Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






КЛАСАХ ЯК НАУКА




ЛЕКЦІЯ 1

 

ПЛАН

1. Предмет і завдання методики початкового навчання математики.

2. Методика математики в системі педагогічних наук. Зв'язок з іншими науками.

3. Методи наукових досліджень, які застосовуються у процесі розробки методики викладання початкового курсу математики.

Література А:

1. Богданович М., Козак М., Король Я. Методика викладання математики в початкових класах. - Тернопіль.: Навчальна книга - Богдан, 2001. - С. 5-16.

2. Методика начального обучения математике / Под ред. Столяра А.А и Дроздов В.Л. -Минск: Вьішейшая школа, 1988. -С. 8-15.

3. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. К.: „Абрис", 1997. С. 3-33.

Б:

1. Загвязинский В.И. Методология и методика дидактических исследований. - М.: Педагогіка, 1982. - 159 с.

2. Фридман Л.М. Психолого-педагогические основы обучения математике в школе. - М.: Просвещение,1983. - 160 с.

1. Предмет і завдання методики початкового навчання математики

Математика це один із обов'язкових предметів початкової загальноосвітньої школи, вона має значну роль у науково-практичній діяльності людства та у життєдіяльності кожної людини.

Предметом методики викладання математики (МВМ) - є процес навчання математики на різних освітніх рівнях (дошкільний, початковий, середній, старший шкільний і т. д.)

Щоб розкрити предмет МВМ, необхідно з'ясувати зміст вислову „навчання математики", виявити основні компоненти процесу навчання математики.

Навчання, зокрема початковій математиці, складний процес управління пізнавальною діяльністю молодших школярів, який здійснюється вчителем з використанням допоміжних засобів. Цей процес педагогічного керування містить етапи: сприймання, засвоєння, систематизація і узагальнення, відтворення, - він відбувається між двома учасниками, учителем та учнем і є двобічним.

 

УЧИТЕЛЬ   УЧЕНЬ
    ВЗАЄМОЗВЯЗОК (ПЕРЕДАЧА ІНФОРМАЦІЇ) •4-----------------------------------------    

Основними поняттями процесу навчання є: мета, зміст, форми, методи, засоби навчання. Ці ж елементи складають методичну систему МВМ.

Мета – ідеальна модель бажаного результату процесу навчання математики.

Зміст - це об'єм математичного матеріалу, який вивчається у початкових класах. Він відображений у програмі загальноосвітньої школи І-ІУ ступенів і конкретизується у вигляді теоретичного матеріалу у підручниках з математики початкової школи (система задач і вправ).

Методи - способи спільної діяльності вчителя та учнів, спрямовані на досягнення триєдиної мети (розповідь, пояснення, бесіда і т. д.)

Засоби - об'єкти будь-якої природи, які носять дидактичний характер (підручники, таблиці, роздатковий матеріал та ін.)



Форми організації навчання - індивідуальна, групова, колективна; організаційні форми - урок, позакласний захід, самостійна робота та ін.

Ядром предмета МВМ в початкових класах є дві групи проблем: проблеми змісту початкового навчання математики (ЧОМУ НАВЧАТИ) і проблеми методів навчання математики ( ЯК НАВЧАТИ).

Основним завданням МВМ, насамперед, є розробка кожного з елементів методичної системи, тобто пошуки відповідей на наступні питання:

ДЛЯ ЧОГО МИ НАВЧАЄМО? - визначення мети навчання математики.

КОГО МИ НАВЧАЄМО? - встановлення психологічних особливостей та можливостей мислення дітей 6-10 років у засвоєнні математики.

ЧОМУ МИ НАВЧАЄМО? - визначення змісту і структури початкового курсу математики.

ЯК МИ НАВЧАЄМО? - розкриття методів навчання математики.

ЗА ДОПОМОГОЮ ЧОГО МИ НАВЧАЄМО? - створення та визначення ефективності засобів навчання математики?

Крім того, МВМ розкриває питання організації навчальної діяльності та організаційних форм навчання, досліджує процес засвоєння знань учнями та його результативність, розробляє поради щодо розумового розвитку учнів, виховання у процесі навчання.

Таким чином, методика викладання математики, або дидактика математики, - це педагогічна наука про мету, зміст, методи, засоби і форми передачі учням математичних знань, про виховання у процесі навчання. Тобто МВМ являє собою „технологію" застосування психолого-педагогічних теорій до початкового навчання математики.

