💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Основні етапи розвитку бібліотечної справи та бібліотечної системи України у ХХ ст.

Бібліотечна система України якою ми її бачимо сьогодні є результатом багатьох соціально-політичних та економічних чинників, які впливали на її становлення і розвиток ще у ХХ ст. Найгрунтовніше ці питання висвітлено у монографії Л. Дубровіної та О. Онищенка [ ]. Як зазначають відомі бібліотекознавці, на початок ХХ ст. на території України склалися три типи бібліотек: спеціальні, публічні та наукові; за складом фондів утворилася система універсальних і спеціалізованих бібліотек; бібліотечний фонд України перебував у різних формах власності і був організований на різних засадах.

У 1910-х роках створюється національна школа бібліотекознавства, бібліографознавства і книгознавства, започатковуються професійні бібліотечні об’єднання та товариства. Як відомо, Україна на той час не мала власної території, так само як і національних установ у галузі науки, освіти, культури.

Нові соціальні умови для розвитку бібліотек та бібліотечної справи в Україні виникають у період визвольних змагань 1917–1920 рр. У цей час із проголошенням державності відбувається розбудова національно-культурної сфери, зокрема формується концепція національної реформи бібліотечної справи, яка передбачає створення мережі публічних бібліотек з метою загальнокультурного виховання та освіти народу на національно-державних засадах. Як відомо, у 1918 р. започатковується Національна бібліотека Української держави, одночасно створюються інші національні інституції, пов’язані з бібліотеками та книжковою справою – Книжкова палата, Український науковий інститут книгознавства, Бібліографічна комісія при Всеукраїнській академії наук. За часів радянської влади відбулись докорінні зміни, які дослідники пов’язують з політикою централізації та уніфікацією управління та засад бібліотечної справи. Пріоритетну роль відіграють масові загальнодоступні бібліотеки. Відбулась націоналізація бібліотек усіх видів і типів, ліквідація недержавних бібліотек. На засадах адміністративно-територіального поділу та єдиних методичних розробках почала вибудовуватися мережа державних бібліотек, яка у подальшому розвивалася впродовж усього ХХ ст. У 1920-х рр. в Україні формується наукова школа у галузі бібліотекознавства, бібліографії, історії та теорії книги. Проте політичні репресії 1930-х рр. фактично знищили цей самостійний напрям, відбувся перерозподіл кадрового складу бібліотек, почалося напрацювання радянських технологій бібліотечної справи, її теорії і практики.

Значних втрат та руйнації бібліотечна система зазнала за роки Другої світової війни. Окупація України завдала величезних збитків як матеріальному, так і кадровому потенціалу бібліотек. Наслідки цього відчувалися ще й у 1960-х рр., коли відбудова мережі завершилася і бібліотеки почали знову активно розвиватися.

У цей період – 1950-1960 рр. – відбувається послідовна централізація методологічних та методичних засад функціонування як масових, так і наукових бібліотек, здійснювана відповідними союзними керівними органами та головними всесоюзними бібліотеками. У 70-х роках здійснюється спроба упорядкування бібліотечної мережі на принципах централізації та планової організації, створення єдиної системи бібліотек усіх типів, видів та відомчої приналежності. Відбувається позитивні зміни у розвитку мереж і систем бібліотек – 1975 р. відкривається Державна республіканська бібліотека для юнацтва в м. Києві, започатковуються нові районні та міські бібліотеки, започатковуються союзні, республіканські та обласні бібліотеки-депозитарії, продовжується структурне формування республіканського та всесоюзного бібліотечного фонду.

У 1970-1980-х роках розпочинається автоматизація бібліотечних процесів, в структурі науково-технічних бібліотек організовуються спеціальні відділи для автоматизації управління бібліотеками, створення бібліотечних інформаційних ресурсів. Наприкінці 80-х років у СРСР почалися важливі процеси, які, з одного боку, руйнували всі усталені методологічні принципи організації бібліотечної справи, а з іншого – вимагали напрацювання принципово нових засад бібліотечної справи на базі новітніх інформаційних технологій.

Від 1991 р. в Україні починається етап незалежного національно-державного будівництва, який дозволив сформувати нові умови для розвитку бібліотек, бібліотечної справи та науки. Законодавче забезпечення бібліотечної справи також зазнало фундаментальних змін.