А*. Болі в животі. 3 страница

В. Наявність місцевого вогнища інфекції.

С. Зміни реактивності організ­му.

D. Необхідність поєднання міс­цевого лікування та загаль­ної інтенсивної терапії.

Е. *Все, що перераховано

239. У ділянці гомілки візуалізується ділянка запалення яскраво-червоного кольору з

чітко вираженими границями хвилястої форми. Шкіра на­брякла, відмічається

болю­чість по периферії ділянки за­палення. Спостерігається тен­денція до

розповсюдження процесу. Діагноз:

А. Фурункул.

В. Карбункул.

С. Флегмона.

D. *Бешиха.

Е. Абсцесе підшкірної клітко­вини.

240. В дитини пульсуючий біль у ділянці кінчика пальця про­тягом трьох діб, набряк

тка­нин, гіперемія шкіри. Рухи в суглобі обмежені. Відмінно різкий біль при пальпації.

Клі-нічна картина відповідає:

А. Пароніхію.

В. *Шкірному панарицію.

С. Підшкірному панарицію.

D. Піднігтьовому панарицію.

Е. Кістковому панарицію

241. Дитина віком 12 років посту­пила з приводу гострого гема­тогенного

остеомієліту у вкрай важкому стані. Незважа­ючи на проведене оперативне

втручання та інтенсивне після­операційне лікування, хворий загинув через дві доби.

Даний варіант перебігу захворювання слід віднести до:

А. Обривного.

В. Тривалого.

С. *Миттєвого.

D. *Гіпертоксичного.

Е. Септикопіємічного.

242. Найбільш достовірними методами діагностики гостро­го гематогенного остеомієліту

з перерахованих є:

А. Діагностична пункція м'яких тканин.

В. Остеофлебографія.

С. Електрорентгенографія.

D. Вимірювання внутрішньокісткового тиску.

Е. *Бактеріоскопія мазка.

243. У дитини вогнище первинно-хронічного остеомієліту лока­лізоване у верхній

третині ве­ликогомілкової кістки. Відмі­чаються періодичні загострен­ня у

вигляді болю, підвищен­ня температури тіла. Дитині необхідно:

А. Термінова операція

В. *Планова операція.

С. Діагностична пункція

D. Динамічне спостереження.

Е. Антибактеріальна терапія.

244. Найбільш характерною особливістю стафілококової інфекції в дітей є:

А. Резистентність до дії зовнішнього середовища.

В. Швидка адаптація до медикаментозних середників.

С. Широка розповсюдженість у навколишньому середовищі.

D. Ніщо з перерахованого.

Е.* Все, що перераховано

245. Основним джерелом внутрішньолікарняної інфекції є:

А. Хворий

В. Персонал-носій.

С. Раковини відділення.

D. Розчини, креми, мазі.

Е. *Все, що перераховано

246. Основним діючим фактором при активному дренуванні гнійної рани є:

А. *Механічне очищення вогнища

В. Антибактеріальна дія.

С. Попередження розповсюдження запального процесу.

D. Попередження генералізації запального процесу.

Е. Все, що перераховано.

247. У дитини віком 13 років у ділянці шиї візуалізується запальний інфільтрат

діаметром до 1 см, з ділянкою гнійного некрозу на верхівці. Стан хворого

середньої важкості, температура тіла субфебрильна. Це характерно для:

А.* Фурункул.

В. Карбункул.

С. Флегмона.

D. Фурункульозу.

Е. Псевдофурункульозу.

248. Патогенез хірургічного сепсису визначає:

А. Збудник інфекції.

В. Стан первинного вогнища інфекції (локалізація, характер місцевих змін).

С. Неспецифічна реактивність організму.

D. Специфічна реактивність організму.

Е. *Все, що перераховано.

249. У дитини віком 5 років на шкірі множинні гнійничкові висипан­ня конусовидної

форми, вогни­ща з гнійним стрержнем у цент­рі. Тривалий підгостриq перебіг. Даний стан

характерний для:

А.*Фурункульозу.
В.Бешихи.
В, Флегмони.
D.Псевдофурункульозу.
Е. Абсцесів підшкірної клітковини.

250. У дитини відмічено болючість та набряк в ділянці V пальця та променево-зап'ясного суглобу. Активні рухи в суглобі відсутні.

