Опис лабораторного макета. Лабораторна робота виконується на комп’ютері в середовищі HP VEE з використанням віртуального макета

Лабораторна робота виконується на комп’ютері в середовищі HP VEE з використанням віртуального макета, структурна схема якого наведена на рис. 1.

Макет містить “Генератор сигналу”, що дозволяє формувати сигнали наступних видів (рис. 2):

а) одиночний П-імпульс;

б) радіоімпульс з П-подібною обвідною;

в) складний сигнал на основі 7-елементного коду Баркера;

г) d-імпульс (для дослідження імпульсних реакцій УФ).

Керування генератором сигналу:

- за допомогою спадаючого меню “Сигнал” можна установити наступні сигнали s (t): П-імпульс, радіоімпульс, складний сигнал і дельта-функція; за допомогою цього ж меню можна виключити сигнал;

- за допомогою спадаючого меню “Тривалість сигналу” можна установити тривалість сигналів T_S 4 або 2 мс;

- за допомогою спадаючого меню “Частота радіоімпульсу” можна установити частоту радіоімпульсу f ₀ 1000 Гц або 1500 Гц.

“Генератор шуму” виробляє реалізацію шуму n (t) з середньою потужністю P_N 0, 1 або 1 B², шум квазібілий в смузі частот f_N = 35 кГц. Генератор шуму може бути також у виключеному стані.

“Суматор” забезпечує одержання суми сигналу і шуму.

Керування “Узгодженим фільтром” провадиться за допомогою спадаючого меню “Узгоджений фільтр”, і можна установити УФ для сигналів: П-імпульсу, радіоімпульсу і складного сигналу. Якщо в “Генераторі сигналу” змінити тривалість сигналу 2 чи 4 мс або частоту радіоімпульсу 1000 чи 1500 Гц, то відповідним чином змінюються і характеристики УФ.

Оскільки АЧХ УФ визначена з точністю до довільного коефіцієнта а (фор-мула (6)), то в макеті коефіцієнт а вибирався так, щоб максимальне значення відгуку УФ на сигнал, з яким він узгоджений, дорівнював 1.

Макет містить вимірники і числові дисплеї середніх потужностей сигналу z (t) (на вході СФ) і y (t) (на виході СФ), осцилографи й аналізатори спектра.

7 Вимоги до звіту

7.1 Назва лабораторної роботи.

7.2 Мета лабораторної роботи.

7.3 Результати виконання домашнього завдання.

7.4 Структурні схеми досліджень і результати виконання пп. 5.2, …, 5.5 лабораторного завдання (осцилограми, спектрограми, числові значення).

7.5 Висновки за кожним пунктом завдання, в яких дати аналіз отриманих результатів – збіг теоретичних і експериментальних даних.

7.6 Дата, підпис студента, віза викладача з оцінкою за 100-бальною системою оцінювання.

Література

1 Баскаков С. И. Радиотехнические цепи и сигналы: Учебник для вузов. – М.: Высшая школа, 1988.

2 Гоноровский И. С. Радиотехнические цепи и сигналы: Учебник для вузов. – М.: Радио и связь, 1986.

3 Теория передачи сигналов: Учебник для вузов / А. Г. Зюко и др. – М.: Радио и связь, 1986.