Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Основні засоби, їх класифікація та оцінка
Формування повної та достовірної інформації про діяльність підприємства і його майновий стан, необхідної для зовнішніх і внутрішніх користувачів, - це одне із головних завдань бухгалтерського обліку. Для вирішення цього завдання необхідно мати чітке уявлення про стан та вартість активів підприємства. Найбільшу питому вагу у структурі активів підприємства, як правило, мають основні засоби, тому їх вартість значною мірою впливає на показники діяльності підприємства. Визнання основних засобів регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 7 „Основні засоби”. Об'єкт основних засобів на підприємстві визнається активом, якщо виконуються наступні умови: а) існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання; б) вартість його може бути достовірно визначена і становить понад 1000 грн; в) очікуваний термін його корисного використання більше року Класифікація основних засобів здійснюється у двох напрямках: а) для цілей бухгалтерського обліку; б) для податкового обліку (з метою нарахування амортизації на основні засоби податковим методом). Класифікація основних засобів в аналітичному обліку на підприємстві здійснюється згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 „Основні засоби” та Інструкцією про використання Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 [18, 19, 21]. Окрім того з 1 січня 2003 року згідно із Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (із змінами та доповненнями) у податковому обліку передбачено поділ основних засобів на чотири групи: - група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, вартість капітального покращення землі; - група 2 - автомобільний транспорт та вузли до нього, меблі, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське обладнання, устаткування та приладдя до них; - група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; - група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації. Згідно з П(с)БО 7 “Основні засоби”, до основних засобів підприємства відносяться матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів. Наказом про обліку політику встановлюються основні методичні правила ведення бухгалтерського обліку основних засобів, тобто встановлюється гранична вартість одиниці об'єкту. Для аналітичного обліку та забезпечення спостереження за використанням у місцях експлуатації основних засобів кожному об'єкту присвоюється інвентарний номер. Використовують наступні види оцінок для об’єктів основних засобів:. Первісна вартість — історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Переоцінена вартість — вартість необоротних активів після їх переоцінки. Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією). Залишкова вартість визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу. Залишкова вартість основних засобів, поряд із первісною, знаходить своє відображення у балансі підприємства. Загальна схема структури бухгалтерського обліку об’єктів основних засобів представлена на рис 4.1
Рисунок 4.1 – Загальна схема структури бухгалтерського обліку основних засобів
Натомість у валюту (підсумок) балансу включається лише їх залишкова вартість. Залишкова вартість об'єктів постійно зменшується внаслідок їх зносу. Оцінку придбаних основних засобів виконують за історичною собівартість придбання (виготовлення). Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.
Рисунок 4.2 – Відображення та оцінка об’єктів основних засобів в бухгалтерському обліку
Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: а) суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); б) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; в) суми ввізного мита; г) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); д) витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою. Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу. Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів. Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. Первісна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 " Запаси" та 16 " Витрати". Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду. Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну. Первісна вартість основних засобів збільшуєтьсяна суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів. Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат. Переоцінку об'єкта основних засобів здійснюють якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта. Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку. При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. Основні засоби у промисловості різноманітні. З метою обліку і планування, а також вивчення складу основних фондів їх класифікують по групах. Класифікація виробляється по наступних ознаках: а) по ролі основних фондів у процесі виробництва; б) матеріальному складові; в) за виробничим призначенням. У залежності від ролі основних фондів у виробничому процесі і їхньому матеріальному складі можна встановити наступні групи основних засобів, використовуючи класифікацію, згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби”. Класифікація основних засобів основних засобів, згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби” представлено на рисунку 4.3
|