Лізинг у міжнародній господарській практиці

Суть орендної операції полягає в наданні одною стороною (орендодавцем) іншій стороні (орендатору) об`акта оренди у виняткове користування на встановлений період за певну винагороду.

Орендний договір на відміну від договору купівлі-продажу зберігає за орендодавцем право власності на майно з одночасним тимчасовим користуванням цим майном з боку орендатора.

Операція вважається експортною, якщо орендодавець купляє майно у національного продавця і віддає його в оренду іноземному партнеру.

Імпортна орендна операція починається з купівлі об`акта у іноземного продавця і віддачею в оренду національному орендатору.

Таким чином, характерною рисою міжнародної орендної операції є участь у ній іноземного контрагента.

Особливим випадком є ситуація суборенди, коли виникає подвійна експортно-імпортна послуга оренди.

Користь орендного співробітництва полягає в тому, що:

- дозволяється одержати додаткові обсяги збуту в умовах жорсткої конкуренції;

- надається можливість орендатору застерегти себе від морального старіння обладнання, що особливо важливо для малих і середніх підприємств;

- стимулюється одержання сучасного обладнання без попередніх великих витрат.

Перелічимо основні об`єкти міжнародної оренди:

- обладнання загального промислового призначення;

- транспортні засоби;

- підйомно-транспортне та будівельне обладнання;

- засоби обчислювальної техніки й обробки інформації;

- офісне й поліграфічне обладнання;

- товари довготривалого споживчого призначення

У залежності від термінів розрізняють три основні види оренди:

- лізинг як довготривала оренда з терміном від 3 років;

- хайринг як середньотривала форма оренди з терміном від 1 до 3 років;

- рентинг як короткотривала форма до 1 року.

Об`єктом лізингу є офісне обладнання, будівельно-монтажні комплекси,.технологічні системи, промислові підприємства. Страхування здійснюється силами орендатора.

Хайринг пов`язаний з використанням транспортних засобів, дорожньо-будівельних і сільськогосподарських машин, монтажного обладнання та інших засобів. Страхування і технічне обслуговування здійснюється за домовленістю чи орендатором, чи орендодавцем.

При рейтингу експлуатуються транспортні засоби, туристичні та спортивні товари й інше. Страхування та технічне обслуговування здійснюється орендодавцем.

Найбільше розповсюдження у міжнародній практиці набув лізинг.

Тривалість терміну оренди коливається від 1 доби до періоду зношення обладнання. Термін, який вказаний у договорі є безвідзивним. Це підкреслює здатність сторін розірвати договір тільки у випадку порушення зобов`язань з боку однієї. Термін орендного договору може бути продовжений тільки згодою обох сторін. При закінченні періоду угоди

орендатор повинен або повернути обладнання, або викупити його за кінцевою вартістю.

У статті про умови й форми винагородження (орендної плати) повинні бути обговорені порядок встановлення платежу, його форми й терміни. В орендну плату включається повна ціна обладнання, мито і податки, також витрати на технічне обслуговування і ремонт.

Орендна плата може мати дві основні форми:

- постійна ставка протягом терміну дії договору;

- прогресивно-понижувальна ставка у залежності від тривалості договору.

Особливо докладно повинна бути зроблена стаття “ Обов`язки сторін”. Орендодавець залишається власником об`акта оренди й зацікавлений в його збереженні. Тому в договорі повинні бути передбачені обов`язки власника у вказаний термін доставити обладнання в придатному для експлуатації стані, сприяти орендатору в навчанні персоналу, здійснити за свій рахунок ремонт або повне технічне обслуговування.

Орендатор зобов`язаний використовувати обладнання згідно до вимог інструкцій. Він може застрахувати обладнання, але ця функція як правило належить орендодавцю.

Поява суборенда тора повинна обов`язково відображатися в тексті договору.

2. Процес становлення лізингу в Україні знаходиться в початковому стані. Тому особливе значення має теоретичний аспект питання і визначення термінів.

Лізингова операція являє собою дещо середнє між кредитом і орендою. Сутність полягає в передачі лізингодавцем лізингоодержувачу матеріальних цінностей в тимчасове користування з виплатою вартості послуг у відсотках за надання фактичного кредиту. Але на відміну від кредиту об`єкт залишається у власності лізингодавця. Одночасно вказана операція має відмінності від традиційної оренди:

- процедура надання послуг орендатору здійснюється фінансовими установами (лізинговими компаніями);

- тривалість лізингу менше терміну зношення об`акта;

- на відміну від звичайної оренди в лізинговій операції беруть участь як правило три суб`акта:

1) орендодавець;

2) орендатор;

3) постачальник послуги – фінансова фірма з випуску або доставці обладнання згідно заявці орендатора.

