Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Столипінська аграрна реформа в Україні




У Росії з 1906 по 1911 рр. з ініціативи П.Столипіна здійснювалася аграрна рефор­ма, яка передбачала:

 

Ø знищення общинного землекористуван­ня і перетворення селян на індивідуальних власників землі - фермерів;

Ø ліквідація аграрної перенаселеності євро­пейської частини країни шляхом пере­селення селян у східні райони Росії.

 

В її основі лежали головні ідеї: руйнування селянської общини, дозвіл селянину отримати землю у приватну "власність (хутір чи відруб)," переселення селян у малозаселені ра­йони Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу. Стрижнем столипінської аграрної реформи була ставка на особисту ініціативу та конкуренцію, які протиставлялися традиційній общинній рів­ності у бідності.

 

У цілому по Росії реформа не досягла поставлених цілей. Але саме в Україні вона мала найбільший успіх(з общин вийшла майже половина селянських господарств, що сприяло розвитку капіталізму на селі. Україна дала найбільшу кількість пере­селенців до Сибіру (біля І млн.).

Зросли посівні площі, валовий збір зер­нових, товарність сільського господарства.

 

Через низку причин (протидія селян, недостатнє фінансу­вання та погана організація реформаційних заходів, відсутність широкої соціальної бази, загибель основного ідеолога та ру­шія реформ П. Столипіна та ін.) аграрні реформи початку XX ст. не реалізували повністю свого потенціалу І не досягли постав­леної мети. Водночас, відкривши шлях до приватного селян­ського землеволодіння, стимулюючи розвиток агрокультури, зробивши ставку на особисту ініціативу та конкуренцію, вони прискорили процес переходу українського села на індустрі­альну основу.

УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

(серпень 1914 - листопад 1918рр.)

Світова війна велася між Троїстим, зго­дом Четверним союзом (Німеччина, Авст­ро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) і Ан­тантою (Росія, Англія, Франція).

Але поступово у її орбіту було втягнуто 38 з 59 держав світу, 3/4 населення земної кулі.

 

Для всіх сторін війна мала загарбницький, несправедливий ха­рактер.

Характеризуючи становище України під час війни, необхідно виділити такі обставини:

Ø Західна і Наддніпрянська Україна оті­нилися по різні сторони фронтів, оскільки Росія і Австро-Угорщина належали до про­тилежних, блоків. Українці, мобілізовані к армії цих країн, вимушені були битися один проти одного. В російській армії нарахову­валося 3,5 млн. українців, в австрійській -250 тис.

Ø Війна розколола українські політичні сили і, тим самим, ослабила український рух,


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал