Хід роботи. 1. Освітлювальну призму рефрактометра відхилити на певний кут та піпеткою нанести на поверхню призми B дві–три краплини цукрового розчину відомої

1. Освітлювальну призму рефрактометра відхилити на певний кут та піпеткою нанести на поверхню призми B дві–три краплини цукрового розчину відомої концентрації.

2. Призму A притиснути до призми B (шар рідини між призмами становить 0, 1 мм).

3. Рефрактометр розташувати так, щоб світло потрапляло на освітлювальну призму.

4. Крізь лупу спостерігати межу між світлою й темною зонами та шкалу приладу. Якщо ця межа виглядає як різнокольорова смуга, зробити її монохромною за допомогою гвинта-компенсатора, який розташований ліворуч лупи.

5. Отримати чітке зображення, почати виміри. Для цього перемістити спеціальний важіль та досягнути збігу в полі зору трьох рисок на межі світлої та темної зони. За шкалою приладу визначити показник заломлення рідини.

6. Виміри в такій самій послідовності провести з розчинами невідомої концентрації та дистильованої води.

7. Побудувати графік залежності відомої концентрації розчину від відповідних значень показників заломлення (за даними приладу).

8. Користуючись наявним графіком та показником заломлення невідомої концентрації розчину визначити її концентрацію.

Контрольні запитання

1. У чому полягає явище повного внутрішнього відбиття?

2. Побудувати хід променів в призмах рефрактометра.

3. Пояснити зв’язок між показником заломлення рідини, її концентрацією та граничним кутом повного внутрішнього відбиття.

Лабораторна робота № 23. Визначення фокусної відстані, оптичної сили та радіусу кривизни збиральної лінзи

Мета роботи – визначити оптичні характеристики збиральної лінзи.