💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Трактування бібліографії у XX столітті. Термінологічна праця в галузі бібліографознавства

Був такий напрям, який визначав бібліографію як науку про книгу. Яку саме науку — відповіді були різні.

Одні вважали, що бібліографія — допоміжна наука для бібліології, тобто книгознавства (О. М. Ловягін). Інші — що бібліографія допомагає всім наукам, на які має спиратися вчений у будь-якій галузі знання (М. М. Куфаєв).

З цікавими оригінальними статтями теоретичного характеру виступив Юрій Олексійович Меженко. За його словами, українські бібліографи вживали термін " бібліографія" в розумінні " складання списків книжок"; а завдання бібліографії — " максимально полегшити процеси розшукування й підбору книжки її споживачеві" 1.

Перший державний стандарт з бібліографічної термінології — ГОСТ 16448—70 " Библиография. Термины и определения" — з'явився у 1970 році.

Через кілька років перший державний стандарт на бібліографічну термінологію був переглянутий (як це передбачалося умовами його дії) і затверджений у другій редакції: " ГОСТ 7.0—77. Библиография. Термины и определения". Термін " бібліографія" визначався тут як " галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на підготовку та доведення до споживачів бібліографічної інформації з метою впливу на використання творів друку у суспільстві".

Новий стандарт одержав назву: „ГОСТ 7.0—84. Библиографическая деятельность. Основные термины и определения". Термін " бібліографія" у цьому стандарті не був визначений, тому що укладачі стандарта дійшли висновку, що він занадто дискусійний, що не дає можливості офіційним шляхом, через стандартизування термінології, усунути його полісемію.

У 1994 р. в Україні був затверджений та опублікований державний стандарт України " ДСТУ 2392—94. Інформація та документація. Базові поняття". У ньому серед інших є і термін " бібліографія" з такою дефініцією: " Засоби ідентифікації, описування та упорядкування документів". Без додаткових пояснень важко зрозуміти, що це означає. Можливо, мається на увазі, що бібліографія — це така галузь діяльності, яка відзначається своїми особливими методами (засобами) пізнання документів, тобто увагу привернуто до методів і об'єкта, а не до результату діяльності (бібліографічної інформації).

У 1999 р. прийнятий міждержавний стандарт " ГОСТ 7.0—99. Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения" 1, який замінив попередній ГОСТ 7.0—84. Визначення бібліографії тут таке: " Інформаційна інфраструктура, що забезпечує підготовку, розповсюдження та використання бібліографічної інформації".

Рис. 2.1. Структура та включеність бібліографії в різні сфери людської діяльності