Лкування

n Неспецифічне

nвидалення залишків токсину із травного тракту шляхом екстреного промивання шлунку і кишківника

nантибіотики - левоміцетин, напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини

n Специфічне

nдо визначення серотипу протиботулінічні сироватки серотипів А, В, С, Е

nпісля визначення серотипу - моновалентна сироватка

23.АНАЕРОБНА ГАЗОВА ІНФ.

Збудники газової анаеробної інфекціі

nМорфологія

nГр+ паличики

nне утворюють капсул (крім

C. perfringens)

nутворюють спори субтермінально або центрально розташовані

nрухливі перитрихи, за виключенням C. perfringens

Культуральні властивості

nМають типові для роду властивості

nДля диференціації C. perfringens використовують:

n середовище Кітта-Тароцці - росте з утворенням помутніння і виділенням великої кількості газу

n молоко – швидке його зсідання (3-5 годин - „штормова реакція” (бурхливе виділення газу і утворення губчастого згустку)

n середовище Вільсона-Блера - викликає почорніння і утворення розривів середовища

Патогенність та особливості патогенезу

n Ферменти патогенності

n Багатофракційні екзотоксини (до 12 фракцій). Їх наявність і комбінація – видова ознака збудників.

n Серед фракцій розрізняють:

nосновні (альфа, бета, епсілон, йота)

nмінорні (дельта, тета, каппа, ню, мю, ета та ін.)

nЕкзотоксини мають гемолітичну, дермонекротичну, летальну, ентеротоксичну дії

n Основна пускова ланка патогенезу – руйнація a-токсином клітин м’язевої, сполучної тканин, підшкірної клітковини. Крім місцевої дії екзотоксини мають нейротоксичну, кардіотоксичну, нефротоксичну дії, що призводить до - гострої серцевої або ниркової недостатності і смерті

n Розрізняють 3 клінічні форми газової анаеробної інфекції:

Ø емфізематозна

Ø набрякова

Ø змішана

n Характерне: відсутність яскравих ознак запалення у рані, швидко прогресуючий некроз тканин і наявність вираженої інтоксикації

Лабораторна діагностика

n Матеріал для дослідження: шматочки некротизованих тканин, рановий ексудат, перев’язувальний матеріал

n Методи діагностики:

n Бактеріоскопічний – використовують для попередньої діагностики.

n Бактеріологічний – проводиться для ідентифікації збудників, з метою вибору специфічного лікування антитоксичними сироватками

n Біологічний – проводять з метою ідентифікації збудників (ставлять біологічну пробу на білих мишах)

Профілактика та лікування

Профілактика

n Неспецифічна - ПХО рани

n Специфічна - полівалентна протигангренозна гетерологічна сироватка

n Лікування

n Неспецифічне – антибіотики (цефалоспорини або пеніциліни)

n Специфічне - видоспецифічні антитоксичні сироватки

24.ДИФТЕРІЯ

l Патогенні - C.diphtheriae

l Розрізняють 3 біовари:

Морфологічні відмінності біоварів

l gravis – короткі палички, в клітині мало зерен волютину

l mitis – довгі, зігнуті палички, в клітині багато зерен волютину

l intermedius – довгі, поперечно посмуговані (тигроїдні)

Морфологія

l Гр+ палички, тонкі, злегка зігнуті

l нерухомі