Розділ 1. Підприємницька структура виробництва.

Вступ

Основну діяльність кожного підприємства становлять виробничі процеси, що виконуються у відповідних підрозділах. Тому важливим є точне та функціональне розміщення кожного підрозділу на підприємстві, що в свою чергу сприятиме продуктивній роботі виробництва.

Підприємство як складна виробнича система має виробничу та організаційну диференціацію, що виражається в поділі його на виробничі, обслуговуючі підрозділи та апарат управління з певною функціональною структурою.

Виробнича структура підприємства – це склад, кількісне співвідношення і розміри внутрішніх підрозділів, форми їх побудови та взаємозв’язку.

Виробнича структура характеризує частку окремих підрозділів у загальній чисельності працівників підприємства, у сукупному випуску продукції, вартості основних фондів. Для підприємств є важливим встановлення оптимальної виробничої структури.

У процесі діяльності всі його підрозділи вступають у двосторонні вертикальні і горизонтальні відносини. Відносини по вертикалі пов'язані з ієрархічною структурою підприємства і управлінням діяльністю його підрозділів із одного центру - апарату управління. Горизонтальні зв'язки обумовлені внутрішньою кооперацією між підрозділами згідно з технологічною або продуктовою їх спеціалізацією.

В курсовій роботі я намагатимусь висвітлити всі чинники, принципи, елементи виробничої структури підприємства.

Ця курсова робота складається з трьох основних розділів, а також підпунктів в яких висвітлені всі фактори виробничої структури підприємства.

Також в цій роботі є вступ, висновок, додаткидо роботи та список літератури, якою я користувалася при написанні своєї роботи.

Метою даної курсової роботи є аналіз виробничої структури підприємства, який діє через економічні інтереси та складається з комплексу економічних способів методів, важелів, нормативів, показників, за допомогою яких реалізуються об’єктивні економічні закони.

Об’єктом дослідження даної роботи є організаційна структура підприємства та діяльність центрів відповідальності підприємства.

Предметом курсової роботи є підприємство та його виробничі підрозділи, а саме їх розміщення, розміри та чисельність.

Основним завданням роботи є висвітлити основні фактори виробництва, надати повну характеристику структури виробництва на підприємстві.

В роботі аналізується підприємницька структура виробництва загалом, тобто її сутність, принципи та чинники, а також напрямки вдосконалення її виробництва. Велике значення в системі вдосконалення підприємством та його підрозділами відіграє структура.

Основними законодавчими актами якими ми будемо керуватися в роботі є Закони України: «Про власність», «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні»

Отже, перейдемо до детального розгляду питань, наведених у плані курсової роботи.

Розділ 1. Підприємницька структура виробництва.

1. Сутність та елементний склад структурного виробництва.

Динамічні умови ринкового середовища породжують необхідність ефективної адаптації суб’єктів господарювання до виникнення нових можливостей та загроз щодо їх діяльності. В разі ігнорування можливостей вдосконалення внутрішніх процесів, підприємство втрачає свої конкурентні позиції, виникає загроза його витіснення з ринку і банкрутство. Однією з вагомих запорук успіху підприємства, що гарантує вирішення проблеми адекватної реакції на зміни середовища функціонування, є ефективно побудована структура.

Оскільки підприємство являє собою соціально економічну систему, то для вирішення проблеми дослідження його структури доцільно застосувати системний підхід.

Підприємство як система має ряд характерних особливостей серед них можна виділити такі його характеристики:

-по-перше, підприємство є відкритою системою, це означає що воно має зв’язки з зовнішнім середовищем.

-по-друге, підприємство є перетворювальною системою. Формальною ознакою може бути наявність двох зв’язків підприємства. Наявність типів зв’язків дає змогу сформулювати критерії економічної ефективності підприємства.

- по-третє підприємство є динамічною цілеспрямованою системою. Це означає, що для кожного підприємства можна визначити мету його існування, яку воно намагається досягти у процесі свого функціонування.

-по-четверте підприємство є системою управління. Це означає, що для будь якого підприємства можна виділити два взаємопов’язані елементи –суб’єкт управління і об’єкт управління.

-по-п’яте підприємство є штучною системою тобто продуктом життєдіяльності суспільства, що зумовлює певну специфіку його функціонування.

Структура підприємства - категорія, що відображає склад його виробничих та управлінських підрозділів, систему взаємозв’язків щодо обміну матеріальними та інформаційними потоками між ними.

Виробнича структура підприємства –комплекс цехів, бригад, інших виробничих підрозділів підприємства і форми їх взаємозв’язку. Ця структура залежить від характеру продукції, яку виробляє підприємство, рівня спеціалізації і кооперування з іншими підприємствами, технологічного процесу, виробничих потужностей. Як правило, підприємство має основні цехи, в яких безпосередньо виготовлюють продукцію, і допоміжні цехи та служби, що обслуговують та забезпечують роботу основних цехів.

Спеціалізовані підприємств мають просту виробничу структуру, а універсальні - складну. Виробнича структура є формою організації виробничого процесу підприємства.

