Охорона праці при проведенні аналізу ЛРС.

Виконання навчальних та дослідницьких робіт в кабінеті фармакогнозії пов'язано із застосуванням різноманітних хімічних речовин (органічних розчинників, кислот, лугів), рослинної сировини; з використанням різного роду хімічного посуду, обладнання та приладів. Тому постійно існує можливість дії на працюючих студентів небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що можуть призвести до виробничих травм і професійних отруєнь.

До практичних занять студенти допускаються лише після подробного інструктажу з техніки безпеки й пожежної безпеки.

Кожний працюючий в лабораторії студент повинен знати місце знаходження засобів пожежетушіння й вміти ними користуватися, знати, де знаходиться аптечка, й вміти надати першу медичну допомогу при різних травмах.

В хімічній лабораторії при виконанні дослідницької роботи повинні знаходитися не менше двох людей.

До виконання дослідної частини приступають лише після ретельного ознайомлення з хімічним посудом, технікою виконання дослідів, властивостями, призначенням реагентів та розчинників, що використовуються, а також правилами роботи з електро- і газо нагрівними приладами.

На робочому місці повинні знаходитися тільки необхідні реактиви, прилади і зошит для запису результатів роботи.

Перед використанням скляного і фарфорового посуду перевіряють його чистоту і цілісність. Забороняється працювати з посудом, що має тріщини, глибокі подряпини.

Всі операції з легкозаймистими рідинами, концентрованими кислотами і лугами, досліди з утворенням газоподібних продуктів і роботу з металевим натрієм слід проводити тільки у витяжній шафі, при необхідності користуючись засобами індивідуального захисту (маска, окуляри, протигаз, перчатки і т.п.). Запах речовини в пробірці або балоні визначають, обережно спрямовуючи пари до себе легким рухом руки. Змішування або розбавлення хімічних речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, проводять в термостійкому і фарфоровому посуді.

Слід не допускати нагрівання колб з легкозаймистими рідинами на відкритому вогні, уникати попадання води на розігріті зовнішні поверхні скляних сосудів, обережно поводитись з лабораторним посудом і обладнанням.

Кислоти і луги необхідно набирати в піпетку тільки за допомогою гумової груши, недопустимо всмоктувати кислоти та їдкі луги в піпетку ротом, так як це може призвести до опіків і отруєнню.

Категорично забороняється нагрівання речовин в герметично закупорених сосудах (небезпека вибуху!). Для уникнення викиду киплячої рідини із реакційного сосуду необхідно проводити нагрівання рівномірно, заздалегідь помістивши на дно сосуду 2-3 кип'ятильних камінці (шматочки пористого неорганічного материалу).

Нагрівання пробірок з речовинами слід проводити при періодичному струшуванні, отвір пробірки повинен бути спрямований у бік від себе та інших працюючих. Брати і переносити склянки з речовинами слід, обхвативши їх збоку, а не за горловину.

Неможна залишати без нагляду працюючі лабораторні установки та увімкнені прилади.

В лабораторії категорично забороняється пити воду з хімічного посуду, вживати їжу, палити.

Після закінчення роботи необхідно ретельно вимити і поставити сушитися посуд, розставити штангласи і склянки по місцях, витерти робочу поверхню столу, закрити газові та водопровідні крани, вимкнути електроприлади та витяжну вентиляцію.

У випадку проливу концентрованої кислоти її спочатку потрібно засипати піском, щоб він поглинув кислоту. Пісок зібрати в ємкість і видалити з приміщення у місця сбору відходів. Забруднене місце промити водою і витерти насухо.

У випадку проливу концентрованого розчину лугів і амоніаку – засипати їх можна як піском, так і деревинними спилками. Облите місце після видалення піску або спилок вимити слабким розчином оцтової кислоти.

У випадку виникнення пожежної ситуації в лабораторії слід вимкнути газ, електроприлади, витяжну вентиляцію і прибрати всі горючі речовини із зони вогню. Гучним окриком оповістити про загорання (пожежу) працюючих поряд і в сусідніх приміщеннях.

