Об’єкт і предмет бібліотечного менеджменту як наукової дисципліни.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Об’єкт – трудові колективи, окремі підприємці, що мають статус підприємств, об’єднань, асоціацій.

Предмет – структура організаційних, управлінських та між особових (системних) відносин.

Об'єкт вивчення менеджменту — процес управління виробничо-господарською діяльністю підприємств, корпорацій, господарських товариств, об'єднань та інших організацій.

1. Теоретичні засади управлінської діяльності (закони, закономірності, принципи, категорії, механізми, моделі тощо).

2. Практика управління організаціями (підприємствами, корпораціями, господарськими товариствами тощо).

3. Проектування систем менеджменту (формування взаємопов'язаних і взаємодіючих управлінських важелів, які забезпечують управлінський вплив керуючої системи організації на керовану).

23. Стратегічне планування бібліотечної діяльності: сутність, значення; етапи розробки і компоненти реалізації стратегічного плану.

Менеджмент – (управління) це управління (прогнозування, планування, регулювання, контроль) виробництвом на базі застосування сучасних методів, форм, принципів і структур управління для досягнення поставленої мети (підвищення ефективності виробництва, збільшення прибутку та ін.). Тип раціонального управління в умовах ліберальної економіки. Його ознаки: опора на економічні механізми управління, врахування людського чинника, професійність, маркетинг, використання стратегічного аналізу, гнучкість організаційних форм, інноваційність (Фінансовий менеджмент, Поддєрьогіна).

Менеджмент – це процес мотивації, планування та контролю працівників організації, що забезпечують реалізацію цілей (Мескон).

Менеджмент – це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань (Юридична енциклопедія: В 6 томах. / Редколегія: Ю. С. Шемшученко).

Предмет – структура організаційних, управлінських та між особових (системних) відносин.

Об’єкт – трудові колективи, окремі підприємці, що мають статус підприємств, об’єднань, асоціацій.

Суб’єкт – працівники керованої системи організації.

Мета - забезпечення прибутковості або доходності в діяльності організації, завдяки раціональній організації виробничого процесу.

Менеджмент одночасно повинен вирішувати три завдання:

n Розширення ринкового сегменту (ринку збуту)

Планування — це заздалегідь намічений порядок дій, необхідних для досягнення поставленої цілі.

Стратегі́ чне планува́ ння — це довгострокове планування на основі проміжних цілей (бібліотека має стратегічне планування – стати лідером серед бібліотек, а всі інші завдання це проміжні цілі).

Стратегічне планування є функцією бібліотеки.

Головне в цьому плані – розробка програм.

· Визначення довгострокових перспектив розвитку Б.

· Контролювати і знаходити проблеми стратегії бібліотеки.

План повинен мати розділи всієї бібліотеки (автоматизації, устаткування, кадровий контроль).

Стратегічне планування носить адаптивний характер, плани повинні бути гнучкими, легко пристосовуються до несподіваних змін зовнішнього оточення.

Стратегічний план повинен бути обгрунтований стратегічною базою даних.

У стратегічному плануванні широко використовується принцип багатоваріантності.

Значення стратегічного планування проявляється в наступному:

Стратегічне планування дає основу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Стратегічне планування сприяє зниженню ризику при прийнятті управлінських рішень.

Стратегічне планування сприяє створенню єдності між цілями і ресурсами підприємства.

Процес стратегічного планування. SWOT- аналіз.

Основними етапами складання стратегічного плану розвитку підприємства є:

- аналіз зовнішнього ділового навколишнього середовища;

- аналіз ресурсного потенціалу підприємства (внутрішніх можливостей).

2. Визначення політики підприємства (цілевстановлення).

3. Формулювання базової стратегії та вибір альтернатив.

5 Формування продуктової стратегії (бізнес-проекти).

Компоненти реалізації стратегічного плану: тактика, політика, процедури і правила.

Тактика - процес розробки короткострокових планів, що узгоджуються із стратегією підприємства.

Тактика визначає шляхи й засоби, форми й способи діяльності підприємства, які забезпечують його успішну стратегію.

Наступним етапом процесу реалізації стратегії й тактики є розробка політики, яка перетворює стратегію на відкриту детальну декларацію основних напрямків діяльності підприємства. Потім формуються правила та процедури дій, необхідні для реалізації стратегії.

Процедура - це кілька взаємопов’язаних дій, які повинні використовувати у конкретній ситуації. Досить часто для працівників підприємства розробляються правила, які гарантують виконання конкурентних дій певним способом.

Кінцевий стратегічний план підприємства повинен містити: місію і цілі; стратегії (корпоративну, конкурентну та функціональну); тактику; політику.

Процесом планування займаються директор та керівники середньої ланки.

Директор – загальний план, керівники середньої ланки – план підрозділів бібліотеки.

Прийнято виділяти шість основних проблемних питань, обговорення яких при підготовці плану вкрай необхідне:
· що необхідно зробити? (очікувані результати);
· де робота буде здійснюватись? (специфіка регіонального положення та спеціалізації діяльності);
· коли, в які терміни ця робота буде здійснюватися? (вибір оптимального часу проведення робіт із врахуванням регіональної ситуації);
· як ця робота буде здійснюватися? (послідовність дій);
· чому цю роботу необхідно виконати? (обгрунтування вибору стратегії);
· хто буде цю роботу здійснювати? (призначення організаторів і виконавців).

