Грошовий ринок та його складові.

Грошовий ринок – частина ринку позичкового капіталу, де здійснюються в основному короткострокові (від 1 доби до 1 року) депозитно-позикові операції, які обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб. З розвитком міжнародно-кредитних валютних відносин сформувався міжнародний грошовий ринок. Найбільшим у світі ринком грошей є Нью-Йорский, важливими – ринки Лондону, Токіо і Парижу. Інструментами грошового ринку є векселя, депозитні сертифікати, банківські акцепти. Його основні інститути – банки, облікові дома, брокерські та дилерські фірми. Джерелами ресурсів є засоби, які залучаються банківською системою. Основними позичальникамиє фірми, кредитно-фінансові інститути, держава і населення.

Роль грошей в Україні помітно зростає. Той, хто має гроші, може купити будь-якій товар на внутрішньому ринку. З цього виникає потреба заробляти більше грошей. і економічно їх витрачати. Банківські заходи, грошово-кредитна політика, динаміка цін регулюються державою. Але слабкість банківської системи, інфляція, недовіра людей (перевага бартеру, переведення капіталу за кордон, конвертація його в інвалюту) негативно впливають на розвиток економіки країни. Дивлячись на розвинуті країни можна виділити успішні напрямки в використанні грошей: 1) переведення всіх сфер на економічні відносини, до самофінансування не тільки підприємств, а й сфер науки, освіти, здоров’я тощо. 2) забезпечення інтересів виробника, окремих колективів для ефективного використання грошей, економічного та фінансового стимулювання. 3)доходи всіх економічних відносин гарантовано капіталізуватиÞ зростання інвестицій, зміцнення банків. 4) забезпечення сталої вартості грошей, участь їх в міновому процесі, витіснення бартеру.

Обліковий ринок виник у 19 столітті на базі розвитку торгівлі і банківської справи. Його основою були комерційні векселі. З кінця 19 століття отримав розвиток ринок короткострокових казначейських векселів, які викупалися для фінансування державного боргу. Облікові ставки у значній мірі визначаються ставкою Центрального банку тому, що він регулює операції грошового ринку і об’єм грошової маси, яка знаходиться в обігу. Основним інструментами на обліковому ринку є казначейські і комерційні векселя, інші види короткострокових зобов’язань.

Валютний ринок є найбільш певною формою ринкових відносин. На валютних ринках відбувається обмін однієї валюти на іншу у формі купівлі-продажу. Основою для проведення валютних операцій на валютних ринках є міжнародна торгівля і пов’язані з нею послуги, а також міжнародний рух капіталу і кредитів. В залежності від об’єму, характеру валютних операцій і валют ринки поділяють на міжнародні, регіональні і національні. Міжнародні розрахунки здійснюються через банки за допомогою безготівкових розрахунків.

Сучасний валютний ринок - система стійких економічних і організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу не тільки валютних операцій, а й зовнішньої торгівлі, надання послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют.

Слід також зауважити, що на валютному ринку здійснюється широке коло операцій з туризму, міграції капіталів, робочої сили, які передбачають використання іноземної валюти покупцями, продавцями, посередницькими і банківськими установами та фірмами. Валютний ринок охоплює також операції зі страхування валютних ризиків, диверсифікації валютних резервів і переміщення валютної ліквідності, різні заходи валютного втручання.

Головними суб'єктами валютного ринку виступають великі транснаціональні банки, які мають розгалужену мережу філіалів і широко використовують сучасні заходи зв'язку, комп'ютерну техніку. Роль тих чи інших валют на ринку визначається їх місцем у світогосподарських зв'язках. Більша частина операцій припадає на долари США, англійські фунти стерлінгів, а також євро.

Основна частина валютних операцій проводиться в безготівковій формі, тобто по поточних і термінових банківських рахунках і тільки незначна частина ринку приходиться на торгівлю монетами і обмін готівкових грошей. Територіально валютні ринки прив'язані до великого банківського і валютно-біржових центрів (Лондон, Париж, Нью-Йорк, Франкфурт-на Майні, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Амстердам, Брюссель).

Для валютних ринків характерні такі основні види операцій:

Операції " спот" передбачають негайну постановку валюти за курсом, зафіксованим в угоді.

Операції " форвард" - це угоди, в яких сторони домовляються про постановку певної суми валюти через домовлений термін за узгодженим на момент операції курсом.

Операція " аутрайт" означає, що продавець зобов'язаний продати, а покупець - купити валюту в установлений строк за зафіксованим наперед курсом.

Операція " опціон", коли клієнт сплачує банку невелику премію й одержує право купити валюту в будь-який день встановленого угодою періоду за зафіксованим при укладенні угоди курсом або відмовитися від купівлі-продажу, якщо виконання угоди за визначеним курсом у даному інтервалі часу виявиться для нього більше невигідним, ніж втрата коштів на премію.