Розробка теорії МВМ має такі рівні: психологічний, загальнопедагогічний, методичний і при цьому повинна враховувати специфіку предмета навчання - математики.



2. Методика математики в системі педагогічних наук. Зв'язок з іншими науками

Методика викладання математики належить до педагогічних наук і пов'язана з іншими науками.

МВМ і логіка. Закони і правила логіки методика використовує у процесі аналізу та структурування навчального матеріалу, формулювання означень математичних понять, встановлення зв'язків між поняттями, при цьому широко використовуються категорії логіки: поняття, означення, доведення, класифікація і т. д.

МВМ і психологія. Методисти-математики використовують дані психології навчання і вивчають питання про закономірності психіки дитини, вікові та індивідуальні особливості у засвоєнні основ математики.

МВМ і дидактика. Дидактика розробляє загальні закономірності, принципи, методи навчально-виховного процесу, а методика на їх основі відображає особливості своєї науки.

МВМ початкова і загальна. Методика початкової математики конкретизує предмет і завдання загальної методики, щодо вікових особливостей молодших школярів та специфіки програмового матеріалу.

МВМ і математика. Методика розробляє основи курсу математики для молодших школярів: лічба, нумерація, арифметичні дії.

3. Методи наукових досліджень, які застосовуються у процесі розробки методики викладання початкового курсу математики

Проблемами удосконалення МВМ займаються працівники і й аспіранти науково-дослідних інститутів, викладачі педагогічних закладів освіти, вчителі-новатори.

Наукові дослідження з МВМ здійснюють і студенти ВНЗ, готуючи реферативні повідомлення та виконуючи курсові та дипломні роботи.

Основні етапи наукового дослідження:

I етап - відшукання актуальної проблеми, шляхом аналізу теорії і практики;

II етап - розробка і реалізація методики дослідження (розробка навчальної системи, наприклад вправ чи завдань), проведення педагогічного експерименту;

III етап - статистична обробка і інтерпретація даних дослідження, виявлення підтвердження чи відхилення робочої гіпотези;

IV етап формулювання висновків та методичних рекомендацій, що ґрунтуються на матеріалі дослідження.

Запитання для самоконтролю

  1. Назвіть предмет і завдання методики навчання математики у початкових класах.
  2. Яке місце займає методика математики в системі педагогічних наук.
  3. Вкажіть зв'язок МНМ з іншими науками.
  4. Назвіть методи наукових досліджень, які застосовуються у процесі розробки методики викладання початкового курсу математики.

ТЕМА№2: РОЗВИТОК МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ПОДАЛЬШОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ

ЛЕКЦІЯ 2

 

ПЛАН

1. Становлення та розвиток вітчизняної методики викладання математики в початкових класах.

2. Основні напрямки розвитку методики викладання математики за кордоном.

3. Перспективи подальшого вдосконалення методики викладання математики в початкових класах (активізація, оптимізація, індивідуалізація, диференціація процесу навчання, інтегровані уроки, комп'ютеризація навчання тощо).

4. Практика розвиваючого навчання математики.

Література:

А:

1. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я. А. Методика викладання математики в початкових класах. Тернопіль.: Навчальна книга - Богдан, 2001. С. 349-364.

2. Рьібников К.А. Возникновение и развитие математической науки. - М.: Просвещение, 1987. - 159 с.

3. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. К.: „Абрис", 1997. С. 100-108, 122-145, 310-339.

Б:

1. Богданович М. Методика викладання математики на межі тисячоліття // Початкова школа. - 1999. - № 7. - С. 6-9.

2. Глейзер Г.И. История математики в школе. - М.: Просвещение, 1981- 1983.

3. Давьідов В.В. Проблеми развивающего обучения. - М.: Педагогика, 1986. -С. 178-187.

4. Педагогічні технології. Досвід. Практика: Довідник. Полтава: ПОІПОПП, 1999. - 74-77, 119, 244-249.

 

1. Становлення та розвиток вітчизняної методики викладання математики в початкових класах.

Культура української нації налічує десятки тисяч років свого розвитку.

В цілому виховання праукраїнців мало характер сімейного, адже від покоління до покоління передавалися культурні традиції та життєво необхідні навички.

Математичні знання люди використовували у повсякденному житті і у виробничій діяльності. Так, зокрема, необхідно було перелічувати предмети, вимірювати величини, визначати час свят, передбачати запаси їжі, визначати обсяг прибутків від збору врожаю тощо.

У часи Київської Русі була відома нумерація чисел, система вимірювання величин, дробові числа, проводилися грошові розрахунки. У старовинних книгах (наприклад у "Руській правді") збереглися приклади тогочасних математичних задач.