Стратегічне планування, на відміну від разових і поточних планів, дозволяє визначити принципи розвитку бібліотеки із врахуванням її місії, цілей і завдань. В сучасній практиці міжнародних некомерційних і державних організацій під місією прийнято розуміти чіткий виклад основних цілей її організації щодо поточної діяльності. Чітко сформульована місія дозволяє виділити і показати основні завдання організації, виявити її функціональну спеціалізацію, можливості взаємодії з партнерами і переваги у відношенні до конкурентів. Цілі стратегічного планування діяльності бібліотеки можуть бути направлені на розширення джерел її фінансування, аналіз можливостей формування нової інформаційної продукції і послуг, виявлення перспективних потреб користувачів, формування стійкої ніші на інформаційному ринку міста і регіону тощо.
Бібліотеки України для дітей, плануючи свою діяльність відповідно до цільових комплексних програм, вже володіють навичками стратегічного планування (Кримська республіканська, Львівська, Донецька, Черкаська, Миколаївська обласні бібліотеки для дітей; Севастопольська, Миколаївська центральні міські бібліотеки для дітей). Наведемо для прикладу план роботи Львівської обласної бібліотеки для дітей на 2002 рік. Короткий, лаконічний вступ: " Основні завдання, пріоритетні напрями роботи бібліотеки: Переосмислюючи своє місце в інформаційному просторі регіону, проаналізувавши виконання функцій, притаманних дитячій бібліотеці, і реальні можливості бібліотеки (особливості приміщення, розташування, фахову підготовку і професійний рівень колективу та ін. ресурси), Львівська державна обласна бібліотека для дітей приступає у 2002 році до реалізації загальнобібліотечного проекту " Бібліосвіт" (Бібліотека - центр інформаційної та інтелектуальної культури).
Головна мета проекту:
· орієнтування всіх служб бібліотеки на задоволення інформаційних потреб користувачів;
· підвищення престижу бібліотеки як єдиного гаранту конституційного права кожного на вільний доступ до інформації;
· посилення інформаційної функції, гарантований доступ до інформації всіх категорій читачів, оперативне надання повної і об'єктивної інформації, удосконалення бібліографічно-інформаційного сервісу;
· формування масиву інформаційних ресурсів, оперативне створення бібліографічно-інформаційних продуктів з актуальної тематики; поповнення електронних БД, створення банків фактографічної інформації;
· вивчення і прогнозування потреб користувачів на бібліографічні і інформаційні послуги, розширення кола потенційних споживачів інформації;
· створення багаторежимної системи бібліографічного обслуговування користувачів бібліотеки;
· допомога навчальним закладам в інформаційному забезпеченні навчального процесу, організація ділового читання школярів міста.
На першому етапі проекту передбачається реалізація навчаючих програм пошуку і використання інформації для різних категорій користувачів бібліотеки, виконання цілого ряду програм, спрямованих на прищеплення читачам навичок інформаційної культури, культури читання.
Крім цього, бібліотека продовжуватиме працювати й в традиційних напрямах, реалізуючи функції дитячої бібліотеки як інформаційного, освітнього, виховного закладу, що передбачає розкриття стратегічних напрямів.
Бібліотека - головна книгозбірня дитячої книги в регіоні;
· бібліотека - інформаційно-консультативний центр;
· бібліотека і школа;
· бібліосфера, реклама бібліотеки;
· бібліотека і користувач;
· бібліотека як центр оновлення і удосконалення бібліотечної роботи з дітьми;
· організаційно-управлінська діяльність".
Детальніше розкриємо один стратегічний напрям: " Бібліотека і школа":
· максимальне задоволення читацьких запитів, розширення сфери бібліотечних послуг, впровадження ефективних форм і методів популяризації книги, стимулювання навчальних, читацьких, комунікативних навичок читачів, подальша індивідуалізація обслуговування;
· підвищення ролі бібліотеки як центру адаптації дітей в умовах дефіциту їхнього соціального захисту, активізація соціальної діяльності бібліотеки: створення безкоштовних центрів спілкування, дозвілля і творчого розвитку дітей (літературна студія " Джерельце", Центр дитячої Інтернет-журналістики), пріоритетне бібліотечне обслуговування і пошук ефективних форм роботи з дітьми з обмеженими фізичними можливостями, вихованцями шкіл-інтернатів, дітьми, які потребують посиленої педагогічної уваги (авторська бібліотерапевтична програма " Дотик", міні-програма бібліотечно-психологічної підтримки дітей " Передбачити + навчити = оберегти");
· продовження роботи по організації сімейного читання, посилення роботи з батьками читачів (інформаційно-консультативна міні-програма бібліотечної підтримки батьків " Навчимо дітей читати");
· створення комфортних умов для користування бібліотекою;
· охоплення бібліотечним обслуговуванням дорослих, які займаються організацією дитячого читання, проблемами літератури для дітей або отримують освіту з цих питань у вищих та середніх навчальних закладах".
План виконання кожного із стратегічних напрямів забезпечено формами, методами і закріплено за конкретним виконавцем.
Особливістю стратегічного планування є також його більш гнучкий механізм, який, на відміну від довгострокового планування, передбачає як можливість слідувати певним цілям, так і вміння швидко реагувати на зміни, одначасно коригуючи, імпровізуючи свої дії. Тобто, доцільність стратегії визначається не тим, наскільки точною вона була з самого початку, а тим, наскільки вона відкрита для отримання нової інформації, нових можливостей, перегляду точок зору і перерозподілу ресурсів.