Необхідно прийняти найскоріші заходи з ліквідації вогню, використовуючи вогнегасники, пісок або азбестове покривало. Не слід заливати полум'я водою, так як в багатьох випадках це призводить до розширення зони пожежі. Тільки розчинні у воді речовини (спирт, ацетон та ін.) гасять водою. У випадку займання одягу не слід бігти, необхідно накинути на постраждалого халат, азбестове покривало, що знаходиться на видному, досяжному місці.

Надання долікарської допомоги постраждалому - обов'язок кожного! При наданні допомоги спершу слід видалити причину травми: відключити електромережу, загасити полум'я, видалити з рани осколки або речовину, що викликали опік, і т.п. Необхідно створити постраждалому умови для найбільш зручного положення тіла і надати першу медичну допомогу.

При порізах склом треба видалити пінцетом залишки скла та промити рану 3%-вим розчином перекису водню. Шкіру навколо порізу потрібно змастити 5%-вим розчином йоду та накласти стерильну пов'язку. При сильних кровотечах накласти джгут, причепивши записку з точними вказівками часу накладання, і відправити потерпілого до лікаря.

При термічних опіках I ступеня (почервоніння) обпечені ділянки шкіри слід охолодити проточною водою, а при більш великих та тяжких опіках до надання кваліфікованої медичної допомоги - накласти суху асептичну пов'язку. Неможна знімати з обпеченої ділянки шкіри залишки обгорілої одежі.

При опіках концентрованими кислотами уражені ділянки шкіри необхідно промити великою кількістю води протягом 10-15 хвилин, а потім обробити 2%-вим розчином натрію гідрокарбонату і знову промити водою.

При опіках концентрованими лугами обпечену ділянку шкіри слід промити великою кількістю води, потім 1%-вим розчином оцтової кислоти.

При попаданні кислот або лугів до очей їх слід негайно промити водою протягом 10-15 хвилин потім у випадку потрапляння кислоти - 2%-вим розчином натрію гідрокарбонату, а при потраплянні лугу – ізотонічним розчином натрію хлориду протягом 30-60 хвилин. Після ретельного промивання очей слід звернутися до лікаря.

При опіках фенолом обпечену ділянку слід розтерти до відновлення природного кольору шкіри.

При отруєннях газоподібними речовинами необхідно винести потерпілого на свіже повітря, створити йому абсолютний спокій та викликати лікаря.

При ураженні електрострумом слід вимкнути силову електромережу та, користуючись дерев'яними або пластмасовими предметами, звільнити потерпілого від контакту з електропроводкою. Необхідно забезпечити потерпілому повний спокій та привести його до тями.

У випадку зупинки дихання або серцебиття необхідно провести штучне дихання та непрямий масаж серця і не зупиняти ці операції до повного відновлення функцій або до прибуття медичних робітників.

Техніка безпеки при роботі, заготівлі, сушінні, переробці та зберіганні рослинної сировини, що містить отруєні та сильнодіючі речовини (алкалоїиди, серцеві глікозиди та ін.):

1. Підліткам, школярам збір дозволяється тільки під наглядом відповідального інструктора або бригадира.

2. Під час збору неможна торкатись очей, лиця, приймати їжу. Після збору ретельно вимити руки з милом.

3. При переробці, сушінні, сортуванні, упаковці захищають рот та ніс респіратором, вологою марлевою пов'язкою, очі – захисними окулярами. Не приймають їжу і не можна палити.

4. Після роботи ретельно витрушують одежу, миють лице та руки з милом, протирають респиратор, окуляри, марлю.

5. Під час роботи необхідно мати при собі аптечку.

6. До роботи з сильнодіючими та отруйними речовинами не допускають вагітних.

ВИСНОВОК

до четвертого питання:

При проведенні різних видів аналізу лікарської рослинної сировини, фармацевт повинен знати правила роботи в лабораторіях з хімічними речовинами, реактивами, знати способи надання долікарської допомоги постраждалому.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

Тема «Аналіз ЛРС» дуже важлива для подальшого вивчення повного курсу фармакогнозії. Фармацевт повинен досконало володіти інформацією про хімічний склад ЛР, про методи аналізу ЛРС; знати правила роботи в хімічних лабораторіях; правила роботи з отруйною ЛРС; надавати першу долікарняну допомогу потерпілому.