Лізинг є міжнародним, якщо як мінімум два суб`єкти знаходяться в різних країнах.

Розглянемо основні форми лізингу:

- непрямий, коли співвласником фірми-лізингодавця чи лізингоодержувача є іноземна особа;

- прямий, коли всі учасники угоди являють собою повністю осіб з резиденством різних країн;

- експортний, коли послугу надає національний суб`єкт;

- імпортний, коли послугу отримує національний орендатор;

- оперативний на період, який значно менше терміну зношення;

- фінансовий з середньо- і довготривалим терміном договору. повним зношенням об`єкту;

- груповий з колективною експлуатацією об`акта;

- преференційний (пільговий);

- компенсаційний як частина взаємозаліку за поставку певного товару чи послуги;

- генеральний з правом отримання додаткових послуг, зокрема інших лізингових;

- інші форми.

У статті 4 Закону України “ Про лізинг” надані визначення основних форм. Наприклад, фінансовий лізинг набуває чинність при періоді оренди, який забезпечує від 60% зношення вартості об`акта, яка підкреслена на дату підписання угоди.

Лізингові операції мають позитивні й негативні риси, що необхідно прораховувати при прийнятті рішень. Вказані моменти ви повинні розглянути самостійно і привести відповідні приклади під час практичних занять.

Типовий лізинговий догові р не має єдиного зразка, але є статі, які повинні максимально відображати зміст і особливості угоди. Йдеться про назву сторін, об`єкт лізингу, термін угоди, порядок надання й прийому в експлуатацію, розмір і порядок оплати, особливості використання з можливістю суборенди, умови страхування, права і обов`язки сторін з порядком вирішення суперечок,, форс-мажорні обставини, різне, додатки.

Особлива увага повинна бути на випадок зміни місцезнаходження об`акта договору, що узгоджується письмово з лізинговим постачальником.

Традиційним для лізингу є вказівка на мінімальний термін, протягом якого договір не можливо розірвати. Як правило цей термін припадає на інтервал від 40 до 90 відсотків.

Не пізніше місяця лізингодавець може запропонувати лізингоодержувачу угоду про форму подальшого користування об`єктом:

- продовження терміну угоди;

- продаж об`єкту за певною ціною, зокрема за кінцевою вартістю.

Докладно проаналізуємо особливості розрахунків. У статті лізингові платежі вказується їх склад, розмір, форма і періодичність. Склад платежу має такі основні складові:

- сума амортизації майна;

- сума процентів за кредит при придбанні майна;

- комісійна винагорода лізингодавцю;

- страхові платежі згідно договору страхування майна;

- додаткові послуги лізингодавця;

- податки й інші обов`язкові платежі та інше.

За формою платежі можуть бути грошовими, компенсаційними (зустрічною продукцією), змішаними.

За періодичністю виплат відрізняють щомісячні, квартальні, піврічні, щорічні платежі.

Лізингові платежі є змінною величиною. Чим швидше буде погашатися сума лізингового платежу, тим менше будуть нараховуватися відсотки на вартість, що залишилася. Йдеться про стимулювання сплати авансових сум, що прискорює кінцеве погашення.

Розрахунок лізингових платежів може здійснюватися за такою схемою:

ЛП = А + ПК + ПКОМ + ПУ + НД, де

ЛП – сума лізингового платежу;

А – сума амортизаційних відчислень;

ПК – сума за отриманий кредит на купівлю майна;

ПКОМ – сума комісійної винагороди лізингодавця (у відсотках до вартості майна, яка не оплачена);

ПУ – сума платежу за додаткові послуги лізингодавця;

НД – сума ПДВ, яку необхідно сплатити в бюджет.

Міжнародними орендними операціями займаються спеціалізовані лізингові фірми, також підрозділи банків та інших фінансових установ.

Лізингові фірми частіше за все є філіями й дочірніми компаніями великих промислових, торговельних і фінансових установ.

За законодавством України здійснення міжнародних лізингових операцій повинне ліцензуватися і контролюватися державними установами згідно з “ Інструкцією про порядок здійснення контролю та одержання ліцензій з експортних, імпортних і лізингових операцій”, яка затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. № 307 з доповненнями та змінами.

Тема 10. Організація та техніка підготовки, укладання і виконання зовнішньоекономічних контрактів