Пасивні рухи супроводжуються різкою болючістю. Клінічна картина характерна для:

А. Шкірного панарицію.

В. Підшкірного панарицію.

С. Піднігтьового панарицію.

D. Кісткового панарицію.

Е. *Сухожилкового панарицію.

251. У дитини, яка перенесла гострий гематогенний остеомієліт, протя­гом двох років не відмічалося загострення процесу. Даний варіант перебігу відноситься до:

А. *Обривного.

В. Хронічного.

С. Миттєвого.

D. Місцевого.

Е. Тривалого.

252. Хворому на гематогенний ос­теомієліт в підгострому періоді за умов формування секвестральної коробки є показаним:

А.Оперативне втручання.

В.* Секвестректомія.

С.Динамічне спостереження.

Г.Курс фізіотерапевтични процедур.

Е.Внутрішньокісткове введення антибіотиків.

253. При гострому гематогенному остеомієліті (метадіафізарному ураженні) в ранні терміни за­хворювання не обов'язково проводити:

А. Корекцію порушень гомеостазу.

В. Антибактеріальну терапію.

С. Декомпресію кістково-мозкового каналу.

D. Санцію вогнища ураження.

Е. *Сувору імобілізацію вогнища ураження.

254. Ексудація, як одна з фаз перебігу раневого процесу, відбувається протягом

терміну:

А. *Доби.
В.Двох діб.
С.Трьох діб.
D.Чотирьох діб.
Е. Тижня.

255. Найефективніший засіб бо­ротьби з синьогнійною інфек­цією:

А. Борна кислота.

В. Мурашина кислота.

С. Перманганат калію.

D. Дигліциди.

Е. *Все вищеперераховане.

256. Хірургічна обробка гнійної ра­ни сприяє:

А. Прискоренню загоєння рани.

В. Зниженню інтоксикації.

С. Купуванню раневої інфекції.

D.Попередженню генералізації інфекційного процесу. процессу
Е.* Все вищеперераховане.

257. Найбільш ефективним засобом дренування гнійної рани є:

А.Одинарна трубка для па­сивного відтоку.

В. Гумовий випускник.

С. Марлевий тампон.

D.* Активне дренування.

Е. Індивідуальний підхід.

258. У дитини фурункул нижньої губи. Йому не слід застосову­вати:

А. Госпіталізацію.

В.Антибактеріальну терапію.

С. Фізіотерапію.

D. *Пов'язки з маззю.

Е.*Радикальне оперативне втру­чання.?

259. Про розвиток септичного шоку в септичного хворого свідчить:

А. Миттєве погіршення стану хворого.

В. Різке зменшення діурезу.

С. Різке порушення мікроциркуляції.

D. Поява задишки, дихальний алкалоз, гіпоксемія.

Е. *Все вищеперераховане.

260. У дитини віком 5 міс. відмічено появу на шкірі множинних гній­ничкових висипань, куполоподіб­ної форми, без гнійних стержнів. Ваш діагноз:

А. Фурункульоз.

В. *Псевдофурункульоз.

С. Абсцесе підшкірної клітко­вини.

D. Флегмона.

Е. Бешиха.

261. Під час операції з приводу кіст­кового панарицію найбільш до­цільно застосувати:

А. Провідникову анестезію.

В. Інфільтраційну анестезію.

С.* Інгаляційний наркоз.

D. Інтубаційний наркоз.

Е. Поверхневу анестезію.

262.Дитина перенесла гострий гема­тогенний остеомієліт. Після ви­писки пройшло10 міс. На момент повторної госпіталізації - в наяв­ності нориця з гнійними виді­леннями. На рентгенограмі - деструк­ція кістки з формуванням секвест­ру. Даний варіант захворювання слід розцінювати як:

А. Обривний.

В. Тривалий.

С. *Хронічний.

D. Місцевий.

Е. Септикопіємічний.

263. Хворому з гематогенним остео­мієлітом у підгострому періоді при

диффузному деструктивному ураженні кістки без утворення секвестрів показані:

А. *Множинні черезшкірні остеоперфорації

В. Радикальна санація ураженої ділянки

С. Спостереження.

D. Курс фізіотерапії

Е. Введення внутрішньокісткової голки, місцеве підведення антибіотиків.

264. Запальна інфільтрація, як одна з фаз перебігу місцевого раневого процесу,

відбувається в термін:

А. 1доба

В.* 2-4 доба.

С. 5-6 доба.

D. 7-10 доба.

Е. Визначити неможливо.

265. Очищення гнійної рани переважно відбувається на:

А. 2-3 добу.

В. *4-6 добу.

С. 7-10 добу.

D. До кінця другого тижня.

Е. Після 2-х тижнів

266. У дитини 9 років з'явився біль у верхній третині правої гомілки,

підвищилась температура до 39 °С, дитина не може стати на ногу.

В анамнезі: мав травму гомілки та переніс ангіну.

З яким захворюванням ви найбільш імовірно маєте справу?

А. Перелом кістки

В. *Гострий гематогенний остеомієліт

С. Гострий ревматизм

D. Туберкульозний остеомієліт

Е. Злоякісна пухлина

267. Після раніше перенесеного гнійного отиту в однорічного хлопчика

почали турбувати болі у верхній третині лівого стегна, підвищилась температура тіла до

39 °С. Об 'єктивно: припухлість стегна у верхній третині та згладженість пахової складки.

Кінцівка знаходиться у напівзігнутому положенні.

Активні й пасивні рухи неможливі через різкі болі. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Гострий коксит

В. Міжм'язова флегмона

С. Остеосаркома

D. *Гострий гематогенний остеомієліт

Е. Абсцес Броді

268. Дитина 12 років хворіє 2 доби. Скаржиться на гіпертермію, біль у нижній третині

правого стегна та в колінному суглобі. В анамнезі - отримала травму 3 доби тому.

При дослідженні помірне підвищення локальної температури, незначна

інфільтрація м'яких тканин. При перкусії цієї ділянки локальний біль посилюється.

Попередній діагноз: гострий гематогенний остеомієліт нижньої третини правого стегна.

Чим зумовлений біль за умов остеомієліту в перші дні захворювання?

А. Підвищенням внутрішньоартикулярного тиску

В. Травмою

С. Контрактурою колінного суглоба

D. Відшаруванням окістя

Е. *Підвищенням внутрішньокісткового тиску

269. Двомісячна дитина госпіталізована у хірургічне відділення з температурою 38, 5°С,

набряк, гіперемію і відсутність рухів у ділянці лівого плечового суглоба.

У анамнезі - омфаліт, псевдофурункульоз. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Параліч Ерба

В. Плексит

С. Флегмона новонародженого

D. Пошкодження плеча

Е. *Метаепіфізарний остеомієліт

270. Хлопчика 13 років почали турбувати болі у верхній третині лівого стегна,

підвищилась температура тіла до 39 °С. Була відмічена припухлість стегна у верхній

третині та згладженість пахової складки. Кінцівка у напівзігнутому положенні.

Активні та пасивні рухи неможливі через різкі болі. Який найбільш імовірний діагноз?

А. *Гострий гематогенний остеомієліт

В. Гострий коксит

С. Міжм'язова флегмона

D. Остеосаркома

Е. Абсцес Броді

271. У відділенні знаходиться дитина 26 днів з діагнозом: пупковий сепсис.

Під час обходу звернули увагу на наявність набряку правого плеча,

відсутність активних рухів у плечовому суглобі, звисання правої кисті.

Мати відзначає погіршення стану дитини за останню добу, підвищення

температури тіла до 38, 8 °С. Попередній діагноз?

А. Перелом плечової кістки

В. *Метаепіфізарний остеомієліт плечової кістки

С. Травматичний брахіоплексит

D. Флегмона плеча

Е. Перелом ключиці

272. У клініку дитячої хірургії доставлено хлопчика 12 років зі скаргами

на наявність двох фістул у нижній третині лівого стегна, підвищення температури

тіла, загальну слабкість. Хворий 6 місяців тому переніс гострий гематоген­ний

остеомієліт лівої стегнової кістки. На рентгенограмі лівого стегна - тотальний секвестр

12x3 см. Попередній діагноз?

А. Первинний хронічний остеомієліт

В. Туберкульоз

С. Саркома Юінга

D. Остеоїд-остеома

Е. *Вторинний хронічний остеомієліт

273. Через 36 годин після хірургічного лікування (нанесення розрізів) дитин

3-х років з флегмоною кисті спостерігається розповсюдження гіперемії та

інфільтрації на передпліччя за типом «язиків полум’я». Яке ускладнення має місце?

