Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Музика як вид мистецтва. Її освітні та розвиваючі, виховні можливості.






Професійна компетентність сучасного учителя музичного мистецтва.

Сучасний учитель музики здійснює музичну освіту й естетичне виховання учнів у відповідності до програми, що реалізується в загальноосвітній середній школі. Він сприяє формуванню в учнів інтересу та любові до музики, виховує в них загальну естетичну, художню і музичну культуру. Для виконання зазначених завдань учитель музики використовує ефективні форми, методи, засоби навчально-виховного процесу, обирає кращі зразки вокально-хорової та інструментальної народної і класичної музики, вдається як до власного виконання, так і до записів вокальної та інструментальної музики у виконанні майстрів мистецтв.

З метою якісного здійснення навчально-виховного процесу, його діагностування, прог­нозування, моделювання і планування, вчитель музики, як і кожен спеціаліст системи освіти, проводить науково-дослідну роботу.

Освітньо-виховні завдання вчитель музики здійснює в навчальному процесі. Управління сучасним педагогічним процесом, незалежно від його форми і спрямування – урок, підготовка учнів до свят чи розваг, музично-освітня засада тощо, – складається із ряду послідовних, взаємопов’язаних конкретних функцій. Так, Р.С.Немов виділяє головні вимоги, без яких, на його думку, неможливо стати висококваліфікованим учителем і вихователем, і другорядні, відповідність яким необов’язкова для педагога, але вони роблять його особистістю, здатною найкращим чином навчити і виховати іншу особистість. До головних і постійних вимог він відносить: любов до дітей і педагогічної діяльності, наявність спеціальних знань у тій галузі, в якій працює, широка ерудиція, педагогічна інтуїція, високорозвинений інтелект, високий рівень загальної культури і моралі, професійне володіння різноманітними методами навчання і виховання.

Додаткові вимоги, на думку автора, полягають у наступному: товариське ставлення до дітей, артистичність, весела вдача, гарний смак.

ВЧИТЕЛЬ МУЗИКИ ЯК ОСОБИСТІСТЬ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ:

· визначеність, повнота і цілісність світогляду;

· висока духовна культура;

· активна життєва позиція;

· самостійність і відповідальність у соціальній поведінці;

· стійкий інтерес до педагогічної діяльності і постійне прагнення до вдосконалення власних професійних якостей;

· шанобливе ставлення до учнів;

· творчий підхід до навчально-виховного процесу;

 

 

Музика як вид мистецтва. Її освітні та розвиваючі, виховні можливості.

Музика (від грец. — мистецтво муз) — це вид мистецтва, в якому художні образи формуються за допомогою звуків, і який характеризується особливо активним і безпосереднім впливом ни внутрішній світ людини.

Звук, як основа музичної образності та виразності, позбавлений смислової конкретності слова, не відтворює фіксованих, видимих картин світу, так як це відбувається в живопису. Разом з тим, звук певним (специфічним) чином організований та має інтонаційну природу. Інтонація і робить музику мистецтвом, яке звучить, вбираючи в себе при цьому весь багатовіковий мовленєвий досвід, досвід ритмічних рухів, частково втілений в ораторському мистецтві, театрі, танці і т.д. Існування музичного мистецтва е невід’ємним від виконавця.

Музика в звукових образах узагальнено відображає сутнісні процеси життя. Але при всій своїй узагальненості, художні образи в музиці володіють великою емоційною силою, властивістю втілити світовідчуття людини в його повноті та багатосторонності. При цьому кожна епоха, культура акцентує свої сторони в змісті музики. Для музичної культури XX століття характерним є пошук нових засобів художнього вираження та дух експерименту. Провідні музиканти Європи (І.Стравінський, Б.Барток, П.Хіндеміт, А.Шенберг, Д.Мійо та багато інших), які стояли біля витоків музичного авангарду першої третини XX ст., пізніше емігрували до США й там отримали світову відомість. Тому вірніше про музичну культуру XX ст. слід говорити як про інтернаціональне явище, яке мало пов’язане з національними кордонами, але яке не розірвало зв’язків з національним корінням та своєрідністю.

З точки зору класифікація мистецтв, музика є:

* часовим мистецтвом(муз.вір розгортається та сприймається у часі, так само як і в театрі, л-рі, танці)

*виконавським м-вом(посередником між творчістю та сприймачем є виконавець, як і в танці, театрі)

*не зображальним м-вом (муз.образи в більшості випадків вільні від конкретного відображення дійсності, як і в архітектурі)

В той же час музика може поєднуватися і з іншими видами м-ва:

*зі словом(вокальні та вокально-інструментальні твори, муз.декламація)

*драматичною дією(театральні та кіно-твори)

Танцем і жестом (балет, пантоміма)

На уроках музики панує особлива емоційна атмосфера. Це пов’язане з тим, що музика – це мова почуттів. Вона хвилює, викликає в дітей певні настрої і переживання. Отримані враження посилюються під впливом учителя, який передає свої почуття не тільки у виразному виконання твору, але і в слові, міміці, жестах. Таким чином, концентруючи увагу учнів на звучанні музики і розвиваючи їхню увагу, вчитель допомагає дітям увійти у світ музики, музичних образів і яскраво відчути їх виразність.

Освітня та розвиваюча виховна роль музики.

Навчальна: - усвідомлення розмаїття світу, - поповнення знань про всіт людини мист. життя; - розширення кругозору – пізнання краси в житті та мистецтві; -осягнення багато чисельних зв’язків музики з життям; - озброєння системою знань в галузі муз. мист., (терміни, поняття, факти, види, жанри, форми, стилі, виконавці, особливості муз. мови);

Розвиваюча: - розвиток пізнавальних процесів(мислення, увага, уява, сприймання); - розвиток музичних здібностей, - розвиток виконавських навичок; - розвиток творчого мислення; творчих здібностей;

Виховна: - збагачення емоційно-чуттєвого досвіду; - формування смаків, потреб, ідеалів; - формування культури почуттів; - формування моральних якостей особистості; - фомування художніх смаків; - формування естетичних почуттів, умінь насолоджуватись красою; - формування духовності.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.