Опис навчальної дисципліни. Міністерство охорони здоров’я України

Форма № Н - 3.04

Міністерство охорони здоров’я України

Рівненський ДЕРЖАВНИЙ базовий медичний коледж

Циклова комісія фундаментальних дисциплін

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Директор

Рівненського державного

базового медичного коледжу

_____________ Р.О. Сабадищин

« _____ » ___________20 ___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ

Курс, семестр: II курс, I V-семестр;

Загальна кількість годин: 81

Теорія: 20

Практика: 40

СРС: 21

Напрям підготовки 1201 Медицина

Спеціальність

№ 5.12010101 «Лікувальна справа»

Вид підсумкового контролю:

диференційований залік - II курс, IV-семестр;

РІВНЕ - 2013

Робоча програма з медичної біології для студентів за напрямом підготовки 1201 Медицина, за спеціальністю 5.12010101 «Лікувальна справа» складена відповідно до навчальної програми для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010101 «Лікувальна справа», схвалено Державною установою “Центральний методичний кабінет підготовки молодших спеціалістів МОЗ України ” та затвердженою Директором департаменту кадрової політики, освіти, науки, запобігання корупції МОЗ України, Київ, 2011 р.

Програму розробили:

Петренко Валентина Петрівна, викладач-методист.

Борисюк Леся Олександрівна, викладач біології та хімії

Рецензенти:

Бухальська Світлана Євгенівна, викладач -методист.

Робоча програма розглянута на засіданні циклової комісії фундаментальних дисциплін. Протокол від «» 20 року №

Голова циклової комісії

фундаментальних дисциплін

____________Петренко В.П.

«» 20 року

Схвалено Методичною радою Рівненського базового медичного коледжу за напрямом підготовки (спеціальністю) 1201 Медицина, 5.12010101 «Лікувальна справа». Протокол від «____» ________________20 року №

Голова Методичної ради

___________________ Сабадишин Р.О.

Року

Опис навчальної дисципліни

I. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Забезпечення практичної медицини

висококваліфікованими медичними кадрами — основне завдання медичної освіти.

Біологія — це основа медицини, комплекс наук про життя, його форми, закономірності існування та розвитку.

Медична біологія як фундаментальна наука є теоретичною базою багатьох медичних дисциплін, тому є актуальною проблема міжпредметної інтеграції знань для подальшого вивчення клінічних дисциплін.

Навчальну програму з дисципліни " Медична біологія" складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—III рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010101 " Лікувальна справа" відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.

Вивчення дисципліни " Медична біологія" спрямовано на оволодіння знаннями про структуру живих організмів, їхню будову, функції, зв'язки між собою і з неживою природою, а також на формування у студентів цілісного уявлення про матеріальні основи спадковості людини, будову і життєдіяльність людського організму на всіх рівнях організації живого, впливу на людину факторів довкілля.

Головна мета програми — забезпечення такої структури і змісту, які змогли б реалізувати сучасну концепцію вищої медичної освіти в Україні, що передбачає дотримання єдиної базової професійної підготовки майбутніх медичних спеціалістів.

Планування програми відповідає сучасним принципам дидактики: науковості, доступності та перспективам навчання, логічної послідовності викладу матеріалу.

Навчальні заняття будь-якого типу рекомендується проводити застосовуючи інноваційні форми і методи навчання, використовуючи при цьому комп'ютерну техніку, відеотехніку, слайдоскопи зі слайдами, мікроскоп із мікро- й макропрепаратами, що сприятиме оптимізації навчального процесу.

Глибшому засвоєнню та розумінню предмета допоможе вирішення ситуаційних завдань, тестів і вправ з різних розділів дисципліни.

Під час вивчення розділів " Основи генетики людини", " Закономірності еволюції органічного світу", " Основи екології", " Біологічні основи паразитизму" доцільно запровадити екскурсії до краєзнавчих музеїв рідного краю, профільних лабораторій міських, районних і обласних санітарно- епідеміологічних станцій, генетичних лабораторій медико- генетичних центрів, що сприятиме глибшому засвоєнню та розумінню предмета і виховуватиме почуття відповідальності та потяг до поглиблення знань.

