Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Лікування пошкоджень грудного і поперекового відділів хребта




Консервативне лікування показане при стабільних неускладнених пошкодженнях, критеріями яких є втрата вентральної висоти тіла менше 50%, кіфотична деформація менш 20°, відсутність ознак пошкодження заднього опорного комплексу (компресійні, стабільні вибухові переломи тіл хребців і ізольовані пошкодження задніх структур). При вираженому і стійкому больовому синдромі лікування проводиться тривалим постільним режимом з адекватним знеболенням. Надалі пацієнта поступово вертикалізують в стандартному корсеті і проводять ЛФК.

Метод одномоментної репозиції заснований на максимальному розгинанні і відновленні висоти переднього відділу тіла хребця, порушену в результаті травми, з наступною іммобілізацією екстензійним корсетом до консолідації перелому. Даний метод показаний при стабільних неускладнених компресійних переломах тіл хребців, але має значну кількість протипоказань (екстензійні переломи, ушкодження середньої колони, переломо-вивихи та інших нестабільні ушкодженнях), у зв'язку з чим застосування його обмежене (рис.16).

Рис. 16. Одномоментна репозиція компресійних переломів тіл хребців в нижньо-грудному та поперековому відділах хребта

Метод поступової репозиції передбачає поступове здійснення репозиції на реклінуючих валиках з етапним збільшенням їх висоти або спеціальних реклінаторах (гнучкий металевий щит з пристроєм для дозованої реклінації, пневмореклінатори та ін.) на протязі 12–20 днів, як і при функціональному методі. Але потім виконується іммобілізація екстензійним корсетом, як і при одномоментній реклінації. За змістом метод схожий на метод одномоментної репозиції, тому показання до їх застосування практично аналогічні.

Функціональний метод, або метод ранньої мобілізації, детально розроблений В.В. Горіневською і Е.Ф. Древінг у 1933 році, показаний хворим із стабільними компресійними переломами тіл хребців. На відміну від попереднього методу функціональний метод найбільш щадний і не має таких обширних протипоказань, але не передбачає усунення посттравматичної деформації. Мета методу – створити повноцінний "м'язовий корсет" шляхом іммобілізації хребта і ранньою лікувальною гімнастикою із застосуванням фізіотерапії і масажу з відновленням працездатності через 5–6 міс після травми. Комплекс лікувальної гімнастики складається зазвичай з 4 періодів (по 10–15 днів) із зростаючою руховою активністю, перші три з яких вимагають ліжкового режиму. На першому з них (2–10-й день після травми) здійснюється поступова реклінація тіла хребця за рахунок укладання хворого на спеціальні валики, що виконують роль реклінатора, призначаються фізичні вправи загально гігієнічного характеру. Другий етап (10–20-а доба після травми) передбачає рухи верхніми та нижніми кінцівками з включенням до роботи м’язів спини (підіймання тулуба на ліктях та передпліччях, підіймання нижніх кінцівок). На третьому етапі (20–60-а доба) виконують переважно вправи для м’язів спини та черевного пресу, спрямовані у бік розгинання хребта (рухи у напрямку згинання хребта категорично заборонені!). Під час четвертого періоду (60–80-й день після травми) постраждалого навчають дозованій ходьбі з дотриманням необхідної постави.



Недоліком даного методу є значний термін стаціонарного лікування, у тому числі, на ліжковому режимі. Тому існує варіант застосування цього методу, коли через місяць після травми після виконання усіх вимог перших трьох етапів хворого підіймають у м’якому «корсеті-спинорозгиначі», що не виключає продовження призначених фізичних вправ, але значно скорочує період ліжкового режиму і стаціонарного лікування.

Оперативне лікування пошкоджень грудного і поперекового відділів хребта показане при нестабільних і ускладнених пошкодженнях.

Мета оперативного лікування – декомпресія структур хребетного каналу (задня, передня, комбінована) для створення умов максимального неврологічного відновлення; корекції посттравматичної деформації хребетного стовпа; відновлення стабільності хребта шляхом переднього і заднього спондилодезу. В окремих випадках хірургічне лікування може бути застосоване і при стабільних переломах без неврологічної симптоматики. Це робиться, зокрема, при значному ступені компресії тіла хребця, «вибухових» уламкових переломах. Метою втручання у даному випадку є більш надійна і керована, ніж при консервативному лікуванні, репозиція і стабілізація, більш ранній початок реабілітації хворих.



