Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Визначення категорій, одиниць аналізу та одиниць обліку у контент-аналізі. Класифікатор контент-аналізу. Проектування кодувальної картки.






Контент-анализ (англ. content analysis; от content — содержание) — формализованный метод изучения текстовой и графической информации, заключающийся в переводе изучаемой информации в количественные показатели и ее статистической обработке. Характеризуется большой строгостью, систематичностью.
Сущность метода контент-анализа состоит в фиксации определенных единиц содержания, которое изучается, а также в квантификации полученных данных.
Объектом контент-анализа может быть содержание различных печатных изданий, радио- и телепередач, кинофильмов, рекламных сообщений, документов, публичных выступлений, материалов анкет.

Включає:

1) виділення смислових одиниць(категорій аналізу), їх підрахування(частоста в тексті)

2) встановлення співвідношень елементів текста між собою і із загальним глуздом.

3) встановлення співвідношення текстової і позатекстової реальності

4) метод містить у собі кількісний і якісний аналіз.

- дуже ефективний при вивченні масової і гарно квантіфікованої документальної інформації.

Основными направлениями использования контент-апализа являются:

а) выявление и оценка характеристик текста как показателей определенных сторон изучаемого объекта; б) выяснение причин, породивших сообщение;

в) оценки эффекта воздействия сообщения.

Текст – певна комунікативна система елементів(відомості, оцінки), що має замкнуту структуру(у відповідності до хитрожопого замислу автора). У висловлюваннях текста містяться певні замисли, теми. А тому Текст – певна реальність, де можна виділити субьєкти, предикати(їх дії)

Категорії аналізу – смислові одиниці аналізу. Ними позначають емпіричні ознаки тексту, через призму структури дослідження. Аналізують їх інтенсивністЬ, направленість, вияв і т.д.

Одиниця аналізу – частина текста яку можна поставити у відповідність із категоріями аналізу. (бо вони містять ознаки, що співвідн. Із категоріями).- слово, текст, висловлювання.

Одиниця підрахунку – кількісна характеристика одиниці аналізу. Фіксує регулярність зустрічі. (частота ознаки, об'єм уваги до категорії аналізу, - абзаци, к. знаків, площа, ширина колонки, …)

Класифікатор контент аналізу – документ у якому ознаки тексту реєструються. Містить одиниці і категорії аналізу. (реєстраційна картка – реєструє певні одиниці)

Бланк аналізу документів – фіксує результати збору, може містити розділи категорій.

Переваги: вторинна інформація – дослідження економічно більш менш, є можливість для повторного аналізу, ситуація «стала». Можна порівняти факти в різних описах, факти що вже відбулись з різних боків. Інфа стисла, великий об'єм.

Недоліки: пасивний характер дослідження, і оскільки інфа вторинна, важко іноді отділити обставини від суті, оціночне від автора від того що треба було б знати. Є загроза прийняти видуману інфу за істину, упустити важливе.

1. Протокол аналізу документів.

 

Протокол аналізу документів – методичний документ в якому фіксується результати збору документальної інформації в змістовній або закодованій формі.

В бланку аналізу можуть бути виділені розділи для безпосередньо реєстрованих ознак (категорій аналізу), відомостей про документ, про процедури аналізу.

Прежде, чем непосредственно анализировать текст документа, исследователь определяет категории анализа, т.е. ключевые понятия (смысловые единицы), имеющиеся в тексте и соответствующие тем дефинициям и их эмпирическим индикаторам, которые зафиксированы в программе исследования. Нужно чтобы категории анализа были:

а) уместными, т.е. соответствовали решению исследовательских задач;

б) исчерпывающими, т.е. достаточно полно отражали смысл основных понятий исследования;

в) взаимоисключающими (одно и то же содержание не должно входить в различные категории в одинаковом объеме);

г) надежными, т.е. такими, которые не вызывали бы разногласий между исследователями по поводу того, что следует относить к той или иной категории в процессе анализа документа.