А. Абсцес передпліччя

В. Лімфангоїт

С. Аденофлегмона передпліччя

D. Целюліт

Е. *Стрептодермія

274. У 3-тижневої дитини визначаються неспокій, підвищення температури тіла до 38, 3 ⁰С,

збільшення та гіперемія правої молочної залози, болючість під час пальпаці.

Діагноз: мастит. Як треба здійснювати місцеве лікування, щоб не виникло ускладнень

з боку молочної залози?

А. *Радіальними розрізами-надсічками до ореоли.

В. Уведення антибіотиків ретромаммарно.

С. Насічками за “глаховою” схемою.

D. Дугоподібним розрізом.

С. Пункцій ним методом.

275. У клініку дитячої хірургії доставлено хлопчика, 10 років, зі скаргами

на наявність фістули у нижній третині правого стегна, підвищення температури

тіла, загальну слабкість. Хворий 8 міс. тому переніс гострий гематогенний остеомієліт

правої стегнової кістки. На рентгенограмі правого стегна: секвестр стегнової кістки

розмірами 1, 5х3 см. Яка тактика ведення хворого?

А. Консервативне лікування.

В. *Оперативне втручання в період ремісії.

С. Курси консервативного лікування через 3-6 місяців.

D. Негайне оперативне втручання.

Е. Динамічне спостереження після досягнення ремісії.

=================================================

276. Дитину 12- ти років 1 годину тому вдарили у живіт. Стан дитини середньої тяжкості, відмічено вимушене положення в постелі. Шкірні покриви бліді, пульс 122 удари за 1 хвилину. Навантаження на ліву реберну дугу дещо болюче. Позитивні симптоми Вейнерта, Куленкампфа. Макроскопічно сеча не змінена. Який найімовірніший діагноз?

А. Розрив лівої нирки, заочеревинна гематома

B. Розрив підшлункової залози

C. Розрив печінки, внутрішньочеревна кровотеча

D. *Розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча

E. Розрив порожнистого органа, перитоніт

277. Хворий доставлений в лікарню зі скаргами на різкий боль в лівій половині грудної клітки, задишку. З анамнезу відомо, що добу тому він упав з висоти 2, 5 метри. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки визначається перелом 6, 7, 8 ребер, горизонтальний рівень рідини, що доходить до 4 ребра. Встановлений діагноз - гемопневмоторакс. Що необхідно виконати?

A. Пункцію плевральної порожнини у 2 міжребер'ї по середньоключичній лінії зліва

B. Пункцію плевральної порожнини в 7 міжребер'ї по задній пахвовій лінії

C. Пункцію плевральної порожнини і торакоцентез у 2 міжребер'ї по середньоключичній лінії зліва

D. Пункцію плевральної порожнини і торакоцентез у 5 міжребер'ї по середній пахвовій лінії зліва

E. *Пункцію плевральної порожнини і торакоцентез у 7 міжребер'ї по задній пахвовій лінії зліва

278. При огляді потерпілого після дорожньої катастрофи спостерігається ціаноз, утруднене дихання. Стан хворого тяжкий, права половина грудної клітки відстає у акті дихання, міжреберні проміжки розширені справа, при перкусії коробковий звук, відсутнє дихання при аускультації. Ваш діагноз:

А. Відкритий пневмоторакс

В. Пнєвмоперитонеум

С. Гострий гнійний плеврит

D. *Напружений пневмоторакс

Е. Гемоторакс тотальний справа

279. Хворий, 16 років, знаходиться у відділенні політравми в тяжкому стані з травматичним шоком. Сполучена торакальна та абдомінальна травма. Дихання поверхневе; АТ - 80/60 мм рт. ст.; ЧСС - 115/хв., ЧД - 42/хв. Запропонуйте першочерговий захід для корекції дихальних розладів.

А. Введення наркотичних аналгетиків

В.* Проведення ШВЛ

С. Негайна операція з реінфузією крові

D. Допоміжне дихання

Е. Введення центральних аналгетиків

280. Головними лікувальними заходами по виведенню потерпілого з траматичного шоку будуть:

А. Ефективна аналгезія і охолодження ділянок тіла з опіками

В. Ефективна аналгезія і введення глюкокортикоїдів

С. *Ефективна аналгезія і інфузійна терапія

D. Ефективна аналгезія і введення серцевих глікозидів

Е. Ефективна аналгезія і транспортна іммобілізація

281. У хлопчика 12 років, що постраждав в автокатастрофі, діагностовані закритий осколковий перелом діафіза стегна, струс головного мозку, множинні переломи ребер і гемопневмоторакс, скальпована рана гомілки. Яке з перерахованих ушкоджень варто вважати домінуючим?

