Загальноосвітньої школи

Сьогодні школа повинна формувати людей з новим типом мислення, ініціативних, творчих, сміливих в прийнятті рішень, компетентних. Отже, потрібні зміни в методиці шкільної історичної освіти. Життя саме підказує нові форми проведення уроків, потрібно лише їх бачити, використовувати та осмислити.

Коли п’ятикласники вперше переступають поріг кабінету історії, вчитель прагне зацікавити їх, пробудити інтерес. Успіху можна досягти, організувавши урок-змагання у формі КВК, турніру, «Поля чудес». Окрім того такі заняття ґрунтуються на груповій діяльності і тому виховують відчуття колективізму, з однієї сторони і відчуття власної відповідальності – з другої.

Одне з обов’язкових умов уроку-змагання – це його емоційність. Змагання-гра повинна викликати в дітей гарний настрій, задоволення від правильних відповідей. Досвід показує, що особливо добре такі уроки проходять в слабких класах.

Уроки-змагання можуть бути різними за змістом, за організацією та структурою, але при цьому завжди потрібний поділ класу на команди, котрі виконують раніше підготовлені вчителем або іншими учнями завдання. Частіше всього уроки-змагання проводяться з ціллю повторення та узагальнення вивченого матеріалу [29, с.52].

При вивченні дітей діалектичному мисленню, тобто вмінню бачити протиріччя в явищах життя, в природі, в діях людей, допомагає використання ігрового прийому «добре-погано». Він ґрунтується на тому, що кожен предмет, явище має свої позитивні «добрі», та негативні «погані» сторони. Задача вчителя – навчити бачити ці противоречиві сторони. Цей прийом можна використовувати на етапі закріплення вивчає мого матеріалу та узагальнення знань.

Наприклад, учням пропонується визначити позитивні та негативні сторони спартанського побуту, відповісти на запитання, поваги чи засудження заслуговує задоволення державою вимоги «Хліба та видовищ» в Стародавньому Римі, оцінити переваги та недоліки Івана Калити як правителя Московського князівства.

Інший прийом – «третій лишній». Він допомагає учням знаходити ті чи інші закономірності. Суть прийому проста: вчитель складає список з трьох елементів, а завдання учнів – визначити, який з них в списку «випадково» виявився зайвим і чому. Цей прийом можна використовувати й при організації різних конкурсів, КВК.

Наприклад, по закінченні вивчення теми «Давня Греція» можливі наступні варіанти завдань (зайвий елемент виділений курсивом)

Тесей, Геракл, Солон.

«Ахіллесова п’ята», «Дамоклів меч», «Троянський кінь».

Демос, елліни, аристократія.

Ареопаг, Пелопоннес, Аттика.

Парфенон, Олімпія, Зевс.

Марафон, Саламін, Гавгамели.

Можна виділити ще декілька видів уроку-гри: урок-подорож, екскурсія, запрошення на конкретні історичні збори (наприклад, «На асамблеї Петра І), урок - літературний салон, вернісаж. Такі уроки допомагають учням яскравіше, емоційніше сприймати історичні події. Принцип співучасті в події формує індивідуальне, зацікавлене відношення до минулого та його пізнання [18, с.64].

Велику увагу в сьогоднішній школі приділяють організації самостійної роботи учнів, активним формам навчання. До числа таких форм відносять ділові та рольові ігри.

При організації рольової гри проходить реконструкція конкретної історичної події чи явища, яка вже відбулася та привела до конкретного результату. Тут можна планувати лише тактику гри, варіанти поворотів дій, способи підтримання темпу гри, подолання заминок. В кожному конкретному випадку доводиться продумувати і ступінь театралізації, наскільки жорстким буде сюжет і яким буде підсумок уроку.

Варіантом рольової гри є також урок – суд. Такі уроки створюють можливість для багатостороннього та глибоко розгляду проблем, привчають учнів не приймати на віру безапеляційні думки. Разом з тим вони вимагають від учнів серйозної підготовки. Для того щоб вжитись в образ, в епоху, зрозуміти як та чим жили люди, як вони мислили, відчували, діяли, учні повинні самі вивчити різні джерела – документи, мемуари, історичну літературу.

В 9-му класі ЗОШ №15 вчитель А.М. Михайленко проводив урок-суд «Іван Грозний: шлях до установлення самодержавства». Ціль уроку: через оцінку особистості Івана ІV та характеру його правління підвести учнів до осмислення історичної епохи; розвинути критичне мислення учнів, комунікативні та дискусійні навики; сформувати позитивні відносини до історії своєї країни.

