Билет 23. Одним з основних завдань, що вирішується в процесі фізичного виховання, є забезпечення оптимального розвитку фізичних якостей

Одним з основних завдань, що вирішується в процесі фізичного виховання, є забезпечення оптимального розвитку фізичних якостей, притаманних людині. Фізичними якостями прийнято називати вроджені (успадковані генетично) морфо-функціональні якості, завдяки яким можлива фізична (матеріально виражена) активність людини, що одержує свій повний прояв в доцільнїй руховій діяльності. До основних фізичних якостей відносять м'язову силу, швидкість, витривалість, гнучкість і спритність.

Для практики фізичного виховання найбільше значення має швидкість виконання людиною цілісних рухових дій в бігу, плаванні, пересування на лижах, велогонках, веслування і т.д., а не елементарні форми її прояву. Проте ця швидкість лише побічно характеризує швидкість людини, оскільки вона обумовлена не тільки рівнем розвитку швидкості, але і іншими факторами, зокрема технікою володіння дією, координаційними здібностями, мотивацією, вольовими якостями та ін.

Здатність якомога швидше набрати максимальну швидкість визначають на фазі стартового розгону або стартової швидкості. У середньому цей час становить 5-6 с. Здатність якомога довше утримувати досягнуту максимальну швидкість називають швидкісною витривалістю і визначають задистанційної швидкості.

Витривалість -це здатність протистояти фізичному стомленню в процесі м'язової діяльності.

Мірилом витривалості є час, протягом якого здійснюється м'язова діяльність певного характеру і інтенсивності. Наприклад, в циклічних видах фізичних вправах (ходьба, біг, плавання тощо) вимірюється мінімальний час подолання заданої дистанції.

Гнучкість - це здатність виконувати рухи з великою амплітудою.

Термін «гнучкість» більш прийнятний, якщо мають на увазі сумарну рухливість всуглобах всього тіла. А стосовно окремих суглобів правильніше говорити «рухливість», наприклад «рухливість у плечових, тазостегнових або гомілковостопних суглобах». Хороша гнучкість забезпечує свободу, швидкість і економічність рухів, збільшує шлях ефективного докладання зусиль при виконанні фізичних вправ. Недостатньо розвинена гнучкість ускладнює координацію рухів людини, тому що обмежує переміщення окремих ланок тіла.

За формою прояву розрізняють гнучкість активну і пасивну.

За активної гнучкості рух з великою амплітудою виконують за рахуноквласної активності відповідних м'язів. Під пасивною гнучкістюрозуміють здатність виконувати ті ж рухи під впливом зовнішніх розтягуючих сил: зусиль партнера, зовнішнього обтяження, спеціальних пристосувань і т.п.

Спритність– складна комплексна рухлива якість, рівень розвитку якої визначається багатьма факторами. Найбільше значення мають високо-м'язове розвинене почуття і так звана пластичність нервових кіркових процесів. Від ступеня прояву останніх залежить терміновість освіти координаційних зв'язків та швидкості переходу від одних установок і реакційдо інших. Основу спритності складають координаційні здібності.

Під рухово-координаційними здібностями розуміються здібності швидко, точно, доцільно, економно та винахідливо, тобто найбільш абсолютно, вирішувати рухові завдання (особливо складні і виникають несподівано).

Об'єднуючи цілий ряд здібностей, що відносяться до координації рухів, їх можна певною мірою розбити на три групи.

Перша група. Здібності точно порівнювати і регулювати просторові, часові і динамічні параметри рухів.

Друга група. Здібності підтримувати статичну (позу) і динамічну рівновагу.

Третя група. Здібності виконувати рухові дії без зайвої м'язової напруженості (скутості).