А. Закритий осколковий перелом діафіза стегна

В. *Множинні переломи ребер і гемопневмоторакс

С. Струс головного мозку

D. Скальпована рана гомілки

Е. Ушкодження рівнозначні

282. У приймальне відділення доставлено потерпілого з місця шляхово-транспортної пригоди без свідомості. АТ - 60/0 мм рт. ст., пульс -140/хв. Об'єктивно: перелом стегна в середній третині. Внутрішньочеревна кровотеча. При КТ мозку - геморагічний забій лобної частки. Коли можна виконати остеосинтез стегна?

А. Безпосередньо після закінчення діагностичного процесу

В. *Після виведення із шоку і зупинки внутрішньочеревної кровотечі

С. Після виведення хворого із шоку, не пізніше третьої доби

D. Після зупинки внутрішньочеревної кровотечі

Е. Після виведення хворого із шоку

283. У хворого в стані травматичного шоку АТ - 50/0 мм рт. ст., ЧСС -160/хв. Визначте шоковий індекс:

А. 2, 5

В. 1, 5

С.* 3, 2

D. 0, 5

Е. 0, 3

284. У хворого 15-ти років після автошляхової аварії з'явились скарги на різку задишку. Об'єктивно: шкіра бліда, ціанотична. Підшкірна емфізема в області грудної клітки, живота, шиї справа. Аускультативно: справа дихання не відбувається; ЧСС -130/хв., АТ – 80/60 мм рт. ст., ЦВТ – 140 мм вод. ст., ЧД – 30/хв., Нt – 0, 27, Нb – 90 г/л. Подальша терапія в першу чергу повинна включати такі заходи:

А. Термінову ШВЛ

В. Масивна інфузійна терапія кристалоїдними розчинами

С. Інфузія дофаміну, 2-5 мкг/кг хв.

D.* Пункція плевральної порожнини справа

Е. Оксигенація 100 % киснем

285. Хворий, 17 років, 2 години тому впав з першого поверху будинку. Загальмований, блідий, є множинні подряпини обличчя, рвані кровоточиві рани на лівому передпліччі. Закритий перелом лівого плеча та стегна. Пульс -110/ХВ..АТ - 90/40 мм рт. ст. В аналізі крові: еритроцити - 3, 5x10¹²/л, НЬ - 100 г/л. Яке інфузійне середовище не треба використовувати для лікування шоку?

А. Розчин кристалоїдів

В. Розчини желатини

С. *5 % розчин глюкози

D. Розчини гідроксиетилкрохмалю

Е. Розчин альбуміну

286. Хворого 8 років після звільнення з-під завалу було доставлено до лікарні. Через дві години травмована нижня кінцівка набрякла, холодна. Стан хворого погіршав, кров'яний тиск - 90/40 мм рт. ст. Сечі немає. Лікар запідозрив синдром позиційного здавлення. Який патогенетичний механізм розвитку цього стану?

А. *Ендогенна інтоксикація

В. Спазм судин за рахунок больового синдрому

С. Інтоксикація серцево-судинної системи

D. Омертвіння звивистих канальців нирок

Е. Жирове переродження клітин печінки

287. В якому обсязі проводиться інфузійна терапія при виведенні потерпілого з травматичного шоку?

А. 20 мл/год.

В. 45 мл/год.

С. 15 мл/год.

D. 30 мл/год.

Е. 50 мл/год.

288. Дитина 4 років отримала тупу травму грудної клітки (падіння з драбини на твердий ґрунт). Наростає задуха та ціаноз. Ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання, при аускультації зліва - дихання не вислуховується, тони серця визначаються в правій половині грудної клітки. Має місце підшкірна крепітація на шиї. На рентгенограмі - лівобічний гідропневмоторакс, пневмомедіастінум. Діагноз - закрита травма грудної клітки, гідропневмоторакс, гідромедіастінум. Ваші дії при невідкладній допомозі?

А. *Введення знеболювальних; дренування лівої плевральної порожнини; протишокова терапія

В. Введення знеболювальних, протишокова терапія, супраюгулярна медіастинотомія

С. Дренування лівої плевральної порожнини, протишокова терапія, ШВЛ

D.Протишокова терапія, ШВЛ, антибіотикотерапія, супраюгулярна медіастинотомія

Е. Протишокова терапія, дренування лівої плевральної порожнини

289. Дитина 8 років доставлена до клініки через1 час після травми живота. Загальній стан дитини важкий. Бліда. Живіт збільшений в об’ємі. Перкуторно над животом на всьому протязі – тимпаніт, печінкова тупість не визначається. Розлита болючість по всій поверхні живота, виражений дефанс м’язів передньої черевної стінки. Який найімовірніший діагноз?

А. Підкапсульна гематома печінки

В. Розрив підшлункової залози, перитоніт

С. Розрив печінки, внурішьочеревна кровотеча

D. Позаочеревний розрив сечового міхура

Е. *Пошкодження порожнистого органу, перитоніт

290. Хворий 10 років доставлений в хірургічне відділення з місця дорожнью-транспортної пригоди із закритою травмою грудної клітини та переломом ребер зправа. У хворого діагностований правосторонній пневмоторакс. Хворому терміново показано дренування плевральної порожнини. Вкажіть місце проведення плевральної пункції.

А. *В 2-му міжребір’ї по середньо ключичній лінії;

В. В 6-му міжребір’ї по задньопахвинній лінії;

С. В 7-му міжребір’ї по лопатковій лінії;

D. В проекції плеврального сінуса;

Е. В місці найбільшої тупості, визначеної при перкусії

291. Хворий 12 років, внаслідок ДТП отримав політравму: закриті переломи правої плечової кісток та кісток лівого передпліччя із зміщенням відламків, закриту тупу травму живота. Доставлений до приймального відділення через 30 хвилин після травми. Шкіряні покрови бліді. Артеріальний тиск 90/20 мм.рт.ст. в місцях переломів деформація, біль. Живіт напружений, при пальпації різкий біль, позитивний симптом Щьоткіна-Блюмгберга. Які лікувальні заходи слід проводити першими?

А. *Термінова лапаротомія

В. Інфузійна терапія з метою стабілізації артеріального тиску

С. Накладення іммобілізації на переломи, знеболювання

D. Блокади переломів місцевим анестетиком

Е. Додаткове обстеження з метою визначення точного діагнозу

292. Хворий доставлений через 1 годину після автомобільної аварії із скаргами на біль у правій половині грудної клітини, важке дихання. При огляді на грудях зправа маються поверхові подряпини, пальпаторно визначається перелом IV та V ребер справа. Аускультативно – дихання справа не прослуховується. Перкуторно – в нижних відділах до V ребра притуплення. АД 100/70 мм рт. ст., пульс 106 уд. за хв. Який діагноз має місце у хворого?

А.* Перелом ребер, пневмогемоторакс?

В. Забій грудей, перелом ребер

С. Забій грудей, травмування легені

D. Забій грудей, перелом ребер, підшкіряна гематома

Е.Додаткове обстеження з метою визначення точного діагнозу

293. Термін „гіпоксія” означає –

А. Зниження парціального тиску СО₂ в крові;

В.* Зниження парціального тиску кисню в крові;

С. Підвищення парціального тиску кисню в крові;

D. Зниження рівня гемоглобіну в крові;

E. Зниження рівня глюкози в крові;

294. Термін „гіперкапнія” означає –

A. Зниження парціального тиску СО₂ в крові;

B. Зниження парціального тиску кисню в крові;

C. *Підвищення парціального тиску СО₂ в крові;

D. Збільшення кількості дихальних рухів на хвилину;

E. Підвищення рівня глюкози в крові;

295. Термін „пневмоторакс” означає –

A. Наявність газу в грудній клітці;

D.* Наявність газу в плевральній порожнині;

C. Наявність газу в середостінні;

D. Наявність гною в плевральній порожнині;

E. Наявність крові в плевральній порожнині;

296. Термін „піоторакс” означає –

A. Наявність гною в грудній клітці;

B. Наявність рідини в плевральній порожнині;

C. Наявність гною в середостінні;

D.* Наявність гною в плевральній порожнині;

E. Наявність крові в плевральній порожнині;

297. Термін „піопневмоторакс” означає –

A.* Наявність газу та рідини в плевральній порожнині;

B. Наявність газу та гною в середостінні;

C. Наявність газу та гною в плевральній порожнині;

D. Наявність газу та крові в плевральній порожнині;

E. Наявність крові та газу в плевральній порожнині;

298. Що із вказаного впливає на збільшення захворювання гострою деструктивною пневмонією?

