Передумови появи соціології й етапи її розвитку

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Будь-яка наука не виникає на порожньому місці. Її появі передують суб’єктивні й об’єктивні передумови. Об’єктивні передумови – ті зміни у суспільстві та у свідомості людей, які створили ґрунт, тобто показали необхідність і можливість появи нової науки як результату еволюції суспільства й знань про нього. До суб’єктивних передумов можна віднести внесок конкретних вчених, які, проаналізувавши сформовані об’єктивні передумови, вивели ідею створення нової науки, обґрунтували її необхідність, визначили її завдання, займалися її популяризацією серед сучасників.

Об’єктивні передумови появи соціології у середині 19-го століття:

1. Соціологія виникла як відповідь на потреби громадянського суспільства, що формується. На зміну звичному нормативному порядку феодально-абсолютистського ладу з його жорсткою тотальною регламентацією економічного, політичного й духовного життя прийшло суспільство, що затверджує свободу людини, духовну, економічну незалежність, автономність громадянина, рівність всіх перед законом. Щоб раціональніше й з найбільшою ефективністю людина могла розпоряджатися своєю свободою, необхідне знання реальних соціальних явищ і процесів. Вільна конкуренція поставила діяльність підприємців і політиків у пряму залежність від того, наскільки вміло вони використають знання конкретних настроїв, очікувань людей, їхніх прагнень. Отже, були необхідні конкретні доказові знання, наближені до реальної практики.

2. Відбулося ускладнення соціальної структури суспільства. З’явилися нові соціальні спільності (наймані робітники, буржуазія), особисто вільні й взаємозалежні. Конфлікти, що виникають між ними, не могли бути вирішені тільки з позиції сили, необхідні були договори, які враховують взаємні інтереси.

3. Швидше стали відбуватися соціальні зміни. Раніше протягом життя декількох поколінь усе було незмінно, у 19-му столітті суспільство стрімко й кардинально змінюється (удосконалення техніки, ріст великого промислового виробництва, розвиток міст, зміна способу життя, поширення найманої праці, ріст злочинності тощо). Пояснення цим змінам й їхнім наслідкам необхідно давати оперативно, а науки про суспільство, що існували в той момент, із цим упоратися не могли.

4. До цього часу були накопичені необхідні знання про устрій суспільства. Попередні географічні відкриття показали різницю у культурах, але спільність соціальних основ, «цеглинок» соціального життя була очевидна. З’явилася можливість узагальнення й систематизації отриманих знань на новому рівні.

5. Найбільші наукові відкриття в області фізики, хімії, біології тощо довели ефективність природознавчих методів пізнання. Виникла ідея перенесення цих методів на вивчення суспільства для виявлення законів його розвитку й більш ефективного управління.

Історію соціології можна умовно розділити на такі етапи:

1. Протосоціологія – знання про суспільство і його устрій накопичувалися у рамках інших наук: філософії, історії, теології.

2. Класичний етап – 19-те століття – поява соціології як самостійної науки: вводиться термін «соціологія», уточнюється її предмет, мета, методи збирання інформації, з’являються перші власне соціологічні фундаментальні теорії.

3. Соціологія 20-го століття – поява спеціальних соціологічних теорій, розробка нових методів збирання інформації й поява практики широкомасштабних соціальних досліджень, відкриття кафедр соціології й розробка навчальних програм за фахом «соціолог», поява соціологічних теорій у рамках макросоціологічного й мікросоціологічного підходів.

4. Соціологія кінця 20-го – початку 21-го століття – намітилася тенденція до подолання розриву макросоціології і мікросоціології, появі діяльнісно-активістського підходу, що підкреслює не стільки функцію об’єктивних законів і закономірностей, скільки вплив активності суб’єктів соціальної реальності на неї, варіативність і постійність соціальних змін.

Таким чином, соціологія як самостійна галузь знання почала своє становлення у середині ХІХ століття, її засновником є французький учений Огюст Конт. Об’єктом соціології виступає суспільство або соціальна реальність, що оточує людей. Під терміном «суспільство» соціологи звичайно розуміють історично сформований тип соціальної організації, соціальних зв’язків і відносин між людьми. Вивчення соціальної обумовленості явищ, що відбуваються у суспільстві, можливо тільки через вивчення законів, закономірностей і механізмів його функціонування та розвитку. Томупредмет соціології – соціальні відносини. Вони реалізуються черезсоціальні механізми функціонування й розвитку суспільства.Соціологічне знання має трирівневу внутрішню структуру – загальносоціологічні теорії, теорії середнього рівня, емпіричні дослідження. Основними методами збирання соціологічної інформації є: опитування, спостереження, аналіз документів і соціальний експеримент. Різноманітність зв’язків соціології із життям суспільства, її суспільне призначення визначаються насамперед тими функціями, які вона виконує: теоретико-пізнавальною, інформаційною, прогностичною, соціального проектування й соціальної технології, світоглядною. На сучасному етапі існує в соціології два основні підходи до аналізу суспільства: макросоціологічний і мікросоціологічний.