Становлення і розвиток педагогіки математики тісно пов'язані із розвитком держави, суспільства і освіти. Поступово накопичувалися математичні знання, способи їх застосування на практиці, а також шляхи передачі набутого досвіду.

Прийнято вважати, що дидактика (методика) математики започаткована у XV - XVII століттях, в період панування польської шляхти в Україні. Саме тоді почали з'являтися перші математичні підручники польською мовою (1538 р. - видання підручника Т. Клоса "'Алгоритм - наука про лічбу"; 1619 -виходить "Граматика словенська" Мелетія Смотрицького; "Арифметика" Л. Магницького). Крім підручників розроблялися набори текстових задач, таблиці, наочні посібники, які пізніше удосконалювалися.

Важливу роль у розвитку методики математики відіграли братські, полкові, монастирські, січові, дяківські школи, гімназії та інші навчальні заклади. На середину XVIII століття в Україні нараховувалося біля 900 сільських шкіл. При Києво-Могилянській академії, Київському, Харківському, Одеському й ін. університетах створюються наукові математичні товариства, члени яких приділяють увагу і методичним питанням.

За радянських часів (1920-1990 р.р.) розвиток української МВМ здійснюється разом із російською, білоруською та іншими школами. У цей період працювали методисти і вчителі української РСР: М. Голубенко, Л. Чепіга, І. Кавун, Я. Шор, І. Василенко.

У 1960-1980 р.р. дослідницька і видавнича робота з МВМ початкових класів помітно активізувалася, збільшилася кількість вчителів з вищою освітою, у більшості педінститутів відкрилися кафедри початкового навчання, почали впроваджуватися різні види експериментальної роботи, а саме: перехід початкової ланки на трирічний термін навчання, організація підготовчих класів, запровадження навчання шестиліток, функціонування системи класів вирівнювання. З липня 1969 р. Почав видаватися журнал „Початкова школа", у якому на сьогодні надруковано понад 500 статей з МВМ.

Проголошення незалежності України відкрило широкі горизонти для творчої діяльності вчителів, методистів, науковців у галузі початкової освіти. Насамперед числові дані та сюжетні лінії задач у підручниках були приведені у відповідність до нових соціально-економічних цілей, життєвих реалій, до потреб національного характеру освіти.

Розробкою актуальних питань з МВМ займаються численні дослідники і автори: М. Богданович, Е. Александрова, Б. Друзь, О. Дусавицький, Г. Коберник, Л. Кочина, В. Кухар, М. Левшин, Г. Лишенко, С. Логачевська, В. Московченко, О. Скрипченко, А. Шевченко та ін.

 

2. Основні напрямки розвитку методики викладання математики за кордоном.

Формування математичної науки починалось у працях вчених Стародавньої Греції та довго математичні дані не були виділені у окрему науку. З часом диференціація знань вийшла з практики шкільного навчання.

МВМ як окрема педагогічна наука зародилася у працях окремих педагогів. Я. А. Коменськіш висвітлюючи загальні дидактичні правила, багато уваги приділяв вивченню арифметики.

И. Г. Песталоцці, швейцарський педагог розробляв хметодику навчання арифметики, геометрії, висунув ідею розвиваючого навчання. Він замінив механічне запам'ятовування в арифметиці вільним міркуванням, автоматизм письмових обчислень за правилами усними вправами над числами першої сотні, поклав початок концентричному розміщенню арифметичного матеріалу, виділивши сотню в окремий концентр.

Методист А. В. Грубе створив метод вивчення чисел, який укорінився в німецькій школі. Суть методу викладено у праці „Посібник з числення в елементарній школі, оснований на евристичному методі". На думку А. Грубе всі числа першої сотні доступні безпосередньому сприйманню дітьми, при вивченні чисел кожне число в межах 100 порівнюється з попереднім і „вимірюється" різницевим і кратним відношенням, у результаті учень повинен запам'ятати склад кожного числа з доданків і співмножників. Прийоми виконання арифметичних дій повинні випливати із знання складу різних чисел.

О. І. Гольдеиберг завдав удару методові вивчення чисел А.Грубе. Він довів необґрунтованість положень і довів, що свідоме виконання арифметичних дій мета вивчення арифметики і необхідне для розв'язування задач практичного змісту.

У XX столітті за кордоном широко розробляються авторські методики, велика увага приділяється індивідуалізованому, особистісно-орієнтованому навчанню.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.012 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал