Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Порядок виконання роботи. 6.4.1. Установити за допомогою перемикачів S1, S2, S3 і S4 значення елементів схем таким чином, щоб вони відповідали заданому варіанту.






 

6.4.1. Установити за допомогою перемикачів S 1, S 2, S 3 і S 4 значення елементів схем таким чином, щоб вони відповідали заданому варіанту.

6.4.2. Одержавши дозвіл викладача, увімкнути лабораторний макет і вимірювальні прилади, дати їм прогрітися протягом 5 хв.

6.4.3. Установити напругу джерела колекторного живлення за допомогою відповідного тумблера Е о = 15 В.

6.4.4. Зняти амплітудну характеристику при різних значеннях елементів схеми. Амплітудна характеристика знімається як залежність U вих = F(Uu) на частоті f = 1000 Гц. Напругу Ui змінювати він нуля до значення, при якому форма вихідної напруги помітно перекручується. Відзначити момент появи обмеження вихідної напруги. Дані занести в табл. 6.2.

R н1 – відповідає заданому варіанту вихідних даних.

6.4.5. Виміряти коефіцієнти підсилення за напругою К о і К с:

 

Таблиця 6.2

 

Uu, мВ                
U вих, В R н1                
U вих, В R н2                

 

– коефіцієнт підсилення;

 

– наскрізний коефіцієнт підсилення підсилювача,

 

де – коефіцієнт передачі вхідного кола.

 

Коефіцієнт підсилення вимірюється у лінійному режимі роботи підсилювача для різних значень елементів схем. Для вимірювання коефіцієнта підсилення подати від генератора на частоті f = 1000 Гц напругу Ui такої величини, щоб одержати на вході підсилювача U вх = 10 мВ (гнізда Х 1, Х 2). Виміряти напругу Ui та U вих. Дані занести в табл. 6.3.

 

 

Таблиця 6.3

 

Параметри U вх, мВ Ui, мВ U вих, В K о K с R вх
С р1; С н1; С е1              
R н2              
R н1; С е = 0              

 

R н1 − відповідає заданому варіанту вихідних даних.

За даними табл. 6.3 обчислити вхідний опір. Для частоти f = 1000 Гц слід вважати, що z вх = R вх, тому

 

6.4.6. Зняти частотні характеристики при різних значеннях елементів схеми. При цьому доцільно користуватися не абсолютним значенням коефіцієнта підсилення, а відносним.

 

Якщо прийняти = 1 В, тоді чисельно

 

.

 

У цьому випадку частотну характеристику рекомендується знімати в такий спосіб: подати від генератора на частоті f = 1000 Гц на вхід підсилювача напругу такої величини, щоб на виході одержати напругу = 1 В, потім, змінюючи частоту генератора у бік зниження й підвищення, фіксувати величину вихідної напруги підтримуючи Uu постійним. Досить зняти 5− 6 точок в області низьких та 3− 5 точок в області високих частот. Дані вимірювань занести в табл. 6.4.

 

Таблиця 6.4

 

f, Гц                   1 10000 1 5000  
U вих, Вдля різних значень ементів схеми С р1; С н1; С е1; R н1                        
С р2; С н1; С е1; R н1                        
С р1; н2; С е1; R н1                        
С р1; н1; С е1; R н2                        
С р1; н1; С е2; R н1                        

 

Елементи з індексом 1 відповідають заданому варіанту вихідних даних.

6.4.7. Виміряти вхідний опір підсилювача:

– при елементах схеми, що відповідають вихідному варіанту на декількох частотах;

– за відсутності ємності у колі емітера С е = 0.

Дані вимірювань занести в табл. 6.5. За даними табл. 6.5 визначити вхідну ємність підсилювача. З достатньою точністю можна вважати, що вхідний опір, обмірюваний на частоті f = 1 кГц, є активним, тобто z вх = R вх. Порівняти значення R вх із вхідним опором, розрахованим за формулою

 

Таблиця 6.5

 

f, кГц , мВ Uu, мВ
         
         
         
         
         

6.5. Зміст та оформлення звіту

 

Звіт повинен містити:

· принципову схему підсилювача, що досліджується;

· розрахункові й експериментальні дані у вигляді таблиці, записів і обчислень;

· графіки, побудовані за табл. 6.2, 6.4, 6.5:

 

; y (f); z вх(f);

 

· короткий аналіз отриманих результатів. Пояснити причини можливих розбіжностей розрахункових й експериментальних даних;

· визначення на підставі однієї з амплітудних характеристик динамічного діапазону підсилювача, а на підставі однієї з частотних характеристик – нижньої та верхньої межових частот.

Примітка. При побудові частотної характеристики по осі абсцис частоту варто відкладати в логарифмічному масштабі.

Контрольні запитання

 

1. Зобразити принципову схему резистивного підсилювача й пояснити призначення елементів.

2. Пояснити причини нестабільності режиму роботи підсилювача, назвати дестабілізуючі фактори.

3. Пояснити принцип стабілізації режиму за постійним струмом.

4. Зобразити еквівалентну схему в h -параметрах вихідного кола підсилювача з генератором струму та генератором ЕРС.

5. Як будуються навантажувальні прямі для постійного і змінного струмів?

6. Які існують способи подачі напруги зсуву на базу?

7. Як, користуючись вихідними динамічними характеристиками, визначити коефіцієнт підсилення за напругою K о?

8. Що таке амплітудна характеристика і яким чином вона знімається?

9. Як, користуючись амплітудною характеристикою, визначити динамічний діапазон підсилювача і коефіцієнт підсилення за напругою?

10. Що таке частотна характеристика і які показники підсилювача можна визначити за цією характеристикою?

11. Назвіть основні види перекручувань сигналу при підсиленні і причини, що породжують ці спотворювання.

12. Як кількісно оцінюються частотні перекручування?

13. Як кількісно оцінюються нелінійні перекручування при підсиленні синусоїдальної напруги?

14. Як впливає ємність у колі емітера С е на коефіцієнт підсилення?

15. Як впливає ємність у колі емітера С е на частотну характеристику?

16. Як впливає розподільна ємність С р на частотну характеристику?

17. Як впливає ємність навантаження на частотну характеристику підсилювача?

18. Як впливає опір навантаження на частотну характеристику підсилювача?

19. Як впливає положення точки спокою на коефіцієнт підсилення?

20. Як впливає опір у колі колектора R к на частотну характеристику підсилювача?

21. Як зміниться положення точки спокою при зміні опорів дільника в колі бази?

22. Як зміниться положення точки спокою при значному збільшенні опору в колі колектора R к?

23. Як впливає на коефіцієнт підсилення опір у колі колектора?

24. Як впливає на коефіцієнт підсилення опір навантаження?

Джерела інформації

 

1. Забродин Ю.С. Промышленная электроника. – М.: Высш. шк., 1982.

2. Герасимов В.Г. Основы промышленной электроники. – М.: Высш. шк., 1986.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.