Титульний аркуш

Титульний аркуш містить дані, що подаються у такій послідовності:
а) повна назва відділу освіти, методичного кабінету, закладу;

б) тема досвіду;

в) відомості про автора досвіду, адреса досвіду;

г) рік оформлення матеріалу.

Вибір теми передбачає додержання науковості та чіткості її формулювання.

Наприклад:
Пропоновані варіанти формулювань теми. Правильні варіанти формулювань теми:

· Пізнай світ через гру

· Формування творчої особистості засобами математики та гуманістичного підходу в освіті й учінні

· • Роль дидактичної гри в розвитку дітей дошкільного віку

· Гуманістичний підхід до формування творчої особистості в процесі вивчення математики

2.2. Зміст. У змісті передбачена нумерація сторінок (на відміну від плану).
До змісту включають: перелік документів, що супроводжують матеріали (подання, характеристика, анотація); послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів (якщо вони мають заголовки); висновки; рекомендації; бібліографія; перелік публікацій; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. В змісті можуть бути перелічені номери і назви ілюстрацій і таблиць із зазначенням сторінок, на яких вони вміщені.

2.3. Подання, адресоване голові науково-методичної ради, ректору інституту, містить прохання розглянути авторські матеріали з метою експертної оцінки у зв’язку з атестацією на відповідність педагогічного звання.

У поданні також зазначається інформація про автора: прізвище, ім’я, по батькові, посада, місце роботи, педагогічне звання (якщо є); дається коротка вказівка про те, коли і ким вивчені та розглядались матеріали досвіду.

Документ укладається офіційною особою, яка його і засвідчує.

2.4. Анотація досвіду (авторська або фахова), в якій зазначено:

· актуальність обраної теми;

· новизна;

· алгоритм або технологія діяльності;

· результати та умови ефективності досвіду.

2.5. Характеристика на автора досвіду – документ, у якому в офіційній формі висловлено громадську думку про претендента на педагогічне звання як члена колективу.

Реквізити характеристики:
1. Назва виду документа.

2. Заголовок (прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видається характеристика; рік або повна дата народження; посада).

3. Текст, який містить такі відомості:

- трудова діяльність працівника (з якого часу в цій установі, на якій посаді);
- ставлення до службових обов’язків та трудової дисципліни (вказуються найбільш значущі досягнення);

- моральні якості (риси характеру, стосунки з іншими членами колективу);

- висновки;

- призначення характеристики.

4. Дата складання.

5. Підпис керівника установи (інших відповідальних осіб).

6. Печатка.

2.6. Опис змісту досвіду. В розділі чітко виділяється ідея (мета досвіду), сутність нового, демонструється технологія впровадження і можлива результативність, шляхи розповсюдження та популяризації.
Опис досвіду здійснюється особою, яка вивчала даний досвід протягом атестаційного періоду, тому зміст тексту викладається від третьої особи з посиланням на додатки, де певна теза проілюстрована методичною розробкою, рекомендаціями, авторською програмою, публікаціями тощо.
Опис досвіду передбачає вміщення таких структурних елементів:

2.6.1. Вступ, у якому коротко розкрито:

- актуальність досвіду, світові та вітчизняні тенденції вирішення поставлених завдань;

- взаємозвязок із сучасними науковими дослідженнями;

- науково-понятійний апарат (предмет, об’єкт, мета дослідження, практичне, теоретичне значення (цінність), гіпотеза тощо).

2.6.2. Основна частина передбачає виклад інформації про дослідження проблеми або розробку провідної ідеї досвіду. В описі потрібно звернути увагу на науково-теоретичне обґрунтування та методи роботи, подання інформації про нові аспекти даної проблеми, що мають науково-дослідницький, експериментальний характер; розкриття нових доказів або деталізація дослідження, педагогічних закономірностей, на які спирається досліджуваний матеріал. Основне призначення опису чи описуваного узагальнення - створення реальної картини досвіду, показ конкретних зразків педагогічних напрацювань і здобутків. Інформація про досліджувану проблему повинна містити аргументовані тези, відзначатися системністю, доказовістю, практичною спрямованістю узагальненої системи роботи вчителя.

2.6.3. Висновки. У висновках подається оцінка одержаних результатів роботи, вивчення яких дає можливість коригувати педагогічну діяльність, спрямовувати її на досягнення мети та завдань, визначати ефективність застосованих методів і прийомів, засобів тощо [4].

Доцільно продемонструвати результативність роботи над зазначеною проблемою за атестаційний період (реальний приріст знань, умінь, навичок, якостей учнів, поліпшення показників роботи з обдарованими дітьми, науково-методичної роботи в школі, районі (місті) тощо).

2.6.4. Рекомендації мають бути конкретними. Основна увага приділяється пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження та шляхів розповсюдження і популяризації досвіду: ознайомлення з передовим педагогічним досвідом на методичних семінарах, нарадах, науково-практичних конференціях, педагогічних семінарах, у процесі курсового підвищення кваліфікації, внесення досвіду до інформаційних банків, картотек ППД; видання спеціальної літератури наукового, методичного та популярного характеру; повідомлення через засоби масової інформації тощо [ 6, 62].

За необхідністю рекомендації можуть спиратись на додаткову інформацію, яка наводиться в додатку.
2.6.5. Бібліографія. Даний підпункт повинен містити список використаної літератури, при можливості – назви видань, на які не було посилань у досвіді, але які можуть викликати інтерес (список рекомендаційної літератури).

При складанні бібліографії радимо скористатися правилами, викладеними у навчальному посібнику з діловодства [ 7, 60-61]. Обсяг розділу “Опис змісту досвіду” – близько 10 сторінок друкованого тексту.

2.7. Додатки. У додатках вміщують матеріал, який:

- ілюструє тези основної частини та є необхідним для повноти розкриття досвіду;

- не може бути послідовно розміщений у основній частині, оскільки є великим за обсягом;

- може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців даної галузі.

До складу додатків можуть входити:

- матеріал, що відображає методичну роботу автора (не конспекти чи сценарії уроків, а методичні розробки окремих занять, системи занять, програми спецкурсів тощо);

- додаткові ілюстрації або таблиці, оригінали фотографій тощо;

- бібліографічний опис авторських публікацій.

Література

1. Положення про атестацію педагогічних працівників України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. - №9: Законодавство України про загальну середню освіту. – С.366 - 377.

2. Державний стандарт України: Документація, звіти у сфері науки і техніки, структура і правила оформлення. – К., 1993. – С.1-6.

3. Бибик С.П., Михно І.Л., Пустовіт Л.О., Сюта Г.М. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. – К.: Довіра, 1998. – 508 с.

4. Підласий І. П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навчальний посібник. – К.: Україна, 1998. – С. 210 - 222.

5. Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення: Підручник. – К., 1999. – 246 с.

6. Протасова Н.Г. Післядипломна освіта педагогів: зміст, структура, тенденції розвитку. – К., 1998. – 176с.
7. Сучасні ділові папери: Навчальний посіб. / С.В. Глущик, О.В.Дияк, С.В. Шевчук. – К.: А.С.К., 2000. – 400 с.

Авторська програма, що подається на експертизу та розгляд методичної ради районного методичного кабінету, повинна супроводжуватись такими документами:

- Подання навчального закладу

ЗРАЗОК

Голові науково-методичної ради

міського методичного кабінету

відділу освіти Бучвнської міської ради

Лук’янеко О.А.