Мета, завдання та джерела інформації для аналізу фінансової звітності малих підприємств

Розділ 3. Методика аналізу фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва

Мета, завдання та джерела інформації для аналізу фінансової звітності малих підприємств

Ефективне функціонування фінансового аналізу на підприємстві передбачає формування та підтримання оптимальної структури фінансових ресурсів підприємства, які б дозволили йому успішно здійснювати свою господарську діяльність, отримувати максимально можливий прибуток та забезпечувати фінансову стійкість і платоспроможність. Ключовим моментом при цьому стає аналіз бухгалтерської фінансової звітності як найбільш повного та об’єктивного джерела інформації про підприємство.

“Під аналізом фінансової звітності розуміють висвітлення взаємозв’язків і взаємозалежностей між різними показниками його фінансово-господарської діяльності, що представлені в звітності”.

Використання інформації бухгалтерської фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва дозволяє визначити сукупність параметрів фінансового стану підприємства та результатів його діяльності в минулому з метою оцінки його майбутніх умов господарювання. Аналіз бухгалтерської фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва є одним із розділів фінансового аналізу, за допомогою якого здійснюється об’єктивна оцінка внутрішніх і зовнішніх відносин об’єкта, який аналізується, оцінюється можливість підвищення ефективності функціонування підприємства за рахунок раціональної фінансової політики, а також напрямки його розвитку.

Дослідження методики аналізу показників фінансової звітності підприємств малого бізнесу дозволяє стверджувати про значну кількість її напрямків при вивченні господарських процесів. Досить часто вітчизняними фахівцями з фінансового аналізу використовуються методики з російської практики, проте в роботах не завжди присутні рекомендації щодо адаптації даних методик до реальних умов господарювання та існуючого інформаційного забезпечення. Грунтуючись на цій позиції можна стверджувати, що основними напрямками удосконалення методики аналізу фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва є подальша розробка теоретичних основ методики та підвищення ефективності використання даних аналізу через приведення їх до зіставності.

Методика фінансового аналізу залежить від поставлених цілей і задач. Такі передумови визначають необхідність вивчення та удосконалення системи аналізу і прогнозування показників бухгалтерської фінансової звітності, що дозволить найбільш повно врахувати запити користувачів.

Формування інформаційно-аналітичних засад аналізу та прогнозування показників фінансової звітності малих підприємств передбачає визначення наступних елементів: суб’єкти, об’єкти, мета та задачі, інструменти аналізу і прогнозу, методичні прийоми. В загальному вигляді система аналізу і прогнозування показників спрощеної фінансової звітності представлена на рис. 3.1.

Всі елементи представленої системи дозволяють ефективно використовувати дані аналізу фінансової звітності «малюків» в управлінні фінансово-господарською діяльністю. Розглянемо детально основні задачі аналізу та методичні прийоми, що забезпечують їх реалізацію.

Мета аналізу, що визначається зовнішніми та внутрішніми користувачами, передбачає оцінку фінансово-господарської діяльності підприємства, перспективи його розвитку, формує задачі та основні напрямки аналізу. Основними задачами аналізу фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва є:

- оцінка облікових правил і процедур формування Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва;

- підготовка фінансової звітності малих підприємств до аналізу;

- експрес-аналіз бухгалтерської фінансової звітності;

- поглиблений аналіз фінансово-господарської діяльності та виявлення можливостей її поліпшення.

Рис. 3.1. Система аналізу і прогнозування показників фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва

Оскільки кожна з вище перерахованих задач включає ряд завдань, що їй підпорядковані, та визначають етапи аналізу, зупинимось на них більш детально.

Фінансова звітність суб’єктів малого підприємництва формується шляхом вибору самим підприємством (підприємцем) окремих принципів, прийомів та методів бухгалтерського обліку, тому першим етапом аналізу такої фінансової звітності повинно стати вивчення їх впливу на дані, що аналізуються. На даному етапі доцільним є вивчення непрямої облікової інформації, що стосується бухгалтерської фінансової звітності. Такий підхід забезпечить зіставність розрахованих показників фінансово-господарської діяльності підприємства та ефективність їх використання.

Джерелами інформації для аналізу фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва є: баланс (форма 1-м), звіт про фінансові результати (форма 2-м), добротно-сальдова відомість по рахунках, окремі рахунки бухгалтерського обліку, головна книга, а також фінансовий план діяльності малого підприємства.

На другому етапі здійснюється підготовка Балансу (форма 1-м) та Звіту про фінансові результати (форма 2-м) до аналізу. Зокрема, перевіряють фінансову інформацію за формальними і якісними ознаками, для підвищення її достовірності і аналітичності. З цією метою оцінюють відповідність формування джерел фінансової інформації до діючих положень законодавчо-нормативної бази, перевіряють взаємозв’язок і узгодженість складових бухгалтерської фінансової звітності, оцінюють реальність окремих її показників.