Обладнання: реквізит для інсценування судового засідання.

Учням завчасно дається список літератури по темі, розпреділяються ролі та пояснюють задачі кожного учасника гри (судді, присяжні засідувачі, прокурори, адвокати, свідки захисту та обвинувачення).

Хід уроку:

Вчитель. Мало знайдеться періодів в історії, котрі б притягували до себе наскільки стійкий інтерес самої широкої публіки, як час Івана Грозного. В чому ж справа? В незаурядності особистості самого правителя? В тому глибокому відбитку, який залишила епоха в житті суспільства та суспільної свідомості? Спробуємо відповісти на ці питання.

Суддя представляє учасників судового процесу, передає слово обвинувачу.

Прокурор:

- Іван Грозний – жорсткий та злісний тиран;

- оприччина забрала десятки тисяч людських життів;

- в останні роки правління Івана Грозного в країні поширилась тяжка економічна криза;

- оприччина встановила режим особистої влади деспотичного характеру;

- оприччина сприяла утвердженню кріпосного права;

- цар перетворив російських дворян на холопів самодержавства;

- закінчилася поразкою Лівонська війна;

- в напливі люті Грозний вбив свого сина;

Свідки обвинувачення розкривають ці тезиси.

Суддя задає питання, вносить поправки, уточнення, вимагає докази.

Захист:

- за десять років прибування у влади Вибрана рада провела скільки реформ, скільки не бачило ніяке десятиліття в історії середньовічної Росії;

- Іван Грозний знищив пережитки удільної старовини;

- Реформи вели до централізації держави, на тому етапі розвитку країни це було життєвою необхідністю;

- Правління Івана Грозного – час масштабних воєних та зовнішньополітичних успіхів Росії (1552р.- взяття Казані, 1556р.- капітуляція Астрахані);

- Іван Васильович належав до числа освічених людей свого часу;

- Нещасливе дитинство і відсутність належного виховання наклали свій відбиток на характер Івана Васильовича;

- Самовілля бояр підривало міць країни, з цим потрібно було боротися;

- Народ зберіг переважно позитивні згадки про правління Грозного.

Суддя надає слово свідкам захисту

Суд та присяжні після обговорення аргументів обвинувачення та захисту виносять вирок, в якому враховують і злочини царя, і «пом’якшувальні обставини». Урок закінчується колективним аналізом результатів роботи.

При вивченні теми «Великі географічні відкриття» (Всесвітня історія) можна провести урок-прес-конференцію.

Груповий метод вимагає попередньої підготовки: учні завчасно діляться на групи по 5-6 чоловік, рівні по силі знань (в групі є сильні, середні та слабкі учні) в кожній групі обирається експерт, який повинен координувати роботу своєї групи в ході уроку. Кожна група обговорює завдання і виконує завдання на уроці колективно. Всім учасникам групи в кінці уроку виставляють оцінки, які залежать від активності учня на уроці та його правильних відповідей. За декілька днів до кроку учні отримують попередні завдання: підготувати коротке повідомлення на 3-4 хвилини про відкриття Колумба, Васко да Гама, подорожі Магелана, про похід Єрмака.

Класу ставиться завдання, написане на дошці, на котре має бути дана відповідь в кінці уроку: чому географічні відкриття були названі великими?

Після вступного слова вчитель групи отримує завдання: визначити причини географічних відкриттів (для прискорення роботи на столи роздаються листи з завданнями).

Причини географічних відкриттів.

Учні працюють з підручником: С.Н. Бурін, В.А. Ведюшкін. Нова історія зарубіжних країн. VІІ клас Ч.1. М., 2000; з фрагментами з навчального посібника: Середньовічна Європа очами сучасних істориків / під редакцією А.Л. Ястребицької Ч.ІV М., 1994. Ст. 198-248; хрестоматією: Історія середніх віків(ХХV-XVІІ ст.). Ч.2. М., 1980; Художньо-історичною хрестоматією. Середні віки. М., 1977. Ст. 152-166.

Кожній групі пропонується матеріал (джерела вказані вище).

Після обговорення по групам завдання перевіряється всім класом. Записи в зошитах здійснюються одночасно з записом на дошці, або в ході відповіді в групі. По закінченню даного етапу діяльності робиться підсумок: «Великі географічні відкриття являлись закономірним наслідком історичного розвитку Європи на рубежі середньовіччя. Їх основний зміст: розтягнуті на століття пошуки всіх можливих морських шляхів з Європи до країн Сходу. В ході цих пошуків, увінчаних успіхом, були зроблені важливі відкриття, які змінили уявлення європейців про світ.»

Наступне завдання групам: визначте, чому саме Португалія очолила географічні відкриття. Для здійснення цього завдання групи працюють з документом, текстами параграфу 1 підручника В.А. Ведюшкіна та С.Н. Буріна та роблять записи в таблиці. Записи перевіряються.

Потім надається слово учням, які готували повідомлення про подорожі першовідкривачів.

Географічні відкриття європейців

Обговорення ведеться по групам. Відповіді корегуються та записуються в зошитах.

На останньому етапі уроку виявляються наслідки географічних відкриттів. Кожна група отримує документ-очерк А.В. Єгорової «Відкриття Америки європейцями та його історичні наслідки» з книги «Середньовічна Європа очами сучасників та істориків» (ч.4.ст.198-248) Після обговорення заповнюється таблиця.

Наслідки Великих географічних відкритів

Після закінчення даної роботи роблять підсумок: «Внаслідок відкриття та підкорення Нового Світу утворились перші колоніальні імперії, змінилися основи могутньої нації, взаємовідносини між церквою та світською владою, поняття та ідеї про міжнародні відносини, норми їх регулювання в сферах впливу. Приток золота та срібла, небувалий розквіт торгівлі прискорили першоначальне накопичення капіталу, підйом промисловості, розклад феодалізму та сходження капіталізму. Європейці здійснили ривок в своєму інтелектуальному розвитку».

В якості домашнього завдання учням пропонують сформулювати висновок про наслідки відкриття для індіанців та творче завдання на вибір:

1) придумати і намалювати символ епохи Великих географічних відкриттів;

2) скласти розповідь від імені членів одної з експедиції [18, с.64].

Під час проходження практики в ЗОШ №15 м. Херсона я ознайомився з досвідом роботи вчителя А.М. Михайленка щодо проведення нестандартних уроків. Під час узагальнення та закріплення знань, умінь та навичок учнів V-VІ класів він проводить уроки-змагання та уроки по формі КВК. Такі заняття ґрунтуються на груповій діяльності, тому вони допомагають ще й вихованню відчуття власної відповідальності за спільне діло. Ігровий характер створює творчу розкутість, дозволяє проявити себе й слабким учням. Кожен учень приносить своїй команді певну кількість балів. Учитель веде рахунок, який фіксує на дошці. Існують штрафні санкції в виді зняття балів.

Ось один з варіантів проведення подібного уроку в V класі по темі «Давня Греція». Учням дається попереднє завдання: підготувати карточку, де повідомляється про якогось діяча, біографічні данні.

1.Конкурс-розминка «Історичний ланцюжок»

Назвіть історичні терміни по темі. Назвавши слово, учень передає естафету. Якщо він не зміг відповісти, встає і чекає, коли закінчиться ланцюжок. Якщо таких учнів набирається декілька, їм дається можливість відігратися. Для них проводиться міні-ланцюжок, більш простий. Наприклад, слова, що війшли в нашу мову.

2. Конкурс «Чиї слова?»

Роздаються карточки з фразами відомих історичних діячів, мислителів. Учням потрібно виявити, ким, коли і при яких обставинах були промовлені, або написані відображені на карточках слова, наприклад: «Радійте афіняни ми перемогли!»; «Наші стріли та дротики закриють від вас сонце», «Там на дні, ви знайдете досить і землі і води!», «Важко в великих справах одразу всім догодити».

3. Конкурс «Мудреців»

Рішення кросвордів. Для кожної команди може бути свій, або один і той же, який рішається на час.

4. Завдання на дошці.

А) вставити пропущені букви, пояснити значення слів, наприклад: дем..кратія, страте…, арист..кратія, амф..ора, …ратор

Б) підібрати до історичного терміну одно корінні слова, пояснити їх значення, наприклад: раб, громадянин, театр, стратег, реформи, налоги, держава.

Отже, проведення нестандартних уроків – завжди подія для учнів. На таких уроках діти почувають себе розкутіше, жваво і весело реагують на кожне запитання, репліку вчителя та відповідь своїх однокласників. Такі уроки розвивають творчі здібності, уяву, збуджують фантазію, розширюють коло знань з історії, а загалом прищеплюють любов до предмета.