Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






J590__________________________ -___________________ Глава 22




Міжнародно-правове регулювання промислового, сільськогосподарського і науково-технічного співробітництвавідіграє в останні десятиліття дедалі зростаючу роль. Це пов'язано з міжнародним поділом праці, використанням переваг міжнародного співробітництва і виробництва, діяльністю великих підприємств та об'єднань, забезпеченням продукцією сільського господарства і сільськогосподарської сировини з урахуванням експортного потенціалу країни, інтеграцією зусиль учених усього світу в інтересах виживання людства.

Міжнародно-правове регулювання відносин держав у зазначених сферах здійснюється переважно за допомогою відповідних міжнародно-правових актів, міжнародних двосторонніх і багатосторонніх договорів та іншими засобами. Ці міжнародно-правові акти приймаються такими міжнародними організаціями, як Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), Економічна і соціальна рада ООН (ЕКОСОР) та її регіональні і функціональні комісії, Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО), Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ПСГО), Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та іншими.

Одним з важливих міжнародно-правових актів політичного характеру, що регулюють відносини держав у цій сфері, став Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 p., підписаний усіма державами Європи, Канадою і США. У ньому є розділ "Співробітництво в галузі економіки, науки і техніки та навколишнього середовища", в якому держави-учасниці висловили переконання в тому, що дедалі зростаюча економічна взаємозалежність у світі спонукає до дієвіших спільних зусиль для розв'язання основних світових господарських проблем. Підкреслено необхідність сприяння розвиткові стійких і справедливих міжнародних економічних відносин [27].

Одним з механізмів реалізації положень Заключного акта НБСЄ розглядалися можливості, надані, зокрема, Європейською економічною комісією ООН: створення багатосторонньої системи повідомлення про закони і регламенти, що стосуються зовнішньої торгівлі; гармонізація статистичних но-


МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО_____________________ 591

менклатур; проведення конференцій, симпозіумів і створення проблемних дослідницьких та робочих груп і т. п.

Всесвітня продовольча Конференція, проведена в Римі в 1974 р. Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ПСГО), відзначила наявність гострого дефіциту продовольства у країнах, що розвиваються, підвищення світових цін на продукти харчування, факти голоду в деяких країнах світу. За ухвалою Конференції в 1974 р. була утворена Всесвітня продовольча Рада (ВПР), яка стала вищим органом ООН з проблем продовольства та інших суміжних питань. На сесіях ВПР у Пекіні (1987 p.), Нікозії (1988 р.) та Єгипті (1989 р.) були вироблені пропозиції щодо призупинення тенденцій до посилення голоду, створення механізму продовольчих кредитів у Міжнародному валютному фонді (МВФ) та інших питань.



Міждержавна Організація ООН з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО) є однією з найавторитетніших у сфері її діяльності. Членами ЮНЕСКО є понад 160 держав світу. Основна мета ЮНЕСКО — сприяння справі миру і безпеки у світі шляхом розширення міжнародного співробітництва у сфері науки та інформації.

Удосконалення правового регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва здійснюється шляхом укладення багатосторонніх міжнародних договорів, у тому числі універсального характеру. Прикладом таких міжнародно-правових актів є Договір про принципи діяльності держав у галузі дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла (1966 р.) та також інші договори, що стосуються освоєння і використання космічного простору. Міжнародно-правові акти широко використовуються в усіх сферах міжнародного науково-технічного співробітництва держав.

Міжнародно-правове регулювання діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК)перебуває в процесі свого становлення і на сьогодні ще далеке від досконалості. Це зумовлено і тією обставиною, що ТНК являють собою економічну й організаційну систему, яка не має єдиної правової основи [28].


592______________________________________________ Глава 22

Definitio: Транснаціональна корпорація — це економічне угруповання підприємств, які управляються з єдиного центру, але належать до різних держав і здійснюють свою діяльність на території кількох держав на основі їх національного законодавства.



Як правило, ТНК являють собою багатогалузеві концерни, що мають великий економічний вплив у багатьох країнах світу. Хоч транснаціональні корпорації і не є суб'єктами міжнародного економічного права, їх "потужний вплив і роль у сучасній світовій економіці вимагають правового регулювання діяльності як об'єктів застосування міжнародного економічного права" [29].

Розглядаючи проблему міжнародно-правового регулювання діяльності ТНК, слід мати на увазі, що вони є структурними ланками виробництва в різних країнах світу і юридичними особами, що діють на основі відповідних національних правових систем. Зрозуміло, що ТНК не можуть бути об'єктом регулювання права якоїсь однієї країни, де, зокрема, розміщується "материнська" компанія. Зважаючи на це, у юридичній літературі останнім часом висловлюється думка про те, що в сучасних умовах правове регулювання діяльності ТНК має здійснюватися як на національному рівні, так і на міжнародному [ЗО].

Розглянемо деякі міжнародно-правові акти, що використовуються для регулювання діяльності ТНК.

У 1974 р. у рамках ООН було утворено Центр та Міжурядову комісію з транснаціональних корпорацій. Зазначені структури мали на меті розробити кодекс поведінки ТНК, який би міг формалізувати діяльність ТНК і підкорити її певним правилам.

Цьому завданню підпорядковувалася і робота ЮНКТАД, яка підготувала для прийняття Генеральною Асамблеєю ООН у 1980 р. Комплекс узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил контролю за обмежувальною діловою практикою. Зазначений документ уже враховував досвід прийнятої в 1975 р. резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3514 (XXX) "Заходи проти корупції, що практикується ТНК та іншими корпораціями, їх посередниками та іншими причетними до справи сторонами". Однак ці документи з міжнародно-правової точки зору мають лише реко-


МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО________________________________ 593

мендаційну силу. На універсальному рівні проблема підпорядкування ТНК чинній юридичній регламентації залишається поки що нерозв'язаною.

Ефективнішими виявилися спроби регулювання правових відносин за участю ТНК на субрегіональному рівні, зокрема на Латиноамериканському континенті. Це, з одного боку, пов'язано з активністю ТНК у цьому регіоні, з другого — свідчить про активність країн Латинської Америки у справі обмеження руйнівної для національних економік діяльності ТНК на континенті. Прикладом таких дій е укладення в 1969 р. Болівією, Колумбією, Перу, Чилі й Еквадором так званого Андського пакту. Він спрямований на здійснення дієвих заходів щодо прискорення економічного розвитку кра-їн-учасниць; на сприяння поетапній трансформації іноземних компаній у національні та змішані; на протистояння засиллю іноземного капіталу у країнах регіону.

У межах цього регіону в 1970 р. був прийнятий також Кодекс іноземних інвестицій. Він містить у собі деякі уніфіковані правила діяльності іноземних інвесторів, у тому числі ТНК.

Міжнародно-правове регулювання захисту інтелектуальної власностіє одним з найстарших правових інститутів у міжнародному праві. Ще 20 березня 1883 р. була підписана Паризька конвенція про охорону промислової власності, що поклала початок цьому інститутові. А вже в 1886 р. була прийнята Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Кожна з зазначених конвенцій передбачала створення свого виконавчо-регуляторного механізму — секретаріату, або міжнародного бюро. Ці секретаріати в 1893 р. були об'єднані в один, відомий під назвою Об'єднані міжнародні бюро з охорони інтелектуальної власності [31].

З метою деталізації регулювання міжнародних відносин щодо охорони прав на промислову власність у 1891 р. була прийнята Мадридська конвенція про міжнародну реєстрацію, започаткованих у Паризькій конвенції 1883 р. фабричних і товарних знаків. Усі зазначені конвенції є чинними і забезпечують дієву охорону прав на інтелектуальну власність.


594______________________________________________ Глава 22

Вже в рамках ООН у 1952 р. була прийнята Всесвітня конвенція про авторське право. Координація міжнародної діяльності в цій галузі здійснюється спеціалізованою установою ООН — Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ).

Прийняттям Закону України "Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 p., зміненого 2 жовтня 1979 p.)" від 31 травня 1995 р. Україна також може використовувати міжнародно-правові засоби для охорони прав на інтелектуальну власність. Бернська конвенція опублікована в додатку до зазначеного Закону України 1995 р. [32].


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал