Значення філософської спадщини Київської Русі.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Незважаючи на те, що філософсько-соціологічна думка доби Київської

Русі перебувала практично в зародковому стані, інтегруючись в складний комплекс синкретичного мистецтва, процес її становлення має виняткове історичне значення.

По-перше, послідовно вплітаючи елементи сформованого віками народно-міфологічного світогляду в систему загальнолюдських цінностей, які ввібрали в себе філософія християнства, поєднуючи їх з досягненням античної, візантійської, близькосхідної культур, мислителі Русі в оригінальних пам'ятках, що дійшли до наших днів зуміли створити своєрідний, національне самобутній феномен основ вітчизняної філософії.

Оригінальність філософського осмислення світу давньоруськими вченими, на нашу думку, полягає:

— у вибірковому підході до засвоєння досягнень суспільних культур;

— у прикладному, історико-політичному напрямі філософствування,

— у глибокій морально-етичній спрямованості руського любомудрія, намаганні створити національне значимий моральний ідеал людини-патріота, людини-громадянина, у неперервних пошуках смислу життя;

— у наданні великого значення книжності, розуму, слова, у створенні культу Слова як першооснови буття;

— у загостреній увазі до гуманістично-альтруїстичного мислення, до питань людської честі і гідності.

По-друге, історичне значення філософської спадщини Київської Русі полягає в тому, що вона, завдяки тісним зв'язкам з іншими культурами, стала невід'ємною частиною загальносвітової цивілізації.

По-третє, любомудріє давньоруських філософів стало відправним пунктом або й одним з перших кроків до формування національно-своєрідної філософської думки України.

Ось чому, на нашу думку, філософська спадщина їларіона, Феодосія Печерського, Нестора, Володимира Мономаха, анонімних авторів має стати предметом серйозного новітнього осмислення і дослідження з позицій з'ясування національних коренів української духовності.

Зародження філософсько-соціологічної думки в Київській Русі має велике значення для подальшого розвитку філософії на Україні.

Саме в період Київської Русі визначились специфічні особливості української філософської думки. Найхарактерніша риса — тлумачення мудрості, як узагальненого знання про світ в цілому, знання, спрямованого на діяльність. Звідси і увійшло у давньоруську культуру поняття " любові до мудрості" (філософії), яка є знанням, спрямованим на високоморальну поведінку. Всякий філософ постає " книжником", тобто освіченою людиною, яка глибоко засвоїла " книжне" знання. Але не кожний " книжник" може бути філософом. Ним стає лише той, хто, засвоївши книжні знання, здатний осмислити їх та передавати іншим. Філософія — є мистецтвом і наукою, оскільки філософія — початок усякого мистецтва. Філософія є любов'ю до мудрості: істина ж мудрості — Бог. А тому любов до Бога є істинною філософією.

Від книжної мудрості йде світоглядна орієнтація на людину, як носія " духовності". Разом із становленням ранньофеодальних суспільних відносин зміцнюються саме світоглядно " духовні" орієнтири. Всі справи людини спрямовані на прославлення Бога. Такий антропоцентризм визначає і розуміння всього іншого. Віра в те, що непідвладне грубому чуттєвому сприйняттю, інтерпретується як результат особливого високого ступеня розвитку розуму. Акцентування ролі розуму, типове для провідної тенденції в культурі Київської Русі, певним чином відображається і в живописі, а ще більше в слові. Слову відводиться роль не тільки важливого фактора, що творить людину як особистість, але і розглядається як особлива характеристика, що творить народ як єдине ціле — спільність.

З культом слова і книги на Київській Русі пов'язаний і культ мовчання. У

дусі християнських постулатів розв'язується проблема єдності світу. У літературі спостерігаються спроби більш широкого, вільного трактування християнських канонів в плані узгодження їх з уявленнями про природу. Світ природи в цілому мислиться гармонізованим, центральним принципом якого вважається Бог як вище благо і досконалість.

Навіть простір і час набувають священного розуміння. Якщо вони пов'язані з християнсько-позитивними явищами (час святих, Богородиці, Христових чудес), то розглядаються як позитивні, " священні".

Часовим ідеалом є минулий (адже саме там чинилися християнські чудеса, там було і саме життя Христове) — " передній" час. Що ж до " заднього" часу, то це відповідно час прийдешній. Таким чином, " нове" отримує негативний характер і протиставляється позитивному " старому".

Християнський антропоцентризм знайшов своє найповніше втілення в етизації філософської думки. Все, що вводиться у філософську проблематику, підпорядковується конфлікту між добром і злом. Філософські ідеї, сформовані в Київській Русі на перехресті книжної та народної традицій, в умовах становлення давньоруської державності отримували певну конкретизацію в політичних ідеях і концепціях.

Однією із основних проблем давньоруської філософії є визначення смислу. Осмислення культури Русі проходить на основі боротьби двох тенденцій: книжної і народної. Цікавими є погляди давньоруських філософів на людину як особистість. Людина вільна і саме тому вона може творити зло, але її воля сама по собі не зла. Вона розумно будує своє індивідуальне життя, життя свого дому і підвладного її народу.

І нині в час розбудови суверенної України, в час сподівань сотень поколінь жертв і борців конче потребує знати свої корені і витоки, шляхи і етапи формування української духовності. Тому матеріал даного реферата можна використовувати під час викладання на різних рівнях новітніх українознавчих дисциплін, особливо для учнів старших класів із курсу " Духовна історія

України", при вивченні ними тем " Філософія християнства", " Культура Київської Русі", " Історія української філософської думки".

Ангелов Д. Богомиството в Бьлгарии. София, 1969.

Беседа трех святителей. Факсимильное издание.

Бычко А.К. Народная мудрость Руси. Анализ философа. М. ИФАН, 1984.

Горский B.C. Философские идеалы в культуре Киевской Руси XI— начала ХП в. К.: Наукова думка, 1968.

Громов М.Н. Философские знания в древнерусской книге. В сб.:

Современные проблемы книговедения, книжной торговли и пропаганды книги. Вып.2. М., 1983.

Замалеев А.Ф. Философская мысль в средневековой Руси XI—XVI вв. Л.: Наука, 1987.

Замалеев А.Ф., Зоц В.А. Мыслители Киевской Руси. К.: Вища школа, 1981.

Идейно-философское наследие Илариона Киевского. Ч. I. М., 1986.

Изборник Святослава 1073 г. Факсимильное издание.

Иларион. Слове о Законе и благодати. Факсимильное издание.

Лихачев Д.С. Поэтика древнерусской литературы. М.: Наука, 1979.

Поляков Л.В.Философские идеалы в культуре древней Руси. Историко-философский очерк. М.: Знание, 1988.

Рогов А.И. Культурные связи Киевской Руси с балканскими странами. Славянские культуры и Балканы IX—XVII вв. София, 1978. Т. I.

Рыбаков Б.А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи. М., 1963.

Своенцицкий И.С. Начала философии в руской литературе XI—XVI вв. Львов, 1901.

Сказание и страсть и похвала святию мученику Бориса и Глеба //

Памятники литературы Древней Руси, XI — начало XII в. М., 1978.

Становление философской мысли в Киевской Руси. М.: ИФАН, 1984.

Старостин Б.А. Древнерусская наука в контексте средневековой культуры // Вопросы истории естествознания и техники. 1981. №1.

Шестоднев, составленкнй Иоанном, экзархом Болгарским: По харатейному списку Московской Синодальной библиотеки 1268г. // Чтения в императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. 1879.