Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Надійність, валідність, правильність та точність соціологічної інформації.
|
|
Под надежной понимают информацию, в которой относительно отсутствуют ошибки. Точнее, надежная это информация, в которой, во-первых, отсутствуют неучтенные ошибки, т.е. ошибки, величину которых исследователь не в состоянии оценить, во-вторых, учтенные ошибки не превышают некоторой заданной исследователем величины. Например, если ошибка репрезентативности при определении доли некоторого признака с вероятностью 0, 95 не превышает 5%, а исследователь намерен экстраполировать данные выборки на генеральную совокупность лишь для случаев, когда разница данных значима (например, превышает 10%), то для него эта информация является надежной; если же ставится задача изучения менее существенных различий (например, в 4-6%), то информация является ненадежной. Неопределенное в силу всеобщности понятие надежности конкретизируется путем перечисления ошибок, которые учтены в данном исследовании.
Под валидностью (обоснованностью) информации понимают отсутствие теоретических ошибок: полученные данные обоснованы, если верны теоретические посылки, положенные в основу измерительной процедуры, т.е. если исследователь измеряет именно то свойство изучаемого объекта, которое требовалось измерить. Ошибку обоснованности иногда называют также квазипогрешностью согласования. Репрезентативність це принцип подоби, вибірково сформульованої моделі параметрів генеральної сукупності. Репрезентативность — это свойство выборочной совокупности воспроизводить параметры и значительные элементы генеральной совокупности. Под точностью (или устойчивостью) понимают отсутствие случайных ошибок, связанных с процедурой и инструментом измерения. Теоретическим показателем величины случайной ошибки является дисперсия распределения ответов респондентов вокруг истинного значения признака, но т.к. такое измерение практически неосуществимо, используются другие методы, позволяющие приближенно оценить эту дисперсию. Точность состоит из 3 компонентов: чувствительности измеряемого объекта, дробности метрики шкалы и и устойчивости данных (точность-оптимум между этими факторами). Устойчивость - однозначность информации, которую мы извлекаем. Устойчивость- составной элемент точности, а определение устойчивости схоже с определением обоснованности. Ядов, надежность: обоснованность измерения, устойчивость и точность. Под п равильностью информации понимают отсутствие систематических ошибок, связанных с процедурой и инструментом исследования. Измерение правильности осуществляется путем выдвижения гипотез о возможных систематических ошибках измерения и проверки этих гипотез. В зависимости от типа учтенных ошибок информацию называют валидной, репрезентативной, точной и правильной, поэтому измерение надежности сводится к измерению указанных характеристик социологической информации.
В.І.Волович: надійну соціологічну інформацію можна визначити як інформацію, я кій відносно відсутні помилки, яка не деформує пізнавальний образ об’єкту. Така інформація по якості має наближатися до достовірної, а значить, бути придатною для практичного використання».
Надійність досить часто розглядається як найбільш загальна властивість якості вимірювання в соціології. Саме таку позицію займає В.А. Ядов. На його думку надійність складається з трьох елементів: обґрунтованості вимірювання, стійкості та точності. Обґрунтованість шкали полягає в тому, що за її допомогою вимірюють досить визначену властивість або ознаку, не змішуючи її з іншими.
Схожу позицію займає Г.І. Саганенко. Вона також виділяє надійність в якості узагальнюючої характеристики вимірювання. У неї надійність складається з обґрунтованості, стійкості (точності) та правильності. Проте стійкість первинної інформації виступає у неї в якості передумови її обґрунтованості.
В інший спосіб трактує надійність Т.І. Павлова. Критеріями надійності за нею є: адекватність, стійкість, точність встановлення первинних даних. Критерій адекватності (обґрунтованість вибору методу), зводиться до того, що технічні прийоми даного методу повинні забезпечити отримання однозначних та точних відповідей на запитання, які ставить дослідник у програмі спостережень, аналізу документів або опитувань.
Також відмінну від класичного «ядівського» підходу концепцію представив О.В. Петров. В якості основного поняття шкального вимірювання він пропонує вважати обґрунтованість, а надійність – поняттям, що походить від нього. Збільшення обґрунтованості веде до зменшення систематичних та перехідних похибок, збільшення надійності зменшує ймовірність появи тільки перехідних похибок. Обґрунтованість у нього визначається як «необхідна для відокремлення інших відмінностей між індивідами, групами або ситуаціями від постійних або випадкових похибок».
Специфічна точка зору з приводу співвідношення надійності та валідності викладена А.Н. Алєксєєвим та Б.Д. Бєліковим. Узагальнюючою мірою якості вимірювання у них виступає поняття «строгості». На їх думку, щоб дослідження відповідало критерію «строгості», воно має задовольняти дві умови: критерію мети (вимірювати те, що дійсно повинно вимірюватись) та критерію відтворення (вимірювати так, щоб це можна було потім перевірити). Критерію мети відповідає вимога обґрунтованості, а критерію відтворення – поняття надійності (однак під надійністю в даному випадку розуміється поняття стійкості в концепціях Ядова та Воловича).
|
|