Повнота та достовірність аналізу бухгалтерської фінансової звітності в значній мірі залежить від побудови агрегованих аналітичних показників. Оскільки аналіз безпосередньо по кожній статті досить трудомістка та неефективна процедура, яка внаслідок розрахунку значного числа показників може тільки відвернути увагу від головних тенденцій фінансово-господарської діяльності, аналітиком здійснюється групування статей відповідно певних класифікаційних ознак.

Наступним етапом є експрес-аналіз бухгалтерської фінансової звітності «малюків», що передбачає оцінку економічного потенціалу малого суб’єкта господарювання та результатів його діяльності. На цьому етапі формується попередня оцінка фінансового стану підприємства, визначаються зміни у складі майна і джерелах їх формування, вивчаються фінансово незадовільні статті. Для вирішення поставлених задач на цьому етапі передбачається використання вертикального, горизонтального та трендового аналізів.

Необхідно відмітити, що практика аналізу виробила певні ознаки задовільного фінансового стану, зокрема: валюта балансу в кінці звітного періоду збільшується в порівнянні з початком; темпи приросту оборотних активів вищі, ніж темпи приросту необоротних активів; власний капітал підприємства перевищує позичковий і темпи його росту вищі ніж темпи росту позичкового капіталу; темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості є приблизно однаковими; частка власних засобів в оборотних активах повинна бути більше 10%.

Реалізація задач на наступному етапі, що передбачає поглиблений аналіз фінансово-господарської діяльності та можливостей її поліпшення, здійснюється за допомогою коефіцієнтного аналізу, методів екстраполяції, матричних моделей, методів факторного аналізу, що передбачає вивчення детермінованих та схоластичних зв’язків.

Завданнями, що ставлять на цьому етапі користувачі, є:

- оцінка майнового стану;

- оцінка фінансової стійкості;

- оцінка ліквідності і платоспроможності;

- оцінка ділової і ринкової активності;

- оцінка результатів фінансово-господарської діяльності;

- аналіз грошових потоків;

- прогнозування фінансового стану.

Таким чином, аналіз фінансової звітності суб’єкта малого підприємництва може проводитись з будь-якою глибиною, що визначається метою та завданнями користувачів. Досягнення поставленої мети та визначених задач полягає в застосуванні окремих методичних прийомів щодо показників бухгалтерської фінансової звітності, що дозволяє виявити існуючі зв’язки і характеристики, необхідні для обґрунтування і прийняття рішень. Зокрема, горизонтального, вертикального, трендового, факторного, коефіцієнтного прийомів аналізу, методів екстраполяції та матричних балансів.

Горизонтальний аналіз дозволяє виявити зміни абсолютні та відносні окремих статей або розділів бухгалтерської фінансової звітності в часі. Даний прийом має сенс, якщо забезпечено зіставність показників. В основі його лежить підрахунок базових темпів росту статей балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів та звіту про власний капітал.

Вертикальний аналіз – є аналізом внутрішньої структури звітності, який передбачає подання звітності у вигляді відносних величин, що характеризують структуру узагальнених підсумкових показників. Обов’язковим елементом такого аналізу є динамічні ряди цих величин, що дозволяють оцінювати і прогнозувати структурні зрушення в складі активів і пасивів. Горизонтальний та вертикальний аналіз доповнює один одного.

Трендовий аналіз – частина перспективного аналізу, передбачає використання індексів та характеризує зміни показників діяльності підприємства на протязі ряду років у порівнянні з базовим показником, рівним 100.

Широкого розповсюдження між різними групами користувачів отримав коефіцієнтний аналіз, який ґрунтується на визначенні співвідношень між окремими показниками звітності. Фінансові коефіцієнти акумулюють оцінку потенціалу підприємства і наслідків його роботи. Коефіцієнтний аналіз тісно пов’язаний з методами екстаполяції, в основі яких лежать динамічні ряди, що вивчають фінансово-господарську діяльність підприємства.

Факторний аналіз – аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих або стохастичних прийомів дослідження. Факторний аналіз може бути як прямим (коли результативний показник розділяють на окремі складові), так і зворотнім (коли його окремі елементи з’єднують у загальний результативний показник). Методи детермінованого зв’язку – індексний метод, інтегральний, ланцюгових підстановок та інші, дозволяють визначити основні зв’язки між показниками, що досліджуються.

На сьогодні суттєвим недоліком при аналізі фінансово-господарської діяльності є несистемний характер прийомів аналізу та не завжди достатність аналітичних даних потребам користувачів. Ця проблема частково вирішується через використання матричних балансів, за допомогою яких визначають взаємозв’язок статей активу і пасиву балансу; розраховують структуру активів та забезпечення їх джерелами фінансування; визначають показники та коефіцієнти, необхідні для оцінки фінансової стійкості, платоспроможності; об’єктивно оцінюють фінансовий стан підприємства, вивчають причини його зміни за звітний період; визначають граничні значення показників, що характеризують неплатоспроможність і т.д. В основі матричної моделі лежать показники бухгалтерського балансу (форми 1-м) та звіту про фінансові результати (форми 2-м).