Методика розучування пісні

Розучування пісні в класі — це захоплюючий процес осягнення музич­ного образу пісні, оволодіння вокально-хоровими і виконавськими навич­ками, розвитку музичних здібностей, художньо-образного мислення дітей. Домагаючись виразного виконання пісні, вчитель сприяє вихованню есте­тичних почуттів, смаків і суджень, виховує емоційну чутливість, здатність до глибокого естетичного переживання змісту твору.

Колективне виконання пісень об'єднує дітей, привчає до спільних дій і співтворчості, до колективного переживання змісту пісні. Колективний спів дає можливість об'єднати у виконавському процесі учнів з різним рівнем загального, і музичного розвитку, залучати до творчої діяльності невпевне­них у собі дітей.

З перших занять треба привчати учнів до красивого і виразного співу, адже пісні розучуються насамперед заради тої естетичної насолоди, яку вони дарують дітям.

Першооснова вокального виховання — наслідувальний спів. Тому вчи­тель повинен сам вміти виразно виконати пісню, намагаючись викликати в дітей відповідний емоційний відгук, бажання її розучити. Він має спі­вати природньо, не дуже голосно, наближаючи спів до дитячих можливо­стей.

Під час розучування пісні доцільно додержувати такої поетапності: 1) підготовка до слухання твору; 2) його сприймання; 3) попередня бесіда про пісню; 4) її розучування; 5) аналіз; 6) повторення. Для кожного етапу визначені певні завдання і відповідні методичні прийоми. У роботі доцільно урізноманітнювати методичні прийоми. Під час розучування пісні можуть постати труднощі з відтворенням ритмічного і звуковисотного малюнку мелодії.

Методика розучування пісні у молодших класах має свої особливості, які визначаються необхідністю долати труднощі, пов'язані з нерозвинутістю музичних здібностей і голосового апарату дітей, їх невмінням співати. Крім навчальних завдань (правильно брати дихання, навчити формувати і протягувати співацький звук, співати виразно, розвивати музичні здібності тощо) учитель має вирішувати й виховні (викликати емоційний відгук на пісню, формувати естетичне ставлення до неї, розвивати інтерес до співу, зацікавлювати музичним мистецтвом тощо).

Реалізація навчально-виховних можливостей процесу роботи над піс­нею залежить від того, як учитель розуміє сутність і мету цієї роботи, наскільки сам захоплений нею відчуває красу пісні.

Розучувати пісню можна різними шляхами, наприклад, вчити на слух, з використанням графічного запису, з опорою на нотний запис, сольфеджу­ючи, за допомогою ручних знаків, прийнятих у ладовій сольмізації.

У початкових класах велику роль відіграє розучування пісень на слух. Щоб діти змогли запам'ятати мелодію, потрібно повторити її кілька раз.

Вступне слово вчителя (в формі розповіді чи бесіди) повинно бути лаконічним, емоційим за змістом та цікавим для школярів.

Коли діти прослухали пісню, вони разом з учителем аналізують ті засоби музичної виразності, які їм доступні. Аналіз твору варто будувати таким чином, щоб показати як ті чи інші елементи музичної мови (темп – швидкий, помірний, повільний; динаміка – голосно, не дуже голосно, тихо; характер мелодії – маршовий, наспівний, танцювальний і т. д.) допомагають відтворити ідейно-художній замисел композитора. Наприклад, про " Пісню Лисички" М. Лисенка можна сказати, що вона весела, життєрадісна. Але до цього висновку діти повинні прийти в процесі аналізу пісні за допомогою навідних запитань вчителя. Розучуючи поетичний текст пісні, необхідно добиватися виразності декламування, в основі якого закладено розуміння смислових зв’язків. Слова пісні потрібно вчити, дотримуючись її ритмічного малюнка.

Мелодію пісні найчастіше розучують по фразах, потім їх об’єднуючи. Швидкі мелодії бажано спочатку розучувати в повільному темпі.

Розучуючи з дітьми пісню, вчитель повинен звернути увагу на особливості побудови фраз (напрямок руху мелодії, ритмічний малюнок, однакові мелодичні ходи тощо). Корисно, щоб діти слухали пісню у виконанні вчителя і самостійно визначали особливості побудови мелодії.

Вже з перших уроків вчителю слід по можливості добиватися грамотного і виразного її виконання, більш повного виявлення художнього задуму. Так поступово в роботі над піснею учні привчаються вдумливо ставитися до її тексту, що дає можливість виконувати кожен куплет по-різному, у відповідності до його змісту. В процесі розучування та повторення пісень бажано урізноманітнювати способи їх виконання: співати можна всім класом, групами чи по одному.

Велике значення для розвитку активного музичного слуху має спів без інструментального супроводу. Враховуючи це, вчитель повинен систематично застосовувати акапельний спів при повторенні нескладних для інтонування пісень та вправ.