Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Олексій Павлович Флеров - фундатор і перший директор Чернігівського учительського інституту.
14 березня 2016 р. виповнилося 150 років від дня нородженя фундатора та першого директора Чернігівського учительського інституту. Хочемо зауважити, що в наш час викладачі та студенти університету намагаються відновити історію вишу, знайти інформацію по кафедрах, викладачах та випускниках минулих років. Декілька років тому університет розпочав проводити Фльоровські наукові читання (ДОДАТОК Ж). Ми передаємо слова нашого вчителя історії Вікторії Миколаївни: ″ Я вдячна Валентині Юхимівні Горловій, заступнику директора з навчально-виховної роботи, яка запропонувала мені підготувати першу публікацію для читань. На сьогодні в мене вже три публікації. Це добра, корисна та цікава справа. Зараз підготовкою та редагуванням матеріалів займається мій одногрупник, тепер уже кандидат історичних наук, Герасимчук Олександр Михайлович. Вивчивши свого часу історію формування вишу, я розумію, наскільки правильним було рішення про організацію Фльоровських читань. Вони допомогли краще зрозуміти особливості освітньо-виховних процесів Чернігівщини ХІХ–ХХ ст. ″ Олексій Павлович народився 14 березня 1866 р. в с. Янівка Глухівського повіту Чернігівської губернії в родині священика. У 1884 р. закінчив Новгород-Сіверську гімназію, а в 1888 р. – Петербурзький історико-філологічний інститут і отримав спеціальність викладача російської мови та словесності. Протягом 1888-1913 рр. працював у м. Одеса учителем у місцевих гімназіях та кадетському корпусі. У період 1913-1916 рр. працював у Петербурзі, де викладав у кадетському корпусі, Олександрівському ліцеї, Павловському військовому училищі [22]. Як ми вже знаємо, на протязі 1916 – січня 1919 рр. був першим директором Чернігівського учительського інституту [22]. З березня 1919 р. викладав в учительському інституті курс педагогіки та літератури. Олексій Павлович вийшов на пенсію у 1923 р. Ми розглянули його діяльність як директора інституту, знаємо, що він проявив себе як людина вимоглива та наполеглива. Його пунктуальність, зібраність та феноменальна працездатність поєднувалися з гострим розумом, широкою освітою. Ці якості привертали однодумців-вчителів, які чудово розуміли виклики часу й проблеми України. Але кращі роки життя Олексія Павловича припали на час важких випробувань: Перша світова війна та революція, захоплення влади більшовиками та Велика вітчизняна війна… Голод, хвороби, руїни… У такий атмосфері педагогічних пошуків, новаторства і подвижництва на ниві освіти зародилась ідея створення нового педагогічного закладу – Чернігівського учительського інституту. Вінцем педагогічної діяльності Олексія Фльорова стала діяльність у Чернігові. У Чернігівському учительському інституті Олексій Павлович працював з 1916 по 1923 рр. За його клопотанням у 1917 р. Чернігівський учительський інститут переведено до розгляду навчальних закладів вище середнього типу з словесно-історичним, фізико-математичним та природничо-географічним відділеннями[7]. Вимушений залишити інститут, він продовжив свою вчительську і науково-педагогічну діяльність. Олексій Фльоров був переконаний, що педагогічна праця та педагогічна культура – явище колективне. У співдружності педагогів міцніє вчитель школи і в моральному, і в професійному відношенні. " Якщо ж учитель буде сильний як людина і педагог, то ні зовнішні сили, ні сторонні, ні свавілля не керуватимуть школою, а сама здорова педагогіка", був щиро впевнений педагог [7, 22]. Учений сформулював ″ Метод навчання грамотного письма", а в статті " Ломоносовський шлях до книги" Фльоров розробив метод вивченого тексту. У статті " Як боротися з малограмотним читанням" зазначав, що " погане читання відображається на успішному вивченні усіх предметів шкільного курсу". Ми повністью погоджуємося з його думкою, і розуміємо, чому вміння читати так важливо для отримання освіти [22]. О. Фльоров радить різноманітні творчі завдання для учнів, підкреслюючи, що активність школярів на уроці – наслідок гарної підготовки вчителя до заняття. За своє життя Олексій Павлович написав понад 200 наукових і публіцистичних праць з педагогіки, проблем народної освіти. За його підручник ″ Грамматика древнего церковно-славянского языка сравнительно с русским″, 1897 р. було присуджено премію імператора Петра Великого. Цей підручник у 1897 - 1915 рр. витримав 7 перевидань [22]. Перебуваючи на пенсії він упорядкував навчальні посібники ″ Методика обучения русскому правописанию″ та ″ Система русской орфографії″ [22]. 5 серпня 1954 р. Олексій Павлович Фльоров пішов із життя [22]. Місце його поховання — міський цвинтар у Ялівщині. Напередодні ювілею діяча, наш університет провів урочисті заходи щодо відзначення річниці, запросив невістку Олексія Фльорова, Віру, яка доглядає за могилою педагога (ДОДАТОК К). Суворий, але справедливий, людяний і гостинний — Олексій Фльоров писав вірші та знав напам’ять майже всього Пушкіна і Лермонтова, хотів зробити освіту доступною всім бажаючим. Перші його випускники — 13 чоловік – розпочали шлях, який сьогодні продовжує Чернігівський педуніверситет. П’ять тисяч студентів і сотні викладачів – таким сьогодні став навчальний заклад, який століття тому розпочинався з двох орендованих кімнат і… однієї особистості.
|