Охарактеризуйте поняття про позаробочий та вільний час

Дозвілля – це заповнення вільного від повсякденної трудової діяльності часу будь-якими рекреаційними заняттями (перегляд телепередач, відвідинибасейну чи фітнес-клубу, прогулянка, екскурсія, туристична подорож, курортний відпочинок тощо). Існує чимало видів професійної діяльності, про які люди кажуть: “це моя улюблена робота, яка дарує радість і приносить мені задоволення”. Зокрема, сюди відносимо професійну діяльність людей творчих професій: художників, дизайнерів, письменників, кінорежисерів тощо. Для даного сегменту людей грань між поняттями “праця” й “відпочинок”, “робота” й “дозвілля” доволі розмита. Отож, власне дозвілля людина намагається заповнити діяльністю, до якої вона має схильність і яка дарує їй відчуття фізичного чи емоційного задоволення.

Повсякденний уклад життя людини має чіткі ритмічні цикли і складається з періодів трудової діяльності, короткочасного відпочинку й задоволення щоденних фізіологічних потреб та сну. Однак, коли у людини з’являється вільний час, вона прагне потратити його на безліч приємних для неї занять рекреаційного характеру. Отож основною передумовою рекреації є наявність у людини вільного часу. Категорія “вільний час” є потужною мотивацією, орієнтуючись на яку людина обирає для себе вид професійної зайнятості чи відносить себе до певної соціальної спільноти. Наявність вільного часу відкриває для людини широкі можливості для організації власного дозвілля: від щоденних прогулянок парком зі своєю собакою до далеких трансокеанських подорожей для відпочинку й розваг у курортних місцевостях і туристичних центрах. Поняття “позаробочий час” та “вільний час” не тотожні. Вільний час входить до складу позаробочого часу людини, тобто є вужчим поняттям. Позаробочий час людини заповнений безліччю занять, з яких лише частину відносимо до рекреаційних. А іншу частину – до соціальної та приватної зайнятості. Ця зайнятість у структурі позаробочого часу складається із таких повсякденних занять як транспортні пересування, шопінг, контакти із сервісними службами, домашні обов’язки, приготування та споживання їжі, виховання дітей, самоосвіта тощо. Вільний час людина також розподіляє між різноманітними заняттями для задоволення тих чи інших потреб, серед яких одне з чільних місць посідає потреба у рекреації. Значну частину вільного часу людина затрачає на задоволення своїх первинних фізіологічних і санітарно-гігієнічних потреб, решту намагається цілковито використати для організації особистого дозвілля. Сюди залічуємо спілкування з рідними, друзями, нові знайомства, піклування про своє здоров’я, задоволення своїх інтелектуальних та культурних потреб, хобі, пасивна релаксація чи активний відпочинок, розваги тощо. Розрізняють три форми використання часу, відведеного на рекреацію - туризм, лікування/оздоровлення та відпочинок. Для означення цього часу і видів діяльності, які відбуваються в його межах, будемо використовувати поняття " рекреаційно-туристичний", яке включає всю (чи майже всю) сукупність явищ і процесів, пов'язаних з відновленням сил людини та задоволенням її фізіологічних і соціальних потреб.

Саме туризм у сучасному світі сприймається як головна форма рекреаційної діяльності, перетворившись на потужну самостійну галузь нематеріального виробництва, яка задовольняє рекреаційні потреби.