Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Типів стратифікаційних систем
|
|
Рабовласницька – розділяє групи за наявністю або відсутністю громадянських прав.
Фізико-генетична – диференціює соціальні групи за природними соціально-демографічними ознаками
Кастова – в основі – етнічні відмінності, що закріплюється ритуалом на релегійним порядком
Станова – групи різняться за юридичними правами та обов’язками перед державою.
Класова – за економічним чинником: характером і розміром власності і виробництва, за рівнем отриманих доходів та власним матеріальним рівнем.
Етократична – диференціація за місцем у владно-державній ієрархії.
Соціально-професійна – за змістом і умовами праці.
Культурно-символічна – за відмінності до доступу соціально значущої інформації
Культурно-нормативна – відмінності престижу, способу життя ті норм поведінки.
Історичні типи
Рабство. Воно було граничною формою нерівності, за якої одні люди володіли іншими. Щоправда, і рабство було неоднорід ним — залежно від періоду чи культури: в одному випадку раб перебував поза законом (класична форма рабства), в іншому — йому відводилася роль слуги чи солдата.
2. Касти. У різних регіонах поділ на касти має неоднакові форми. Особливо характерний він для Індії. Як правило, межі між кастами дуже різкі, що майже виключає будь-яку соціальну мобільність. Каста пов’язана з індуїзмом і вченням про «переселення душі». Сподівання на те, що в «наступному» житті його каста підвищиться, спонукає індивіда суворо дотримуватися певних суспільних норм.
3. Стани. Властиві європейському феодалізму. До найвищого стану належали аристократи й вельможі. До нижчого — духівництво, наділене значними привілеями. До третього стану — вільні селяни, чиновники недворянського походження, купці й ремісники. Межі між станами не були такими різкими, як за кастової системи, а соціальне переміщення було можливим, хоча й складним.
— Регулярная проверка качества ссылок по более чем 100 показателям и ежедневный пересчет показателей качества проекта.
— Все известные форматы ссылок: арендные ссылки, вечные ссылки, публикации (упоминания, мнения, отзывы, статьи, пресс-релизы).
— SeoHammer покажет, где рост или падение, а также запросы, на которые нужно обратить внимание.
SeoHammer еще предоставляет технологию Буст, она ускоряет продвижение в десятки раз, а первые результаты появляются уже в течение первых 7 дней. Зарегистрироваться и Начать продвижение
4. Класи. Цей тип стратифікованого суспільства — головний об’єкт соціології марксизму. Її основоположник К. Маркс вважав класову структуру суспільства основою розвитку і змін, а виникнення класів пояснював економічними чинниками — суспільним поділом праці, формуванням відносин приватної власності.
Особливості стратифікації радянського суспільства (Джилас, Веселовський, Шкаратан, Заславська), розвинутих капіталістичних суспільств (Міллс, Гідденс, Еспін-Андерсен), пострадянського українського суспільства (Макєєв, Куценко, Коваліско).
В. Веселовский, известный польский социолог, в своей критике функциональной теории стратификации особое внимание обратил на механизм мотивации, побуждающей людей к профессиональной подготовке, являющейся условием высокого ранга позиции (по доходам, престижу и власти). Он считает, что теория Дэвиса и Мура прежде всего внеисторична. Она исходит из представления об устойчивости человеческой натуры и постоянства и универсальности существующих систем во всех человеческих общностях. Дэвис и Мур полагали, что образование и профессиональная квалификация являются ценностямисредствами, а доходы и престиж — ценностями-целями. Между тем образование и квалификация сами по себе в современных обществах являются ценностями-целями. Таким образом, делает вывод В. Веселовский, неравномерное распределение доходов и престижа не является само по себе «функциональной необходимостью» для общества.
Т. І. Заславська запропонувала кілька моделей стратифікації: 1) залежно від статусу і місця в процесі реформування суспільства; [12] 2) за місцем в економіці країни.
Соціальна мобільність та її форми.
поняття соціальної мобільності виявляється виключно важливою характеристикою суспільства. За його критеріями можна порівнювати різні типи суспільства з точки зору динамічності чи задубілості його соціальних структур, вводити поняття відкритого чи закритого суспільства, демократичного або тоталітарного режиму і т. д.
Наслідки соціальної мобільності (позитивні, негативні) відбиваються і на індивідах, і на суспільстві в цілому. Просування уверх тісно зв'язано з політичним розвитком, інтелектуальним, науковим прогресом, формуванням нових цінностей і соціальних рухів. Рух вниз веде до вивільнення вищих верств від малокорисних елементів. Але найважливіше те, що посилена мобільність сприяє дестабілізації суспільства за всіма його параметрами. Інший можливий результат - витіснення найбільш здібних членів суспільства з процесу мобільності або ж за межі даного суспільства як такого, що з неминучістю віддзеркалюється негативно і на долі самого суспільства. Від тієї чи іншої реакції суспільства на наслідки мобільності залежить можливість або неможливість подолання нестабільності, яку вона викликає. Поняття соціальної мобільності було введено в соціологічний обіг П.Сорокіним у 1927 р. З того часу воно активно використовується в соціологічних Дослідженнях нерівності і буквально означає переміщення індивідів між різними рівнями соціальної ієрархії, яка визначається зазвичай з точки зору широких професійних і соціально-класових категорій. Ступінь соціальної мобільності часто використовується як показник рівня відкритості і рухомості суспільства і, навпаки, його консервативності, замкнутості. Відомо, що у станово-кастовому суспільстві соціальна мобільність майже повністю відсутня, наприклад, у феодальному суспільстві кріпосний селянин не міг вільно змінити свій статус. В суспільстві буржуазно-демократичному соціальна мобільність проявляється особливо яскраво, надаючи можливість людині переміщатися з однієї перетни чи страти в іншу. Існує два основних типи соціальної мобільності: горизонтальна і вертикальна.
— Разгрузит мастера, специалиста или компанию;
— Позволит гибко управлять расписанием и загрузкой;
— Разошлет оповещения о новых услугах или акциях;
— Позволит принять оплату на карту/кошелек/счет;
— Позволит записываться на групповые и персональные посещения;
— Поможет получить от клиента отзывы о визите к вам;
— Включает в себя сервис чаевых.
Для новых пользователей первый месяц бесплатно. Зарегистрироваться в сервисе
|
|