Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Зміст заняття




ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 14

Тема: Психологія груп.Психологічний портрет.

Мета:

- знати особливості впливу групи на особистість і особистості на групу;

- навчитися складати психологічний портрет особистості.

 

Практичні вміння та навички:

- вільно та усвідомлено володіти термінологічним апаратом;

- оволодіти навиками складання психологічного портрету;

- самостійно опрацьовувати, наукову літературу

Основні поняття теми: група, колектив, психологічний портрет, міжособистісні відносини.

 

Зміст заняття

Теоретична частина

1. Тестування з курсу

Практична частина

1. Складання психологічного портрету.

2. Психологічний портрет вчителя.

Висновок:

На основі виконаних методик зробіть висновки про важливість складання психологічного портрету особистості та підсумуйте результати власних досліджень.

 

Складання психологічного портрету

Під психологічним портретом розуміється цілісний систематизований документ, що містить вибірковий, але достатній комплекс відомостей про психологію обличчя.

Скласти психологічний портрет – значить визначити психологічну своєрідність конкретного обличчя, звернувши увагу на ті характеристики,

Що можуть бути безпосередньо використані для рішення даного завдання.

 

Структура психологічного портрету:

1. Зовнішні ознаки психологічних властивостей людини (особливості носіння одягу, взуття, манера говорити, жестикуляція, міміка, особливі прикметиі т.д.).

2. Психологічні особливості способужиття людини (характеристика занять, відношення до них, способів задоволення потреб).

3. Особливості проведення дозвілля.

4. Коло спілкування (з ким і як часто спілкується).

5. Статус у рольовому поводженні людини в системі спілкування.

6. Характер прийнятих рішень.

7. Конкретні вчинки.

Для складання психологічного портрету треба виділити наступні індивідуально-психологічні якості (особливості) особистості:

а) міміка, жести, темпоінтонаційні особливості мови (свідчать про

темперамент людини);

б) зміст висловлень (говорить про мотиви, ціннісні орієнтири);

в) лексика і характер висловлень (свідчать про професійну приналежність);

г) говір (говорить про національність, місця постійного чи тривалого проживання);

д) жестикуляція, манера носіння одягу (допомагають судити про вік, досвід і статус).

Об’єктивність психологічного портрету може бути забезпечена тільки в тому випадку, коли виявляється й оцінюється весь комплекс зовнішніх ознак станів і властивостей людини.

Тому той, хто вивчає аудіовізуальну психодіагностику, повинен активно “зондувати” об’єкт із метою виклику схованих психологічних реакцій.



Вирішальне значення при цьому має вміння швидко оцінювати

людину за наступними критеріями:

1) рівень самооцінки;

2) склад розуму;

3) потенціал впливу на інших людей (сильний чи слабкий);

4) вольові якості;

5) емоційний стан;

6) можливий надлом;

7) психічний стан;

8) наявність комплексу неповноцінності;

9) схильність до депресії.

Варто підкреслити, що при психологічній ідентифікації людини

ми часто зустрічаємося з маскувальним поводженням, навмисно демонструючими почуттями і переживаннями. Виявляючи різну експресію, імітуючи стан пригніченості, стриманості, оптимізму, безтурботності, людина нерідко прагне замаскувати свій дійсний психічний стан у даний момент і своє відношення до сформованої ситуації і її окремих елементів.

Тому студент повинен опанувати умінням міркувати за інше обличчя, сполучаючи це з аналізом власних міркувань. Він як би “занурюється” у свого партнера, встає на його позицію, приміряє на себе його “маску”, вивчає “Я-концепцію” іншої людини, щоб зрозуміти, як даний суб’єкт бачить себе, уявляє свої достоїнства і недоліки,своє відношення до ситуації. При бесіді важливо поставити перед собою ряд запитань (“Про що говорить стриманість, спокій чи нестриманість, чи тривожність цієї людини?”; “Яку роль вона намагається грати?”; “Чому саме цю роль?”). Психологічна ідентифікація стану людини, що спостерігається, її схвильованості, страху, тривоги, злості, спокою здійснюється спостереженням за виразом обличчя, очей, жестів і позою, темпом,інтонаційними особливостями голосу, паузами мови.

 

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал