Сфера застосування

Общие требования

Textual documents

General requirements

Затверджую

Ректор ХНУ

д-р техн. наук, проф.

__________М. Є. Скиба

__________________________________________________________________

Чинний від 2005–04–01

Сфера застосування

Цей стандарт встановлює єдиний порядок оформлення текстових документів, що виконуються в університеті, та поширюється на всі підрозділи університету.

У цьому стандарті визначено загальні вимоги до побудови, викладення, оформлення та змісту пояснювальних записок дипломних та курсових проектів, дипломних та курсових робіт, випускних кваліфікаційних робіт, рефератів тощо.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 3008–95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення

ДСТУ 3582–97 Інформація та документація. Скорочення слів в україн­ській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила

ДСТУ 3651.0–97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць

ДСТУ 3651.1–97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниць фізичних величин міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці

ДСТУ 3651.2–97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Фізичні сталі та характеристичні числа

ГОСТ 2.004–88 ЕСКД. Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документов на печатающих и графических устройствах вывода ЭВМ (ЄСКД. Загальні вимоги до виконання конструкторських і технологічних документів на друкувальних і графічних пристроях виведення ЕОМ)

ГОСТ 2.104–68 ЕСКД. Основные надписи (ЄСКД. Основні написи)

ГОСТ 2.105–95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам (ЄСКД. Загальні вимоги до текстових документів)

ГОСТ 2.106–96 ЕСКД. Текстовые документы (ЄСКД. Текстові документи)

ГОСТ 2.109–73 ЕСКД. Основные требования к чертежам (ЄСКД. Основні вимоги до креслень)

ГОСТ 2.201–80 ЕСКД. Обозначение изделий и конструкторских документов (ЄСКД. Позначення виробів і конструкторських документів)

ГОСТ 2.301–68 ЕСКД. Форматы (ЄСКД. Формати)

ГОСТ 2.304–81 ЕСКД. Шрифты чертежные (ЄСКД. Шрифти креслярські)

ГОСТ 2.316–68 ЕСКД. Правила нанесения на чертежах надписей, технических требований и таблиц (ЄСКД. Правила нанесення на кресленнях написів, технічних вимог і таблиць)

ГОСТ 2.321–84 ЕСКД. Обозначения буквенные (ЄСКД. Позначення літерні)

3 Загальні положення

3.1 Текстові документи розподіляються на документи, які містять в основному суцільний текст (розрахунки, реферати, пояснювальні записки тощо) і документи, які містять текст, розбитий на колонки (специфікації, відомості, таблиці тощо).

3.2 Враховуючи специфіку та спеціальності кафедр університету, текстові документи виконують на аркушах формату А4 (210 мм ´ 297 мм) або на формах 9 і 9а ГОСТ 2.106–96, при цьому основний напис виконують відповідно до вимог ГОСТ 2.104–68 (форми 2 і 2а). Залежно від особливостей і змісту текстовий документ складають у вигляді тексту, рисунків, таблиць або їх сполучень.

3.3 Текстові документи виконують одним із таких способів:

– машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) друкують з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці, за умови рівномірного її заповнення, та висотою літер і цифр не менше ніж 1, 8 мм;

– рукописним – креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304–81 з висотою літер і цифр не менше ніж 2, 5 мм. Цифри і літери необхідно писати чорною пастою чи чорнилами;

– машинописним – шрифт повинен бути чітким, висотою не менше 2, 5 мм, стрічка лише чорного кольору.

3.4 Окремі слова, формули, знаки, які вписують у текст, а також виконані рисунки мають бути чорного кольору.

3.5 При виконанні текстових документів на формах відстань від рамки форми до меж тексту на початку і в кінці рядків – не менше ніж 3 мм. Відстань від верхнього чи нижнього рядка тексту до верхньої чи нижньої рамки повинна бути не менше ніж 10 мм.

При виконанні текстових документів на аркушах формату А4 текст треба писати, дотримуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий, нижній – не менше ніж 20 мм, правий – не менше ніж 10 мм.

Абзаци в тексті починаються відступом, рівним п’яти знакам (від 15 мм до 17 мм), що повинен бути однаковим упродовж усього тексту.

3.6 У тексті документа необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення впродовж усього документа. У документі мають бути чіткі, нерозпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Всі лінії, літери цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж усього документа.

3.7 Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (графіки) машинописним способом або від руки. Виправлення повинно бути чорного кольору.

Пошкодження аркушів, помилки, сліди неповністю знищеного попереднього тексту (графіки) не допускаються.

3.8 Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви в тексті наводять мовою оригіналу. Дозволяється транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову документа, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

4 Основні вимоги до викладу

текстових документів

4.1 Поділ тексту

4.1.1 Текст документа за необхідністю поділяють на розділи. Розділи можна ділити на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти можуть поділятися на підпункти.

При поділі тексту на пункти і підпункти необхідно, щоб кожний пункт, підпункт мали завершену інформацію.

4.1.2 Розділи, підрозділи, пункти і підпункти потрібно нумерувати арабськими цифрами і записувати з абзацного відступу.

4.1.3 Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього документа і позначатися арабськими цифрами без крапки.

Кожний розділ рекомендується починати з нової сторінки.

4.1.4 Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять. Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного або декількох пунктів.

Приклад

1 Типи і основні розміри

2 Технічні вимоги

3 Методи випробування

3.1 Апарати і матеріали

3.2 Підготовка до випробування

4.1.5 Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять.

Якщо розділ чи підрозділ складається з одного пункту, він також нумерується. Якщо текст поділяється тільки на пункти, їх треба нумерувати порядковими номерами в межах документа.

4.1.6 Пункти можуть бути поділені на підпункти, які повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного пункту.

Приклад

4.2.1.1; 4.2.1.2 тощо.

Після номера підпункту крапку не ставлять.

4.2 Переліки

4.2.1 У пунктах або підпунктах можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку.

4.2.2 За наявності в тексті переліків одного рівня підпорядкованості, на який у документі не посилаються, перед кожною його позицією ставлять дефіс.

4.2.3 За наявності в тексті переліків різних рівнів підпорядкованості найвищим рівнем є перелік, який позначають малими літерами української абетки, середній рівень позначають арабськими цифрами, найнижчий – дефісом.

Після цифри або літери, якою позначено певну позицію переліку, ставлять круглу дужку.

Приклад

а) форма і розміри клітин;

б) живий склад клітин:

1) частини клітин:

– ________________________________________

– ________________________________________

2) неживі включення;

в) утворення тканини.

4.2.4 Якщо в тексті треба посилатися на переліки, використовують рівні переліків, позначені літерами та цифрами.

У межах одного структурного елемента не слід використовувати переліки з однаковим літерним або цифровим позначенням їхніх позицій.

4.2.5 Текст кожної позиції переліку треба починати з малої літери з абзацного відступу відносно попереднього рівня підпорядкованості.