Охарактеризувати інформаційне забезпечення управління бібліотекою: види управлінської інформації, комунікативні процеси і їх організація.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки (ЗУ Про БіБС);

Бібліотека – це установа культурно-просвітницького та науково-допоміжного характеру, яке організовує громадське користування книгами, журналами, газетами (творами друку). (УКРАЇНСЬКА БІБЛІОТЕЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ, Г. І. CОЛОІДЕНКО).

Бібліотека – заклад культури, який збирає, зберігає і надає всім бажаючим джерела інформації. У Стародавньому Єгипті таким джерелом були глиняні таблички. В даний час це книги, журнали, відео-, аудіокасети, дискети і т.д (Словник бібліотечних термінів із сайту Наукової бібліотеки ХполітехнічногоІ).

Автоматизо́ вані бібліоте́ чні інформаці́ йні систе́ ми (АБІС) — системи планування ресурсів підприємств для бібліотеки, які використовуються для відстеження бібліотечних фондів, від їх замовлення та придбання до видачі відвідувачам бібліотек.

Кожен читач (відвідувач) та примірник мають унікальний ідентифікатор у базі даних, яка дозволяє АБІС відстежувати діяльність.

Великі бібліотеки використовують АБІС, щоб замовляти і купувати, каталогізувати, розповсюджувати книги та інші фонди, резервувати матеріали і відслідковувати їх повернення. Невеликі бібліотеки найчастіше використовують деякі з цих можливостей.

Усі найбільші бібліотеки світу використовують АБІС.

Визначення автоматизованих бібліотечних інформаційних систем вимагає уточнення кола професійних завдань. Із цих завдань на першу позицію виходить заміна традиційних бібліотечних технологій на автоматизовані, починаючи з комплектування й закінчуючи різноманітним обслуговуванням користувачів.

Головним елементом традиційної АБІС стає електронний каталог (ЕК) з усіма його функціями. Всі властивості традиційної бібліотеки при роботі в АБІС зберігаються, не сильно змінюючись, насамперед, зберігаються фонди в тому вигляді до якого всі звикли. В ЕК присутні посилання на повні тексти, малюнки, аудіо- і відео- матеріали, а також посилання на ресурси Інтернет.

Основною складовою частиною традиційної АБІС є система автоматизації бібліотек (САБ), що забезпечує, з погляду конкретної бібліотеки, максимально комфортний і адекватний доступ користувачів до фондів бібліотеки. Саме завдяки САБ забезпечуються функції поповнення, ведення й надання користувачам ЕК, підтримуються бібліотечні формати й стандарти, а також лінгвістичні засоби ЕК.

У випадку традиційного використання АБІС користувач завжди має справу з відпрацьованим роками інформаційним забезпеченням, лінгвістичним забезпеченням (друковані й електронні системи класифікації, авторитетні файли й ін.).

Використовувані системи індексування при розробці електронної бібліотеки істотно відрізняються від застосовуваних у традиційних АБІС. Наприклад, індексування повних текстів дозволяє знаходити не тільки сам текст, але й шукані частини тексту.

Бібліографічний опис найчастіше також відрізняється від застосовуваного в традиційних АБІС бібліографічного опису. Звичайно використовуються формати метаданих, наприклад, такі як Dublin Core, що дозволяють не тільки описати ресурси Інтернет, але й створити скорочений бібліографічний опис конкретного видання. У деяких випадках бібліографічного опису й, тим самим, електронного каталогу, зовсім немає. Є різні списки: по автору, по назвах, по рейтингу і т. д. Зрозуміло, що при порівняно невеликому фонді ЕБ пошук у такого роду списках не буде занадто складним.

АБІС звичайно складається з реляційної бази даних, програмного забезпечення, що взаємодіє з базою даних, і двох графічних користувацьких інтерфейсів (один для читачів, другий для персоналу).

Окремі функції програмного забезпечення більшості АБІС являють собою функціонально завершені модулі, які об'єднані в загальний інтерфейс. Приблизний перелік модулів включає:

· придбання фондів (замовлення, виставлення рахунків та отримання);

· каталогізація (внесення та бібліографічний опис примірників);

· обіг (видача/повернення примірників читачам);

· періодику (відстеження журналів та газет);

· OPAC — загальнодоступний електронний каталог та інтерфейс для користувачів.

Інформаційна технологія сучасної бібліотеки ґрунтується, в першу чергу, на автоматизованій бібліотечній інформаційній системі (АБІС) (library automation system (LAS)), що забезпечує опрацювання, аналітико-синтетичне оброблення та представлення користувачам документного фонду бібліотеки (як традиційного (паперового), так і електронних інформаційних ресурсів), обслуговує бібліотечні фонди на всіх етапах: від придбання до замовлення.

ІРБІС, або рос. ИРБИС — интегрированная развивающаяся библиотечно-информационная система — система автоматизації бібліотек, розробником якої виступає Державна публічна науково-технічна бібліотека Росії^[1], взята для використання багатьма бібліотеками України: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського^[2], Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека імені Д. І. Чижевського^[3], Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича^[4].

· Система дозволяє працювати у локальних обчислювальних мережах будь-якого типу без обмеження кількості користувачів.

· Система вільно інтегрується у корпоративні бібліотечні системи та технології.

· Система підтримує велику кількість баз даних, що утворюють електронний каталог.

· Система має можливість створювати словники, на основі яких реалізується швидкий пошук за будь-якими елементами опису.

· Система має засоби для ведення та використання авторитетних файлів, алфавітного покажчика та тезауруса.

· Система підтримує друк документації від листка замовлення до каталожних карток.

· Система вміщує технології використання штрих-кодів на виданнях і квитках.

· Система підтримує перегляд текстів та графічних даних через Інтернет.

· Система має засоби перекладу інтерфейсу на інші мови.

· Система має набір засобів для зручності і наочності інтерфейсу, що спрощують процес введення інформації.

· Система має можливість адаптуватись до умов роботи окремої бібліотеки.

· Система відкрита, що дає можливість користувачу самостійно вносити зміни.

Інформація - це відомості про навколишній світ, процеси, що в ньому відбуваються, про події, ситуації, чиюсь діяльність, що їхсприймають людина і живі організми, керуючімашини та інші системи.

Управлінська інформація - це сукупністьнеобхідних нових та інших сучасних тарепрезентативних даних, які сприятимутьякісному вирішенню управлінських рішень тауправлінської діяльності.

1.Науково-технічна інформація - джерелом виникнення її є результати наукових досліджень вчених та фахівців у різноманітних галузях діяльності. Ці відомості містяться в науково-технічній літературі, патентах, проектно-конструкторській та технологічній документації.

2.Власне управлінська інформація − виникає безпосередньо в процесі управління. Це планова, нормативна та інша інформація, необхідна для організації управління організацією. Така інформація міститься в господарських договорах, заявках та замовленнях, різноманітних розпорядчих документах.

3. Обліково-статистична інформація - її джерелом є результати діяльності адміністративно-господарських одиниць. Вона створюється як узагальнення даних про факти та явища, що сталися, відбуваються або можуть відбутися. Фіксується ця інформація у спеціально створених документах (формах), має періодичний характер. Обліково-статистична інформація призначена для використання як вихідна для прийняття рішень, оскільки на її основі формується уявлення про фактичний стан виробничо - господарських та соціально-економічних процесів, про досягнуті темпи розвитку галузей діяльності, зростання прибутків та інше.