Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Правове регулювання оренди та лізингу у сфері господарювання.






Правове регулювання оренди майна та лізингу

 

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

 

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

 

Об'єктом оренди можуть бути:

– державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання

– нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення)

– інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.



 

Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність цього підприємства.

 

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ст. 283 ГКУ.

 

У ст. 284 ГКУ закріплюються умови договору оренди. Так, до істотних умов договору оренди належать:

 

– об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації)

– строк, на який укладається договір оренди

– орендна плата з урахуванням її індексації

– порядок використання амортизаційних відрахувань

– відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

 

Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах, які були передбачені договором.

 

Орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

 

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

 

Договір оренди припиняється в таких випадках:

 

– закінчення строку, на який його було укладено

– викупу (приватизації) об'єкта оренди

– ліквідації суб'єкта господарювання — орендаря

– загибелі (знищення) об'єкта оренди.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.