A.* Спалах вірусних інфекцій;

B. Сезонний фактор;

C. Вади розвитку серцево-судинної системи;

D. Зниження рівня IgE;

E. Усе перераховане;

299 Що із вказаного впливає на збільшення захворювання гострою деструктивною пневмонією?

A. Сезонний фактор;

B.* Анатомо-фізіологічні особливості;

C. Вади розвитку серцево-судинної системи;

D. Зниження рівня IgE;

E. Усі перераховані; & & & &

300. Що із вказаного є формою внутрішньолегеневої деструкції?

A.* Абсцедуюча;

B. Бронхіальна;

C. Піоторакс;

D. Пневмоторакс;

E. Гематогенна;

301. Що із вказаного є формою внутрішньолегеневої деструкції?

А.* Бульозна;

B. Бронхіальна;

C. Пневмоторакс;

D. Лімфогенна;

E. Піоторакс;

302. Що із вказаного є легенево-плевральною формою деструктивної пневмонії:

А.*Піоторакс;

B. Абсцес;

C. Була;

D. Хілоторакс;

E. Пневмомедіастінум;

303. Що із вказаного є легенево-плевральною формою деструктивної пневмонії:

A. Абсцес;

B.* Пневмоторакс;

C. Була;

D. Хілоторакс;

E. Пневмомедіастінум;

304. Що із вказаного є легенево-плевральною формою деструктивної пневмонії:

A. Абсцес;

B. Хілоторакс;

C. Була;

D.* Піопневмоторакс;

E. Пневмомедіастінум;

305. Що із вказаного є легенево-плевральною формою деструктивної пневмонії:

A. Піоторакс;

B. Пневмоторакс;

C. Піопневмоторакс;

D. Усе перераховане;

E. *Нічого із перерахованого;

306. Найбільш інформативним методом ранньої діагностики деструктивної пневмонії є:

A. Ультразвуковий;

B. Рентгенологічний;

C. *Комп’ютерна томографія;

D.* Пункційний;

E. Біопсія;

307. В початковій стадії деструктивної пневмонії рентгенологічно спостерігається:

A. Hапружений пневмоторакс;

B. Пневмоторакс;

C. *Інфільтрат;

D. Пневмомедіастінум;

308. В початковій стадії деструктивної пневмонії рентгенологічно спостерігається:

A. Напружений пневмоторакс;

B. Гідроторакс;

C. Плащовидний плеврит;

D. *Абсцес;

E. Була;

309. Який вид лікування є оптимальним для застосування при емпіємі плеври:

A. Повторні плевральні пункції;

B. *Дренування з активною аспірацією;

C. Тимчасова оклюзія бронха;

D. Резекція легені;

E. Торакоскопія;

310. Який вид лікування є оптимальним для застосування при піопневмотораксі:

A. Повторні плевральні пункції;

B. *Дренування плевральної порожнини;

C. Тимчасова оклюзія бронха;

D. Резекція легені;

E. Торакоскопія;

311. Який вид лікування є оптимальним для застосування при піопневмотораксі із значним скиданням повітря в дренажну систему по Бюлау:

A. Повторні плевральні пункції;

B. Дренування з активною аспірацією;

C. *Тимчасова оклюзія бронха;

D. Резекція легені;

E. Торакоскопія;

312. Який вид лікування є оптимальним для застосування при абсцесі легені:

A. Повторні плевральні пункції;

B. *Дренування з активною аспірацією;

C. Тимчасова оклюзія бронха;

D. Резекція легені;

E. Торакоскопія;

313. На рентгенограмі – вуалеподібне затемнення правої половини грудної клітки. Найбільш ймовірний діагноз:

A. Абсцес легені;

B. Тотальна емпієма плеври;

C. Осумкований плеврит;

D. *Плащовидний плеврит;

E. Бульозна форма легеневої деструкції;