Первісним ланцюгом в організації виробничого процесу та базовим осередком виробничої системи є робочі місця, на яких виконуються робітниками певні операції з виготовлення продукції чи обслуговування виробничого процесу за допомогою необхідного устаткування, інструментів, пристроїв, розташованих на відведеній площі.

Сукупність територіально відокремлених робочих місць, на яких виконується технологічно однорідна робота або різні операції з виготовлення однорідної продукції, створює виробничу дільницю — окрему адміністративну одиницю, очолювану майстром за наявності в зміну не менш 25 робітників.

Першою класифікацією виробничої структури є тип основного підрозділу підприємства.

Цех являє собою територіально та адміністративно відокремлений підрозділ підприємства, в якому основні виробничі і допоміжні дільниці та обслуговуючі служби виконують певний комплекс робіт відповідно до внутрішньозаводської спеціалізації та кооперування праці. Кількість цехів залежить від конструктивних і технологічних характеристик продукції, що виготовляється, її обсягів та рівня спеціалізації підприємства. Сукупність однорідних цехів на великих підприємствах становить виробництво.

Виходячи з викладеного, можна дати загальне визначення: виробничою структурою називається група робочих місць, підрозділів, господарств виробничого призначення, яка має технологічні або коопераційні взаємозв’язки і розташована на певній площі.

Можна виділити різні структурні побудови підприємств:

• цехову,
• без цехову,
• корпусну
• комбінатську(див.дод.1.1)

Виходячи із сутності і змісту виробничого процесу як сукупності основних, допоміжних і обслуговуючих процесів виробничого призначення, а також ураховуючи призначення та характер продукції, яка виготовляється, або робіт, що виконуються на підприємстві, розрізняють:

• основне,
• допоміжне,
• обслуговуюче,
• побічне,
• підсобне, виробництва, на базі яких створюються відповідні дільниці, цехи та господарства.

Цехи основного виробництва спеціалізуються на виготовленні профільної продукції підприємства, що призначена для задоволення потреб зовнішніх споживачів.

Якщо взяти до уваги машинобудівні підприємства, то до них належать ливарні, ковальсько-пресові, механічні, складальні; на металургійних — доменні, сталеплавильні, прокатні цехи; на взуттєвих та швейних підприємствах — закрійні та швейні. На великих підприємствах для побудови короткого шляху матеріального потоку та забезпечення ефективності виробничих процесів однорідні за профілем цехи об’єднуються в корпуси.

На підприємствах з невеликим обсягом і відносно простими виробничими процесами доцільно обмежитися дільничною структурою підрозділів, не створюючи цехів.

Основне виробництво, як правило, складається з окремих фаз або стадій, за якими класифікуються відповідні цехи:

- заготівельні (ливарні, ковальські, пресові, металоконструкцій та ін.);

- обробні (механічні, деревообробні, термічні, гальванічні тощо);

- складальні (цехи вузлового складання та загального складання, випробування, фарбування готових виробів і т. ін.).

Допоміжні цехи-сприяють випуску основної продукції, виготовляють допоміжні види виробів, які необхідні для нормальної роботи основних цехів

Наприклад:

Виготовлення інструментів, запчастин для ремонту устаткування, виробництво енергії, надання ремонтних та енергетичних послуг. Важливішими з цих цехів вважаються інструментальні, ремонтно-механічні, ремонтно-енергетичні, ремонтно-будівельні, модельні, штампові та ін.

Побічні цехи-переробляють відходи основного та допоміжного виробництв і виготовляють непрофільну продукцію або відновлюють допоміжні матеріали для потреб виробництва.

Наприклад:

Цех виробництва товарів широкого вжитку, цех регенерації виробничої суміші, мастил, обтиральних матеріалів тощо.

Підсобні цехи-здійснюють підготовку основних матеріалів для основних цехів, а також виготовляють тару для упакування продукції.

Обслуговуючі цехи і господарства виробничого призначення забезпечують нормальну роботу основних та допоміжних цехів шляхом транспортування і збереження сировини, напівфабрикатів, готової продукції, проведення необхідних санітарно-технічних заходів, підтримання благоустрою їх приміщень і території тощо. До категорії обслуговуючих господарств належать: складське господарство, у складі якого різноманітні склади та комори; транспортне господарство, яке формується на базі депо, гаражів, ремонтних майстерень, транспортних та вантажно-розвантажувальних засобів; санітарно-технічне господарство, що об’єднує водопровідні, каналізаційні, вентиляційні та опалювальні пристрої; центральна заводська лабораторія, яка складається з відповідних лабораторій механічної, металографічної, хімічної, пірометричної, рентгенівської тощо.

У виробничу структуру не входять різні загальнозаводські служби, а також господарства і підрозділи капітального будівництва, охорони довкілля, культурно-побутового обслуговування працівників, наприклад, житлово-комунальне господарство, підсобне господарство, їдальні, профілакторії, медичні установи, дитячі ясла, садки, клуби, спортивні та оздоровчі підрозділи тощо.