Зміст програми відповідає сучасним досягненням науки й практики, актуальним проблемам медицини.

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

— предмет і завдання біології, значення її для майбутньої практичної діяльності;

— рівні організації живої матерії;

— структуру та функції компонентів клітини;

— хімічний склад клітини. Неорганічні речовини та їх значення. Органічні сполуки: білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, АТФ та їх значення;

— генетичний код і біосинтез білка;

— поділ клітин: амітоз, мітоз, їх суть і значення;

— обмін речовин та енергії в клітинах як постійний зв'язок з навколишнім середовищем. Пластичний та енергетичний обмін. Анабіоз і його значення для медицини. Типи живлення. Біологічне окиснення;

— розмноження організмів як універсальна властивість живого;

— вплив зовнішніх і внутрішніх чинників та генетичний апарат клітини й процес запліднення;

— спадковість організмів, що підтримує сталість видових ознак і властивостей у ряді поколінь. Основні поняття генетики;

— закономірність успадкування ознак;

— типи успадкування ознак у людини за законами Г. Менделя;

— основні положення хромосомної теорії спадковості;

— хромосомне визначення статі;

— успадкування груп крові й резус-фактора;

— форми взаємодії алельних та неалельних генів;

— види мінливості та їх роль у патології людини. Генетична небезпека забруднення навколишнього середовища;

— основні мутагенні чинники середовища;

— індивідуальний розвиток організмів, його періоди;

— закономірності еволюції органічного світу. Походження життя на Землі. Походження людини;

— основи екології;

— форми взаємовідносин між організмами. Основи медичної паразитології. Морфологію, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторну діагностику та профілактику захворювань, спричинених паразитичними організмами людини;

— вчення про біосферу.

Студенти повинні вміти:

—застосовувати світловий мікроскоп для вивчення мікропрепаратів;

—виготовляти тимчасові препарати;

—розрізняти інтерфазні клітини та фази мітозу;

—розрізняти статеві клітини на різних етапах розвитку;

—розв'язувати генетичні задачі з метою моделювання:

• кодування і декодування спадкової інформації;

• закономірностей моно- та дигібридного схрещування;

• взаємодії генів;

• успадкування генів, зчеплених зі статтю;

—розв'язувати ситуаційні задачі;

—визначати стать організму за його каріотипом;

—складати й аналізувати родоводи;

—диференціювати паразитів людини: найпростіших, гельмінтів, кліщів, комах;

—розв'язувати клінічні задачі з медичної паразитології.

Студенти мають бути поінформовані про:

— історію розвитку біології;

— сучасні методи цитологічних досліджень;

— етапи розвитку генетики;

— значення генної інженерії та біотехнології;

— екологічні та медико-біологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС;

— комутагени та дисмутагени;

— частоту генних та хромосомних хвороб в Україні;

— вплив соціальних факторів на ріст і розвиток людини;

— лікарські рослини;

— наукове обґрунтування охорони природи.

II. Тематичний план

III. ЗМІСТ

Розділ 1. Вступ. Біологічні основи життєдіяльності людини

Вступ. Біологія клітини

ЛЕКЦІЯ

Історія розвитку біології. Сучасне визначення життя. Його основні ознаки. Рівні організації живої матерії. Видатні вчені- біологи України.

Історія вивчення клітин. Сучасний стан клітинної теорії, її основні положення. Сучасні методи цитологічних досліджень.

Білки — біологічні полімери. Функції білків, індивідуальна специфічність.

Вуглеводи. Моносахариди й полісахариди, їх склад, будова, функції в клітині.

Ліпіди: склад, будова, значення.

Хімічний склад та функції АТФ як єдиного і універсального джерела енергії клітини. Редуплікація ДНК як механізм самовідтворення на молекулярному рівні. РНК, її види. Функції нуклеїнових кислот у забезпеченні спадковості та мінливості як найважливіших властивостей клітини.

Ядро клітини. Структурні компоненти ядра, значення ядра.

Генетичний апарат клітини.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Система біологічних наук. Методи біологічних досліджень.

Історія вивчення клітин. Сучасний стан клітинної теорії, її основні положення. Сучасні методи цитологічних досліджень.

Органічні речовини, що входять до складу організмів.

Хімічний склад та функції АТФ як єдиного і універсального джерела енергії клітини. Редуплікація ДНК як механізм самовідтворення на молекулярному рівні. РНК, її види. Функції нуклеїнових кислот у забезпеченні спадковості та мінливості як найважливіших властивостей клітини.

Будова та функції органел клітини.

Ядро клітини. Структурні компоненти ядра, значення

ядра.

Практичні навички:

— уміти проводити біологічні спостереження і прості

експерименти;

— вести протоколи досліджень;

— висловлювати припущення, робити висновки про ступінь

відповідності їх результатам досліджень;

— користуватися науково-популярною літературою, складати реферати, робити узагальнення, брати участь у дискусіях;

— характеризувати клітинну теорію Т. Шванна та її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу;

— характеризувати будову, властивості та біологічні функції основних класів органічних сполук;

— пояснювати роль нуклеїнових кислот у спадковості та мінливості організмів, роль АТФ у життєдіяльності організмів;

— робити висновки про єдність хімічного складу організмів, загальний план будови клітин прокаріотів та еукаріотів;

— виявляти за допомогою світлового мікроскопа основні компоненти клітини;

— працювати з мікроскопом;

— оволодіти технікою виготовлення тимчасових мікропрепаратів.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Принципи використання описового, порівняльного, експериментального і статистичного методів та моделювання у вивченні об'єктів живої природи.

Фундаментальні властивості живого: самооновлення,

самовідтворення, саморегуляція. Різноманітність існуючих форм життя. Неклітинні форми: віруси. Клітинні форми: прокаріоти, еукаріоти.

Основні етапи розвитку клітинної теорії. Праці М. Шлейдена, Т. Шванна, Р. Вірхова.

Хромосоми, їх склад, будова. Типи хромосом. Поняття про каріотип.

Аутосоми, статеві хромосоми. Набори хромосом: гаплоїдний, диплоїдний.

Видова сталість хромосом. Каріотип людини. Поняття про ген.

Організація клітин у часі

ЛЕКЦІЯ

Життєвий цикл клітини, його періоди та їх особливості. Види поділу клітин. Амітоз. Мітоз, його фази. Біологічне значення мітозу. Мейоз, його цитологічна та цитогенетична характеристика, біологічне значення.

Розмноження організмів як одна з універсальних властивостей живого, що забезпечує матеріальний нерозривний зв'язок у ряді поколінь.

Безстатеве й статеве розмноження, їх суть і біологічне значення.

Статеве розмноження. Репродуктивні органи людини: статеві залози. Будова статевих клітин (гамет).

Гаметогенез. Статевий процес як механізм обміну спадковою інформацією між організмами одного виду.

Запліднення, його види й біологічна суть. Запліднення у тварин і рослин. Партеногенез. Статевий диморфізм. Явище гермафродитизму.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Життєвий цикл клітини, його періоди та їх особливості. Мітоз, його фази. Біологічне значення мітозу. Мейоз, його цитологічна та цитогенетична характеристика, біологічне значення.

Розмноження організмів як одна з універсальних властивостей живого, що забезпечує матеріальний нерозривний зв'язок у ряді поколінь.

Безстатеве й статеве розмноження, їх суть і біологічне значення.

Статеве розмноження. Репродуктивні органи людини: статеві залози. Будова статевих клітин (гамет).

Гаметогенез. Статевий процес як механізм обміну спадковою інформацією між організмами одного виду.

Запліднення, його види й біологічна суть. Запліднення у тварин і рослин.

Практичні навички:

—уміти характеризувати основні періоди життєвого циклу клітини, процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;

—користуючись теоретичними знаннями, давати порівняльну характеристику мітозу і мейозу;

—пояснювати значення статевих клітин у забезпеченні безперервності існування виду;

—порівнювати статеве і нестатеве розмноження;

—пояснювати значення функціональних змін у діяльності клітин та їх загибелі у виникненні захворювань людини;

—застосовувати знання про процеси життєдіяльності клітини для збереження здоров'я;

—диференціювати клітини в інтерфазі та різних фазах мітозу;

—розв'язувати ситуаційні задачі з теми " Життєвий цикл клітини";

—складати таблицю " Порівняльна характеристика мітозу і мейозу";

—розв'язувати задачі і вправи.

—

Розділ 2. Основи генетики людини

Основи генетики

ЛЕКЦІЯ

Історія розвитку генетики. Предмет генетики, її завдання та методи.

Закономірності спадковості та мінливості організмів, встановлені Г. Менделем.

Моногібридне схрещування.

Перший закон Менделя (закон одноманітності гібридів першого покоління).

Другий закон Менделя (закон розщеплення ознак). Цитологічні основи моногібридного схрещування. Аналізуюче схрещування. Закон " чистоти гамет". Менделюючі ознаки людини.

Третій закон Менделя (закон незалежного успадкування і комбінування ознак).

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Закономірності спадковості та мінливості організмів, встановлені Г. Менделем.

Моногібридне схрещування.

Перший закон Менделя (закон одноманітності гібридів

першого покоління).

Другий закон Менделя (закон розщеплення ознак). Цитологічні основи моногібридного схрещування. Аналізуюче схрещування. Закон " чистоти гамет". Менделюючі ознаки людини.

Третій закон Менделя (закон незалежного успадкування і комбінування ознак).

Практичні навички:

— характеризувати закони Менделя;

— порівнювати гомозиготи і гетерозиготи;

— застосовувати знання законів генетики для складання схем схрещування;

— інтегрувати відкриті Грегором Менделем основні закономірності успадкування ознак і використовувати їх для прогнозування ймовірностей нормальних та патологічних ознак у потомстві людини;

— уміти скорочено умовно записувати генетичні задачі;

— розв'язувати генетичні задачі на:

• моногібридне схрещування;

• дигібридне схрещування;

• полігібридне схрещування;

• аналізуюче схрещування.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Основні генетичні поняття: генотип, фенотип,

домінантний та рецесивний стан ознаки, гомозиготи,

гетерозиготи.

Розв'язування типових задач з генетики (моно-, ди- та полігібридне схрещування).

Взаємодія генів

САМОСТІЙНА РОБОТА

Взаємодія алельних генів: повне домінування, неповне домінування, наддомінування, кодомінування. Множинний

алелізм. Взаємодія неалельних генів: компліментарність,

епістаз, полімерія.

Успадкування груп крові за системою АВО.

Основні положення хромосомної теорії спадковості. Властивості гена.

Зчеплене успадкування. Групи зчеплення. Правило

Моргана. Варіанти хромосомного визначення статі. Ознаки, зчеплені зі статтю. Гомогаметність, гетерогаметність.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Взаємодія алельних генів: повне домінування, неповне домінування, наддомінування, кодомінування. Множинний алелізм. Взаємодія неалельних генів: комплементарність, епістаз, полімерія.

Успадкування груп крові за системою АВО.

Основні положення хромосомної теорії спадковості. Властивості гена.

Зчеплене успадкування. Групи зчеплення. Правило Моргана. Варіанти хромосомного визначення статі. Ознаки, зчеплені зі статтю. Гомогаметність, гетерогаметність.

Практичні навички:

— наводити приклади взаємодії алельних і неалельних генів;

— характеризувати основні положення хромосомної теорії спадковості;

— визначати і характеризувати взаємодію алельних та неалельних генів для пояснення і прогнозування ймовірностей успадкування нормальних та патологічних ознак у потомства людини;

— розв'язувати генетичні ситуаційні задачі на:

• неповне домінування (проміжне успадкування);

• кодомінування;

• успадкування груп крові за системою АВО;

• комплементарність;

• епістаз;

• полімерію.

— розв'язувати задачі на:

• зчеплене успадкування;

• порушення зчеплення — кросинговер;

• генетику статі та успадкування, зчеплене зі статтю.

Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби

ЛЕКЦІЯ

Основи медичної генетики. Методи вивчення генетики людини: генеалогічний, цитогенетичний, біохімічний,

близнюків, популяційно-статистичний. Спадкові хвороби, їх класифікація. Профілактика спадкової патології.