Існуючі методики оперативного лікування нестабільних та ускладнених ушкоджень хребта можуть передбачати як задній, так і передній, хірургічні доступи. Зокрема, при різних патологічних станах шийного відділу хребта розповсюдженим втручанням є передня декомпресія та міжтіловий корпородез кістковим трансплантатом з фіксацією спеціальними пластинами (рис.17).

 

  Рис. 17. Рентгенограми нестабільного ушкодження шийного відділу хребта до і після оперативного лікування: відновлення анатомічних співвідношень та передній спондилодез пластиною

 

При нестабільних ушкодженнях грудного, поперекового та попереково-крижового відділів хребта необхідність хірургічного втручання обумовлена можливістю вторинного зміщення з подальшим наростанням неврологічних проявів. У таких випадках ефективною є так звана транспедикулярна фіксація, яка дозволяє виконати репозицію і стабілізувати ушкоджений сегмент, та міжтіловий корпородез (рис.18).

Реабілітація. Пацієнти з пошкодженнями хребта потребують медичної, соціальної та професійної реабілітації. У гострий період травми проводиться рання медична реабілітація в умовах стаціонару, спрямована на профілактику післяопераційних ускладнень (пролежнів, контрактур, сечових свищів тощо). В подальшому пацієнтів переводять в реабілітаційні відділення, а після цього їх направляють на санаторно-курортне лікування в спеціалізовані санаторії. Трудова реабілітація спрямована на працевлаштування постраждалих в спеціально створених умовах. Питання повернення до професійної діяльності осіб фізичної праці слід вирішувати індивідуально. Доцільно представлення таких постраждалих на МСЕК з відповідним рішенням про працездатність. Щодо загальної медичної реабілітації, таким хворим бажано рекомендувати режим без зайвих фізичних навантажень, лікувальні фізичні вправи, спрямовані на підтримку власного м’язового корсету, плавання, у разі загострення болю – курси фізіотерапії.

  Рис. 18. Рентгенограми з нестабільним компресійно-оскольчатим перелом тіла L2 хребця, посттравматичною кіфотичною деформацією, стенозом (звуженням) хребетного каналу до і після оперативного лікування

 

При ушкодженнях хребта з травмою спинного мозку перспективи реабілітації визначаються можливим рівнем відновлення його функції. Багато з таких постраждалих стають інвалідами, лікування яких здійснюється у спеціалізованих відділеннях та спинальних центрах. Необхідним є індивідуальний підхід до усіх видів реабілітації таких хворих, забезпечення їх засобами для пересування, а у разі можливості вирішення питання про реабілітацію професійну, що відповідно покращить і умови соціальної реабілітації постраждалого у суспільстві.

& ЛІТЕРАТУРА

1. Полищук Н.Е. Повреждения позвоночника и спинного мозга (механизмы, клиника, диагностика, лечение) / Н.Е. Полищук, Н.А. Корж, В.Я. Фищен­ко. – К : Книга плюс, 2001. – 388 с.

2. Селиванов В.П.. Диагностика и лечение вывихов шейных позвонков / В.П. Селиванов, М.Н. Никитин. . – М.,1971. – 327с.

3.Гэлли Р.Л. Неотложная ортопедия. Позвоночник / Р.Л. Гэлли, Д.У. Спайт, Р.Р.: Пер. с англ. – М.: 2003. – 432 с.: ил.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ 5 КУРСУ ДО ТЕМИ "ПОШКОДЖЕННЯ ХРЕБТА"

 

1. Причини і механізми пошкоджень хребта.

2. Класифікація пошкоджень хребта за характером порушення цілісності анатомічних утворень та і вида анатомічного рівня.

3. Визначення поняття стабільні і нестабільні пошкодження хребта, види нестабільності, клініко-рентгенологічни ознаки нестабільності.

4. Неускладнені і ускладнені пошкодження хребта, клінічни форми ускладнених закритих пошкоджень хребта.

5. Пошкодження шийного відділу хребта. Види, клініка, діагностика.

6. Пошкодження грудного відділу хребта. Види, клініка, діагностика.

7. Пошкодження поперекового відділу хребта. Види, клініка, діагностика.

8. Клінічні прояви ускладненої травми хребта, поняття «спінальний шок» та його клінічні ознаки.

9. Консервативне та оперативне лікування пошкоджень шийного відділу хребта, показання, методи лікування.

10. Консервативне та оперативне лікування пошкоджень грудного і поперекового відділів хребта, показання, методи лікування.

11. Реабілітація хворих з пошкодженнями хребта.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал