Охарактеризуйте фактори виробництва рекреаційних послуг.

Перший ґрунтується на виділенні великих груп факторів, що відображають різні сторони кожного з елементів системи " соціум - виробництво - природа", або їх поєднання. У кожній з таких груп представлені чинники, що впливають на формування рекреаційного господарства.

Другий підхід до систематики факторів, що здійснюють вплив на розміщення рекреаційних підприємств, базується на здатності чи нездатності самих факторів визначати місце реалізації рекреаційних функцій. В залежності від цього виділяється дві групи факторів: локалізуючі і нелокалізуючі. Цей підхід застосовували В. Преображенський, М. Мироненко, І. Твердохлєбов та ін.

Вдалим поєднанням двох вищезазначених підходів є підхід І. Смаля, який виділяє три великі групи факторів, що впливають на формування рекреаційних систем: науково-технічні, політико-економічні та географічні (територіальні). Перші дві характеризують наявний рівень розвитку продуктивних сил у державі та політичну ситуацію в ній. Третя конкретизує природно-географічні, суспільно-географічні і еколого-географічні особливості певної територіальної одиниці, в даному випадку, області.

Існує групування факторів за ознакою зміни в часі і просторі (статичні і динамічні), за типом розвитку (екстенсивні та інтенсивні), напрямом дії (зовнішні та внутрішні) та іншими критеріями.

Особливої уваги з точки зору рекреаційної економіки заслуговує підхід до систематики факторів, розроблений російським вченим І. Зоріним. У своїй класифікації він виходив з двох основних економічних законів: безмежності людських потреб та обмеженості ресурсів, які являють собою діалектичну протилежність. В залежності від цього вчений виділив групу факторів, що генерують потреби, та групу факторів, пов'язаних з рекреаційними ресурсами, що їх (потреби) реалізують. Але згідно з вищенаведеною закономірністю, наявність рекреаційних ресурсів як така не визначає напрямів туристичних потоків (локалізації туристичної діяльності). Таким чинником, на думку І. Зоріна, виступає інформованість населення про такі території, тому він виділяє третю групу факторів, що обумовлюють локалізацію рекреаційної діяльності і пов'язані з інформованістю населення відносно рекреаційних територій/

Беручи за основу принципи даної та інших класифікацій факторів формування, розвитку і територіальної організації рекреаційного комплексу, пропонуємо удосконалений її варіант. В основі даної класифікації, подібно до класифікації І. Зоріна, покладено два вищенаведені економічні закони. В залежності від цього виділено дві групи факторів:

- фактори, що визначають рекреаційні потреби;

- фактори, що визначають можливості їх задоволення.

Для задоволення рекреаційних потреб та формування пропозиції рекреаційних послуг необхідне існування певних умов, що створюють можливості для цього. Першою і необхідною умовою є наявність на території рекреаційних ресурсів, які за своїм походженням поділяються на природні та антропогенні.

Рекреаційні ресурси антропогенного походження представлені об'єктами людської діяльності, котрі завдяки своїй унікальності, історичній і художній цінності, естетичній привабливості та іншим якостям можуть бути використані для організації різноманітних видів і форм рекреаційних занять. До того ж, ці об'єкти можуть бути як матеріальними (архітектурні споруди, витвори мистецтва, штучно створені ландшафти і т.п.), так і нематеріальними (духовними, віртуальними). Використання рекреаційних ресурсів антропогенного походження також повинно основуватись на засадах раціональності та відповідальності, оскільки здебільшого вони є історико-культурною спадщиною. Докладніше роль та значення кожного з видів рекреаційних ресурсів у процесі розвитку рекреаційної діяльності будуть описані нижче.

На забезпечення можливостей задоволення рекреаційних потреб впливають також розміщення рекреаційних ресурсів та їх доступність.