Новаторський колорит байок Глібова.

Втілюючи передові естетичні принципи, Глібов-байкар розкриває суперечності класового суспільства, надає різноманітним алегоричним образам історичної виразності. Алегорія байки спрямована не тільки на викриття окремих явищ кріпосницької і капіталістичної дійсності, а й набуває широкого узагальнення. Так, в образах хижаків можна пізнати не лише кріпосників, а й чиновників різних рангів, які здійснювали царську політику соціального і національного гноблення, переслідували передових діячів, обмежували права друку, витруювали прояви вільнодумства, прагнення до волі. У наданні суспільного змісту алегоричним образам криється сила критичного реалізму Глібова, ідейна наснага його байок.

Основним естетичним принципом байкарської творчості Глібова є народність, поняття якої виходить далеко за межі фольклорної форми байок. Вони глибокі змістом, у них відбито психічний склад, розум, моральні уявлення, прагнення і сподівання народу. Це й визначає національну своєрідність творчості Глібова. Він сприйняв життєстверджуючу силу українського народного гумору, в якому бринять і ноти протесту проти поневолювачів, і іронія, і скорбота за долю людини та рідної батьківщини. Гумор байок Глібова багатий не тільки прямими висловлюваннями, а й прихованою усмішкою. Не все байкар договорює до кінця, а залишає багато чого для роздумів читача, його байки промовляють до читачів і своїм підтекстом.

На розвиток літературно-естетичних поглядів Глібова впливала передова російська література і насамперед байкарська творчість Крилова. Соціальна загостреність байок Крилова, стислість і динамічність сюжетів, виразність характерів, сатиричність, чіткість висновків — ці особливості по-творчому сприймав і розвивав Глібов.

Байки Глібова і першого (40-60-і роки), і другого (80-90-і роки) періодів його творчості злободенно сатиричні. Якщо сатира байок Гребінки була спрямована на викриття окремих сторін самодержавно-кріпосницької системи, то глибша своїм змістом сатира Глібова зачіпає основи цієї системи. Є відмінність і в образах оповідачів, які в байках Глібова відзначаються сміливішими поглядами, глибшою вдумливістю, гострішим сміхом. Глібов далі розвинув традиції байок Гребінки та інших попередників-байкарів, які в образі оповідачів здебільшого відтворювали характери розважливих гумористів.

Сатиричне вістря ранніх байок Глібова спрямоване проти кріпосницької дійсності. Сюжет першої його байки «Вовк і Кіт» іде від байки Крилова «Волк й Кот». Але Глібов сповнює байку народним колоритом, поширює окремі сюжетні деталі, щоб показати наростання народного гніву до Вовків.

Поширюючи окремі деталі криловського сюжету, Глібов складає в них конкретні політичні натяки на страх Вовків перед назріванням «видимої смерті». Тут відчувається іронічний тон оповідача, непримиренного до насильства.

У своїх байках Глібов викриває цинізм, жахливу жорстокість гнобителів народу, створює яскраві характери представників антагоністичних класів. Такі два характери з великою вправністю реалістичної типізації постають у байці «Вовк та Ягня», сюжет якої відомий ще з античної літератури. В Езопа у стислій формі розповідається про перевагу сильного над слабким, беззахисним, Крилов надав байці російського народного колориту, показав цинічне ставлення хижака до ягняти. Для Глібова сюжет байки Крилова послужив лише канвою, на якій розгорнуті оригінальні узори, постають яскраві типи кріпосницької дійсності. Як і Крилов, Глібов починає байку підкресленням вовчого закону права сильного над слабким. Але кожен байкар оригіналь-но розповідає про вовчі порядки. Глібов розширює висловлену думку й іронічно загострює вступ такими афоризмами, як «кусає та ще й б'є», «нижчий перед вищим гнеться», для того, щоб підкреслити в образі Ягняти затурканість безправного народу. З цією метою повніше змальовано й переживання Ягняти. Якщо Крилов лаконічно говорить про зустріч Ягняти з Вовком, то Глібов підкреслює, яким в очах Ягняти видається страхітливий хижак. Тут наявні елементи ліризму, що посилюють антикріпосницьке спрямування байки. Недомовленістю, паузами, ліричним закінченням байки передано благородне хвилювання гуманіста. Саме ідеєю гуманізму алегорія байки Глібова виходить за межі вузького соціологічного її розуміння і набуває широкого демократичного звучання.

Байкар створює типові характери, розкриває соціальні явища, показує беззахисність, безправ'я і поневіряння народу.

Використовуючи сюжет однойменної байки Крилова, український байкар дає виразну портретну характеристику Щуки, Лисиці, типових суддів. У Крилова стислий початок, Глібов поширює характеристику Щуки. Тут чути голос оповідача, який передає народні скарги на вчинки Щуки:

На Щуку хтось бумагу в суд подав, Що буцімто вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала...

Наголошення на злочинах Щуки засобом анафори, внесення розмовної лексики сприяє розкриттю хижацтва та кругової поруки.

Український байкар вживає оригінальні епітети, доповнює сюжетні деталі криловської байки іронічними висновками. Так, окрема деталь байки переростає в розгорнуту образну картину. Наприклад, вираз «две Клячи старые» доповнюється оціночним епітетом -із своєрідним-іронічним відтінком: «Одна нікчемна Шкапа». До цього Глібов вносить цілком оригінальні іронічні рядки.

Використання українським байкарем народного гумору, дотепне іронізування не тільки поширюють межі традиційного сюжету, а й надають байці виразнішої оповідної форми. Це говорить про творче осмислення Глібовим традиційного сюжету.

Продовжуючи наснажувати алегоричні образи реальним життєвим змістом, Глібов використовує і відомі сюжети, і створює нові, кладучи в основу народні приповідки та приказки. Весь час поглиблюється ліризм, живі інтонаційні відтінки мови, новелістичний або баладний стрій байок. Так урізноманітнюється ліро-епічна форма жанру байки. Замість хижаків кріпосницького ладу тепер постають інші алегоричні персонажі: Коник-стрибунець, Цуцик, Жаби, цяцькований Осел, мальований Стовп. Критичне вістря байок спрямовується на розкриття нових соціально-економічних відносин, засудження паразитизму, прислужництва, тупоумства, міщанської самозакоханості.