После определения системы категорий анализа выбирается соответствующая им единица анализа текста. За единицу анализа может быть принято: а) слово, б) предложение, в) тема, г) идея, д) автор, е) персонаж, ж) социальная ситуация, з) часть текста, объединенная чем-то, что соответствует смыслу категории анализа. Иногда, точнее, когда контент-анализ выступает единственным методом информации, оперируют не одной, а сразу несколькими единицами анализа.

Затем устанавливается единица счета, т.е. количественная мера единицы анализа, позволяющая регистрировать частоту (регулярность) появления признака категории анализа в тексте. Единицами счета могут быть число определенных слов или их сочетаний, количество строк, печатных знаков, страниц, абзацев, авторских листов, площадь текста, выраженная в физических пространственных величинах и многое другое.

Проведение контент-анализа требует предварительной разработки ряда исследовательских инструментов. Из них обязательными являются:

1.классификатор контент-анализа,

2.протокол итогов анализа, который имеет второе обозначение – бланк контент-анализа,

3.регистрационная карточка или кодировальная матрица,

4.инструкция исследователю, непосредственно занимающемуся регистрацией и кодировкой единиц счета,

5.каталог (список) проанализированных документов.

Классификатором контент-анализа называется общая таблица, в которую сведены все категории (и подкатегории) анализа и единицы анализа. Ее основное предназначение – предельно четко зафиксировать то, в каких единицах выражается каждая категория, используемая в исследовании. Классификатор можно уподобить социологической анкете, где категории анализа играют роль вопросов, а единицы анализа – ответов. Он является основным методическим документом контент-анализа, предопределяющим содержание всех прочих инструментов этого метода.

Протокол (бланк) контент-анализа содержит: во-первых, сведения о документе (его авторе, времени издания, объеме и т.п.); во-вторых, итоги его анализа (количество случаев употребления в нем определенных единиц анализа и следующие отсюда выводы относительно категорий анализа). Протоколы заполняются, как правило, в закодированном виде, но не ради сохранения тайны итогов контент-анализа, а исходя из желательности на одном листе бумаги уместить всю информацию о документе, чтобы удобнее было сопоставлять друг с другом итоги анализа разных документов. Если в исследовании осуществляется контент-анализ малого числа документов, то можно обойтись без кодирования и заполнять эти протоколы в открыто-содержательном виде.

Регистрационная карточка представляет собой кодировальную матрицу, в которой отмечается количество единиц счета, характеризующее единицы анализа. Протокол контент-анализа каждого конкретного документа заполняется на основе подсчета данных всех регистрационных карточек, относящихся к этому документу.

 

2. Етапи та процедури аналізу документів.