Мінливість організмів. Форми мінливості: модифікаційна, комбінована, мутаційна.

Мутагенні фактори: фізичні, хімічні, біологічні. Екологічні та медико-біологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Медична генетика. Методи вивчення генетики людини: генеалогічний, цитогенетичний, біохімічний, близнюків, популяційно-статистичний. Спадкові хвороби, їх класифікація. Профілактика спадкової патології.

Приклади різних типів успадкування ознак у людини: аутосомно-домінантне, аутосомно-рецесивне, Х-зчеплене

домінантне, Х-зчеплене рецесивне, У-зчеплене успадкування.

Мінливість організмів. Форми мінливості: модифікаційна, комбінативна, мутаційна.

Мутагенні фактори: фізичні, хімічні, біологічні. Екологічні та медико-біологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

Практичні навички:

— розпізнавати й характеризувати модифікаційну,

комбінативну та мутаційну мінливість, а також

прогнозувати мінливість потомства;

пояснювати спадковість і мінливість на

молекулярному рівні;

визначати генетичну природу патологічних станів людини і прогнозувати ймовірність спадкових хвороб у потомків;

— аналізувати каріотип людини, диференціювати його аномалії, розпізнавати та характеризувати деякі хромосомні хвороби людини;

визначати генетичну природу патологічних станів людини і прогнозувати ймовірність спадкових хвороб у потомстві;

— розв'язувати генетичні задачі;

— складати схеми родоводів та аналізувати їх;

— розрізняти каріотипи людини в нормі і патології;

— розв'язувати задачі на різні види спадкової мінливості;

— складати графологічні структури " Класифікація мутацій", " Класифікація мутагенів"; здійснювати генетичний аналіз популяцій людини; складати варіаційний ряд і відображувати його графічно.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Приклади різних типів успадкування ознак у людини: аутосомно-домінантне, аутосомно-рецесивне, Х-зчеплене домінантне, Х-зчеплене рецесивне, У-зчеплене успадкування.

Генеалогічний метод. Типи успадкування ознак людини. Цитогенетичний метод. Визначення нормального каріотипу людини.

Типи хромосом та їх класифікація.

Селекція як еволюційний процес, який здійснює людина. Методи селекції рослин, тварин, мікроорганізмів. Біотехнологія. Генна інженерія.

Модифікаційна мінливість, її особливості. Норма реакцій. Поняття про варіаційний ряд, варіаційну криву. Комбінативна мінливість.

Мутаційна мінливість як порушення структури генетичного апарату. Класифікація мутацій. Спонтанний та індукований

Розділ 3. Біологія індивідуального розвитку

Онтогенез

ЛЕКЦІЯ

Історія розвитку вчення про онтогенез.

Сучасні уявлення про індивідуальний розвиток. Типи онтогенезу.

Етапи ембріонального розвитку: запліднення, дроблення, гаструляція, гістогенез і органогенез.

Провізорні органи. Вплив умов життя матері на розвиток зародка і плода. Тератогенні фактори середовища. Природжені вади та набуті аномалії розвитку. Критичні періоди ембріогенезу людини.

Типи постембріонального розвитку: прямий, непрямий.

Періодизація та особливості росту й розвитку людини.

Критичні періоди постембріонального розвитку людини. Процеси старіння і проблеми геронтології.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Онтогенез — процес реалізації генетичної інформації організму в конкретних умовах навколишнього середовища, періодизація онтогенезу, особливості його періодів. Фактори, що впливають на формування статевих клітин і запліднення, " п'яне зачаття". Типи яйцеклітин і види їх дроблення.

Провізорні органи. Взаємодія плода і материнського організму. Резус-фактор крові. Резус-конфлікт як результат взаємодії білків матері та плода.

Близнюки: монозиготні, дизиготні. Поліембріонія.

Теорії старіння.

Тривалість життя рослин, тварин, людини. Роль соціальних і шкідливих факторів середовища у визначенні тривалості життя людини. Смерть як закономірний етап онтогенезу. Смерть клінічна і біологічна. Реанімація, її біологічна суть.

Регенерація як здатність організмів до самовідновлення. Фізіологічна, репаративна регенерації. Проблеми регенерації. Трансплантація органів і тканин. Види трансплантації. Імунітет як основа підтримання гомеостазу й збереження біологічної індивідуальності організмів. Імунологічні механізми тканинної несумісності й шляхи її подолання. Пухлинний ріст. Види пухлин.

Закономірності еволюції органічного світу

Розділ 4.Еволюція органічного світу

ЛЕКЦІЯ

Основні концепції розвитку органічного світу. Систематика органічної природи К. Ліннея.

Еволюційна теорія Ж.Б. Ламарка, її значення.

Теорія еволюції Ч. Дарвіна, її основні положення. Вчення про мінливість, природний добір, боротьбу за існування, відносну доцільність пристосувань. Походження видів.

Сучасні уявлення про механізми й закономірності еволюції.

Синтетична теорія еволюції.

Макроеволюція. Головні напрями та шляхи здійснення макроеволюції: ароморфоз, ідіоадаптація, загальна дегенерація. Докази еволюції: палеонтологічні, порівняльно-анатомічні, порівняльно-ембріологічні, біохімічні. Гіпотези виникнення життя на Землі.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Основні концепції розвитку органічного світу.

Сучасні уявлення про механізми й закономірності еволюції.

Синтетична теорія еволюції.

Докази еволюції: палеонтологічні, порівняльно-анатомічні, порівняльно-ембріологічні, біохімічні.

Гіпотези виникнення життя на Землі.

Історія, геологія, палеонтологія рідного краю.

Практичні навички:

— порівнювати еволюційні погляди Ж.Б. Ламарка і Ч. Дарвіна;

— характеризувати основні концепції розвитку органічного світу, сучасні уявлення про механізми і закономірності еволюції;

— розкривати провідні ідеї креаціонізму, трансформізму, ламаркізму, дарвінізму;

— користуючись теоретичними знаннями, описувати головні напрями та шляхи здійснення макроеволюції, гіпотези виникнення життя на Землі;

— описувати докази еволюції органічного світу;

— пояснювати закономірності еволюційного процесу;

— вміти розпізнавати та характеризувати основні геологічні ери;

— робити висновки про відмінності в будові клітин організмів різних груп як свідчення різних шляхів еволюції;

— вміти аналізувати історію розвитку біогенетичного закону.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Мікроеволюція. Сучасне визначення виду, його критерії. Структура виду. Популяція як елементарна одиниця спадковості. Генетичні процеси в популяціях, генофонд популяції. Закон Харді—Вайнберга. Дрейф генів та його генетичні наслідки. Фактори мікроеволюції.

Вчення О.М. Сєверцова про біологічний прогрес та регрес.

Біогенетичний закон Геккеля—Мюллера.

Сучасний погляд на виникнення життя.

Теорія О.І. Опаріна про походження життя на Землі. Еволюція життя на Землі.

Основні геологічні ери, їх характеристика.

Походження людини (антропогенез).

Рушійні сили антропогенезу. Сучасний етап еволюції людини. Раси.

Розділ 5. Основи екології

Екологія, її предмет, завдання і зв'язок із медициною

Визначення екології, її завдання.

Екологічні фактори та їх класифікація.

Біогеоценоз як відкрита саморегулювальна система, його структура. Перетворення енергії в біогеоценозах. Зміни в біогеоценозах. Ланцюги живлення. Правило екологічної піраміди. Види екологічних пірамід. Зміни в біогеоценозах. Сукцесії. Рідкісні та зникаючі види рослини, їх збереження. Лікарські рослини. Основи фітотерапії.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Визначення екології, її завдання.

Екологічні фактори та їх класифікація.

Рідкісні та зникаючі види рослин, їх збереження.

Лікарські рослини. Основи фітотерапії.

Практичні навички:

—уміти характеризувати екологічні фактори;

—пояснювати особливості функціонування біогеоценозу як

відкритої саморегулювальної системи;

—аналізувати типи екологічних пірамід;

—вміти диференціювати лікарські рослини гербарію за їх

впливом на системи органів людини;

— розв'язувати ситуаційні клінічні задачі з фітотерапії;

вміти працювати з тестовими завданнями