Как продвинуть сайт на первые места?

Вы создали или только планируете создать свой сайт, но не знаете, как продвигать? Продвижение сайта – это не просто процесс, а целый комплекс мероприятий, направленных на увеличение его посещаемости и повышение его позиций в поисковых системах.

Ускорение продвижения

Если вам трудно попасть на первые места в поиске самостоятельно, попробуйте технологию Буст, она ускоряет продвижение в десятки раз, а первые результаты появляются уже в течение первых 7 дней. Если ни один запрос у вас не продвинется в Топ10 за месяц, то в SeoHammer за бустер вернут деньги.

Начать продвижение сайта

Сервис онлайн-записи на собственном Telegram-боте

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое расписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
Для новых пользователей первый месяц бесплатно.

Чат-бот для мастеров и специалистов, который упрощает ведение записей:

— Сам записывает клиентов и напоминает им о визите;
— Персонализирует скидки, чаевые, кэшбэк и предоплаты;
— Увеличивает доходимость и помогает больше зарабатывать;

Начать пользоваться сервисом

Висновки. На основі аналізу наукових робіт провідних дослідників літературознавства (М.М

На основі аналізу наукових робіт провідних дослідників літературознавства (М.М. Бахтін, В.Я. Пропп, Л. Брауде, Н.В. Семіна, М.Н. Липовецкий, Л.И. Скуратовская, Ю.В. Проценко та О.В. Сорокотенко та інші) ми визначили основні положення казки як жанру.

Казка – це давній жанр літератури, який на сучасному етапі увібрав в себе риси народної та новітньої літератури, трансформуючись під впливом інших жанрів. В історії розвитку жанру казки простежується те, що вона була створена на основі міфів, перетворившись на традиційну казку. Так народну казку, яка з’явилася з міфів, почали записувати, і вона стала фольклорною. Авторська казка виникла на основі фольклорної.

Літературна казка починає розвиватися в добу Романтизму. В добу Просвітництва, жанр казки не міг розвиватися з огляду на світобачення просвітників. Основними концепціями Просвітництва були розум та раціональність, тому просвітники вважали, що дітям немає необхідності читати казки, так як там лише вигадка та мрії. Романтики ж, навпаки, починають повертатися до фольклорних мотивів та сюжетів. Цікавим є той факт, що перші казки були адресовані дорослим, а вже потім дітям. До того часу дитячої літератури майже не існувало. Діти читали лише повчальні притчі з Біблії.

В добу романтизму починає розвиватися літературна казка Великобританії. Одним із основоположників цього жанру в Англії був Джон Рескін. Казки він писав в ранній період. Головною метою таких казок було не закласти дитині чіткі норми поведінки та моралі, а розважити. Рескін не відкидає той факт, що казка повинна бути повчальною, але, на його думку, народна казка і так заклала норми поведінки в дитячій свідомості.

Так як Рескін був одним із основоположником жанру літературної казки, в його творі переплітаються концепції, характерні різним літературним напрямкам. Романтизм прийшов на зміну Просвітництва, але повного викорінення просвітницьких поглядів неможливо було досягнути. Спираючись на це стає очевидним, що в казці частково відображається просвітницький та романтичний світогляди.

Варто згадати характерні риси просвітницького героя. До них належать надання переваги моральній доброчинності над почуттями. Герой постійно розвивається, він не може сидіти на місці. Іншою характерною рисою героя просвітника є те, що він постійно перебуває в внутрішній боротьбі між власними почуттями та почуттям морального обов’язку, завжди обираючи друге.

Хронотоп вважається один з найважливіших структурних і жанротворчих елементів казкової поетики. Під хронотопом розрізняють взаємодію часових та просторових елементів. В залежності від того народна казка чи літературна хронотоп змінюється.

Розрізняють два види хронотопу: зовнішній (буденний) та внутрішній (чарівний). В літературній казці між цими двома світами існує чітка межа. Світи не можуть змішуватись, лише герой подорожує з одного в інший. Як правило, герой починає свою подорож в реальному світі та закінчує її також в реальному світі.

В літературній казці відношення між світами змінюється. В буденному світі з’являються елементи магічного. Відбувається стирання меж, тобто в реальному світі з’являються елементи чарівного світу, а в чарівному – реального. Герой може в будь-який момент повернутися в світ чар, навіть коли основне завдання буде виконаним. Межі стираються для того, щоб навіть магічні моменти сприймались як реальні, і навпаки, звичайні предмети набували семантики магічного.

Інколи, простір в літературній казці зображується по вертикалі. У творі «Король Золотої Ріки» вертикальне зображення має свої особливості. Верх постійно протиставляється низу, а низ верху. Зміни в природі співставлялися із розвитком чи деградацією героїв, що характерне добі просвітництва. В цю добу природа завжди несла інформацію про душевний стан героя.

Характерною рисою для героя літературної казки так як і для героя доби просвітництва є його внутрішнє протистояння між власною вигодою і моральним обов’язком.

Час не відіграє такої важливої ролі як простір. Він розміщується лінійно, а часові маркери майже відсутні. Реальний час циклічний, він повторюється з дня в день. Магічний час відрізняється від побутового. Події відбуваються швидше, тому і час пливе швидше.

Система персонажів у літературній казці ширша, ній у народній, з’являються інші функції та ролі. Герої втрачають свої статичні ознаки і можуть розвиватися впродовж твору. З’являється чітка індивідуальність героя. Це яскраво видно з описів фізичного та духовного портрету героя. Соціальна дійсність породжує персонажа, тому дієвість героя напряму залежить від історичної доби, в якій була написана казка.

Отже, особливості казки Дж. Рескіна «Король Золотої Ріки»» тісно переплітається із традиційними тенденціями розвитку казки за її сюжетом, підкреслюючи трансформацію казки за її образами та хронотопами на основі особливостей періоду написання казки, змішання жанрів та індивідуальністю автора, що і є головною ознакою літературної казки загалом.