Структура уроку

1. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

2.1. Перевірка домашнього завдання.

- переказ учнями І-ІІ частин оповідання " Маленький горбань" за самостійно складеним планом.

- перевірка теоретичного матеріалу " Оповідання, ознаки оповідання".

2.2. Бесіда-обговорення поетичних висловів з антології поетичної мудрості.

3. Осмислення та засвоєння нової інформації.

3.1. слово вчителя.

3.2. евристична бесіда.

3.3. робота над порівняльною характеристикою Павлика й Захарка.

3.4. міні-дослідження.

3.5. слово вчителя.

3.6. спостереження над художніми образами.

4. Оцінки та їх коментарі.

5. Домашнє завдання.

6. Підсумок.

Хід уроку

1. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

2.1. Перевірка домашнього завдання.

- переказ учнями І-ІІ частин оповідання " Маленький горбань" за самостійно складеним планом.

- перевірка теоретичного матеріалу " Оповідання, ознаки оповідання".

2.2. Бесіда-обговорення поетичних висловів з антології поетичної мудрості.

3. Осмислення та засвоєння нової інформації.

3.1. слово вчителя

Сьогодні ви спробуєте бути дорослими. Спитаєте, як саме. Відповім: ви будете розмірковувати над дорослими, серйозними проблемами. Наприклад, для чого прийшла людина у цей світ, якою вона повинна бути, як ставитися до оточуючих, що таке, врешті-решт, людське щастя. Ось як про це говорять відомі поети.

Не хочу багатства,

Ані грошей мати,

Ні паном бояром,

Ні царем сі звати;

Лиш добрий най буду

І Богу миленький,

Най люблять мя люди,

Тоді я щастненький.

(М. Шашкевич.)

Будь кришталем, коли ти з каміння,

Будь фіалком, коли ти рослина,

Соловієм, коли ти пташина,

А любов’ю, коли ти людина.

(О. Козловський.)

Роби добро, – мені казала мати, –

І чисту совість не віддай за шмати! "

Благословенний мамин заповіт

Ніхто в мені не зможе поламати.

(Д. Павличко.)

3.2. Евристична бесіда.

1) Коли ліричний герой М. Шашкевича вважає себе щасливим?

2) Чому О. Козловський бажає бути " любов’ю"? Що це означає?

3) Що значить, у розумінні Д. Павличка, " робити добро" і " чисту совість не міняти на шмати"?

4) Чи згодні ви із цими думками, висловленими в поетичній формі? Обґрунтуйте своє твердження?

3.3. Робота над порівняльною характеристикою Павлика й Захарка.

Спільне: хлопчики – однолітки, бідні, живуть у шахтарському селищі

Відмінне: Павлик - добрий безмежно, мрійливий, стає на захист слабших, любитьприроду і вболіває за неї, милосердний, здатний до прощення, вигадливий.

Захарко - Сильний, жорстокий, не замислюється над наслідками своїх вчинків, обманює матір, палитьтютюн, бешкетує, боягузливий перед сильнішими. У ньому є лише деякі іскри добра

3.4. Міні-дослідження. (з а п и т а н н я д о у ч н і в)

1) Чому Захарко такий жорстокий, чому він, не замислюючись, насміхається над калікою, ображає слабких та беззахисних? (Учні висловлюють свої версії, наприклад, що хлопчик ріс без батька, мати не приділяла достатньої

уваги вихованню сина, до цього спонукав приклад дорослих: постійна загроза життю шахтарів призвела до того, що вони не замислювалися над майбутнім, не будували ніяких планів, жили днем сьогоднішнім, пиячили, влаштовували п’яні бійки, жорстокі розваги. Відповіді ілюструються цитатами з тексту.)

2) Чому Павлик відмовився бити Захарка й заборонив робити це дідусеві? Учень. Помстившись, Павлик був би не кращим за Захарка. Він дотримувався біблійної мудрості – прощати ворогів своїх.

3) Як люди ставилися до маленького горбаня? Яка, на вашу думку, доля чекала його?

Учень. Рідні любили, дівчатка поважали за розум, уміння розповідати казки, доброту, спокійну, лагідну вдачу; хлопчики частіше за все ображали, насміхалися над його слабосилістю, каліцтвом. Доля цього хлопчика, напевне, буде сумна.

4) Одна дівчинка сказала, що зневажає калік, обходить їх стороною, воліє ніколи їх не бачити й не чути про них. Щоб ви могли сказати цій дівчинці? Учень. Це неправильно.Треба бути милосердним. Вони теж люди із серцем і душею. Кінець-кінцем, ніхто не застрахований від каліцтва, хвороби своєї та своїх близьких.

5) Які думки виникають у вас, коли ви бачите людину з фізичними вадами? Учень. Це людина, яка потребує уваги й допомоги. Треба вдвічі цінувати те, що ми здорові. Яка сила волі у людини, щоб із такими фізичними можливостями працювати, приносити користь іншим, жити повнокровним життям.)

6) Є краса зовнішня і краса внутрішня, душевна. Яка їхня роль у нашому житті?

Учень. Краса зовнішня бажана, а душевна – обов’язкова, необхідна для кожного, хто вважає себе людиною.

7) Чи знаєте ви якісь приклади, коли люди з обмеженими можливостями досягли великих успіхів у житті?

Учень. Поетеса Ганна Дущак, яка через помилку лікаря вже багато років прикута до ліжка; поет із Вінниччини Володимир Забаштанський, який в юності втратив зір та обидві руки; учасники параолімпійських ігор.

3.5. слово вчителя.

Поряд із такими визначними, талановитими особистостями є багато звичайних людей із фізичними вадами. І вони теж потребують уваги, допомоги, спілкування. Але робити це слід, не підкреслюючи їхні недоліки, а даючи зрозуміти, що вони рівні серед людей і до їхніх думок прислухаються. Саме таке ставлення ми називаємо гуманізмом, милосердям, толерантністю.

3.6. спостереження над художніми образами.

Письменник С. Черкасенко дуже майстерно змалював характери своїх героїв, використовуючи різноманітні художні засоби, різні види описів. Проведіть спостереження за тим, як портрет (І в а р і а н т) і пейзаж (ІІ в а р і а н т) допомагають розкрити характери героїв оповідання.

4. Оцінки та їх коментарі.

5. Домашнє завдання.

Підготуватися до твору " Краса зовнішня і внутрішня".

6. Підсумок уроку.

Із літер, які випадково перемішав Олесь Кмітливць, складіть слова, а потім відомий трохи трансформований вислів, який є співзвучним думці оповідання " Маленький горбань".

С Т В І У В Я Р Є Т Д О Р О Б

(Добро врятує світ – трансформовано з вислову " Краса врятує світ".)