, позбавленні її самостійності, концентрації життя батьків лише навколо дитини.

Госпіталізм (синдром госпіталізму) — відставання у психофізичному розвиткові дитини одного—п'яти років унаслідок недостатньої уваги з боку матері (чи осіб, що її замінюють) або відокремлення дитини від неї.

Дезадаптована поведінка — небажання або невміння дотримуватися норм соціального середовища, що призводить до порушення прав інших людей.

Делінквентна поведінка — скоєння дрібних правопорушень, за які підліток не несе карної відповідальності.

Дизембріогенетичні порушення — порушення, що виникають під час ембріонального етапу розвитку індивіда.

Дисічорфоманія — невротичний розлад, що характеризується занепокоєнням дефектом (часто уявним) у своїй зовнішності.

Емпатія — здатність відчувати емоційний стан іншої людини, проникати в її почуття, внутрішній світ, уявляти себе на її місці та співчувати їй.

Зона найближчого розвитку — означає діяльність, яку дитина не може виконати самостійно, але таку, з якою вона може справитися з невеликою допомогою дорослого. На думку Л. С. Виготсько-го, те, що входило до зони найближчого розвитку, в процесі навчання переходить на рівень актуального розвитку.

Надцінні інтереси й захоплення — домінантні у психіці підлітка надмірні, однобокі, афективно забарвлені думки, зазвичай філософського чи релігійного змісту, що відвертають його від реального життя та заважають соціальній адаптації.

Неврози — психогенні вегетативно-соматичні розлади непсихо-тичного рівня, усвідомлювані самим суб'єктом.

Неконгруентність у вихованні — невідповідність слів батьків їхній інтонації та міміці, часто трапляється у випадку прихованого емоційного відторгнення дитини.

Персерваторність — стійке повторювання попередньої схеми рухів (дій) у новій ситуації, де вони вже не є адекватними; стійка стереотипна помилкова поведінка.

Польова поведінка — активність людини, що зумовлена не її цілями, а суто зовнішніми впливами (ситуативним полем).

Потуральна гіперпротекція — концентрація уваги на дитині в поєднанні з тісним емоційним контактом, схваленням навіть негативних поведінкових проявів, з виконанням її примх і всіх бажань.

Рефлексія — відображення осмислення людиною самої себе, ставлення інших до неї, закономірностей та передумов своєї діяльності.

Ритуали — ознака невротичного розладу, що виявляється у здійсненні певних дій (маніпуляції з предметами, постукування по дереву тощо), які виконує людина, щоб уникнути відчуття страху перед ситуацією, яка видається їй загрозливою.

Розбіжність ставлень — невідповідність суб'єктивних уявлень підлітка про свої стосунки з оточенням, оцінки себе та результатів своєї діяльності з тим, що існує реально.

Соціальна ситуація розвитку - поєднання зовнішніх обставин життя дитини з тим, як вона переживає ці обставини.