Необхідною умовою застосування методики аналізу змісту є наявність матеріального носія інформації. У всіх випадках, коли існує або може бути відтворений такий носій, допустимо використання методики контент-аналізу.
Перший етап
Визначення сукупності досліджуваних джерел або повідомлень за допомогою набору заданих критеріїв, яким має відповідати кожне повідомлення:
• заданий тип джерела (преса, телебачення, радіо, рекламні або пропагандистські матеріали)
• один тип повідомлень (статті, замітки, плакати);
• задані сторони, що беруть участь в процесі комунікації (відправник, одержувач (реципієнт);
• порівнянний розмір повідомлень (мінімальний обсяг або довжина)
• частота появи повідомлень,
• спосіб поширення повідомлень;
• місце поширення повідомлень;
• час появи повідомлень.
При необхідності можна використовувати й інші критерії, проте перераховані вище зустрічаються найчастіше. [6]
Другий етап
Формування вибіркової сукупності повідомлень. У деяких випадках можна вивчати всю визначену на першому етапі сукупність джерел, оскільки підлягають аналізу випадки (повідомлення) часто обмежені за кількістю і добре доступні. Однак іноді контент-аналіз має спиратися на обмежену вибірку, взяту з більшого масиву інформації. [6]
Третій етап
Виявлення одиниць аналізу. Ними можуть бути слова або теми. Правильний вибір одиниць аналізу - важлива складова всієї роботи. Найпростішим елементом повідомлення є слово. Тема - це інша одиниця, що представляє собою окреме висловлювання про який-небудь предмет. Існують досить чіткі вимоги до вибору можливої одиниці аналізу:
• вона повинна бути досить великою, щоб виражати значення;
• вона повинна бути досить малою, щоб не висловлювати багато значень;
• вона повинна легко ідентифікуватися;
• число одиниць має бути настільки велике, щоб з них можна було робити вибірку. [1]
Якщо як одиниці аналізу обирається тема, то вона також виділяється відповідно до деяких правил:
• Тема не може виходити за межі абзацу.
• Нова тема виникає, якщо відбувається зміна:
o сприймає,
o діючого,
o мети,
o категорії. [1]
Існують також і спеціальні методики контент-аналізу, адаптовані до потреб історичних та історико-філософських досліджень.
Четвертий етап
Виділення одиниць рахунки, які можуть збігатися зі смисловими одиницями або носити специфічний характер. У першому випадку процедура аналізу зводиться до підрахунку частоти згадки виділеної смислової одиниці, у другому - дослідник на основі аналізованого матеріалу і цілей дослідження сам висуває одиниці рахунку, якими можуть бути:
• фізична протяжність текстів;
• площа тексту, заповнена смисловими одиницями;
• число строк (абзаців, знаків, колонок тексту);
• тривалість трансляції по радіо чи ТБ;
• метраж плівки при аудіо або зображення,
• кількість малюнків з певним змістом, сюжетом та інше. [2]
У деяких випадках дослідники використовують і інші елементи рахунку. Принципове значення на цьому етапі контент-аналізу має строгий дефінірованіе його операторів.
П'ятий етап
Безпосередньо процедура підрахунку. Вона в загальному вигляді схожа із стандартними прийомами класифікації по виділених угрупованням. Застосовується складання спеціальних таблиць, застосування комп'ютерних програм, спеціальних формул, статистичних розрахунків. [2]
Шостий етап
Інтерпретація отриманих результатів відповідно до цілей і задач конкретного дослідження. Зазвичай на цьому етапі виявляються і оцінюються такі характеристики текстового матеріалу, які дозволяють робити висновки про те, що хотів підкреслити або приховати його автор. Можливо виявлення відсотка поширеності в суспільстві суб'єктивних смислів об'єкту або явища [7].

3. Типові помилки аналізу документів в соціологічному дослідженні.

16. Анализ документов опережает разработку исследовательской программы.

17. Анализируются документы, не связанные с гипотезами исследования (имеющие сходство с темой исследования лишь по названию).

18. Не проверена подлинность документа.

19. Не уточнено его авторство.

20. Неполно учтено его предназначение.

21. Категории анализа не определены до такой степени, которая позволяет четко различать смысловые единицы текста документа.

22. Категории анализа не субординарны и не приведены в соответствие с теми дефинициями и операционализирующими их терминами, которые зафиксированы в программе исследования.

23. Категории анализа несопоставимы со смыслом и языком текста анализируемого документа.

24. Единицы анализа характеризуют категории анализа лишь внешне, а не по существу, а поэтому единицы анализа не позволяют идентифицировать содержание документа в полном соответствии с категориями анализа.

25. Анализ документа ведется без предварительной подготовки всего комплекса методических инструментов.

26. Классификатор имеет недочеты, составлен с нарушением правил логики.

27. Регистраторы (кодировщики) не получили должной методической подготовки.

28. Инструкция по регистрации и кодировке недостаточно полная, составлена исследователем, который сам предварительно не апробировал инструментарий.

29. Кодировка не соответствует программе математической обработки данных исследования.

30. Результаты контент-анализа не перепроверены информацией, собранной иными методами

1) Дослідник використовує доукумент як первинну інформацію, не перевіряючи на достовірність, авторство, призначення інформації

2) аналіз документів ведеться без плану, програми, інформація документу не повьязана із програмою

3) категорії аналізу не співставлені із смисловим наповненням документу, категорії несуть 2 і більше смислів

4) не провели інструктаж, не перевірили методологію раніше.

5) прохо орг. Робоче місце

6) нема каталогу документів, що вик. В аналізі.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.