Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Педагогічна цінність казкиСтр 1 из 2Следующая ⇒
Лекція Тема. Виховання дітей казкою Мета: визначити педагогічну цінність казок; познайомити з досвідом В.О.Сухомлинського по навчанню дітей складанню і розповіді казок; розглянути основні методи і форми роботи з казкою; розвивати вміння використовувати нетрадиційні методи виховної роботи. План 1. Педагогічна цінність казки 2. В.О.Сухомлинський про важливість використання казок у вихованні дітей 3. Методи і форми роботи з казкою Література 1. Юный педагог. І ступень. Воспитатель октябрят. Методические рекомендации для руководителей факультатива. Москва. 1989. 2. Фесюкова Л.Б. Воспитание сказкой: Для работы с детьми дошкольного возраста. – Харьков: Фолио, 1997. – 464с.
Педагогічна цінність казки У світ казок дитина входить з самого раннього дитинства, як тільки починає говорити. Школяр зустрічається з казками і у букварі, і в перших книгах доля читання. У казках осуджуються розбій, насилля, погані вчинки. Казка допомагає дитині засвоїти поняття про те, як жити на світі, на чому засновувати свої стосунки з іншими людьми. У казках не існує невиправних нещасть. Вони обов’язково ставлять героїв у положення переможців. Жодна людська образа не залишається без уваги. Саме заради цього і складали казки. Можна виділити чотири основні характеристики педагогічної цінності казки: · моральне, естетичне, емоційне виховання читачів; · залучення дитини до життя людей; · виховання значення казкової фантастики; · вплив казкового оптимізму на дітей. Високі моральні якості, створені народом і літераторами казкових героїв – ось основна якість, що зробила казку могутнім засобом виховання. Казковий герой – носій правди, фізичної і духовної сили, постійно готовий поставити цю силу на служіння добру і справедливості. Казка корисна і тим, що є засобом залучення дитини до життя людей, до світу історії. Якими б фантастичними не були образи у казках, але в будь-якій казці є елемент дійсності. Казка завжди має глибокий, внутрішній зміст, свою мудрість, логіку, яку не можливо порушити. Чарівною силою у казках часто наділені предмети і речі, які мали велику роль в історії матеріальної культури людства: сокира, голка, гребінь, чоботи. Під час роботи з казкою слід звертати увагу на те, що у будь-якій казці є герої, які роблять добрі вчинки, а є персонажі, які зовсім протилежні їм, між ними завжди іде боротьба, у якій перемагає добро. Необхідно разом з учнями виявити, як вони розуміють вислів О.С.Пушкіна „Сказка – ложь, да в ней намек, добрым молодцам урок”. „Сказка – ложь”, це означає, що в її змісті є фантазія, видумка, є незвичайні перебільшення, перетворення: один гору звернув, змій з сім’ю головами, тварини думають, говорять тощо. А „немек, урок” – казка вчить ненавидіти зло, несправедливість, жадібність. Аналізуючи побудову відомих казок, учні знаходять спільне в їх побудові: - особливий казковий початок – зачин („Жили-були”, „У деякому царстві”); - особлива кінцівка („Стали жити-поживати...”, „Устроили пир на весь мир”); - повторення (в казці про ріпку: „тягнуть-потягнуть, а витягти не можуть”); - відбувається три чуда тощо. Саме така своєрідна побудова характерна для казок, її не зустрінеш у повістях, оповіданнях. Слід зазначити, що в казках „різна мова для добра і зла”, що у добрих героїв – гарні, красиві імена (Золушка, Аленушка), а у злих – грубі, страшні імена (Кащей, Змей Горыныч, Бармалей), що добрих героїв порівнюють з ясним сонечком, могутнім дубом, а злих – з хмарою, зміюкою. Якщо вчитель початкових класів з творчістю підійде до аналізу і роботи над казкою, він зможе використати її як під час виховної позакласної роботи, так і на різних уроках.
|