Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Специфіка детермінації злочинності неповнолітніх




МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З вивчення злочинності неповнолітніх беруть початок багато кримінологічних теорій пояснення злочинності як такої. Сучасні погляди на пояснення злочинності передбачають:

- по-перше, відмову від розгляду причинного комплексу злочинності в контексті жорсткої залежності від одного фактору або групи факторів однієї природи; в цьому сенсі будь-яка з теорій пояснення злочинності має право на існування, оскільки не є спростованою;

- по-друге, оскільки злочинність може розглядатися на декількох рівнях (зокрема, злочинність певної групи осіб (як вид злочинності) та індивідуальна кримінальна активність), то на перший план у поясненні злочинної поведінки можуть виходити фактори різної природи залежно від певного рівня аналізу злочинності.

На сучасному етапі можна розглядати два основні концептуальні підходи до пояснення злочинності неповнолітніх: біо-психологічний та соціологічний. При цьому питання про їх співвідношення у поясненні злочинності, яке традиційно ставиться у вітчизняній кримінологічній науці, не є актуальним для аналіза закономірностей даного виду кримінальної активності. З огляду на рівні дослідження злочинності неповнолітніх обидва ці підходи є доречними, оскільки дозволяють зрозуміти закономірності виникнення та розвитку цього виду злочинності, а також специфіку попереджувальної діяльності.

В контексті біо-психологічного підходу на особливу увагу заслуговують:

- ломброзіантство (неоломброзіантство), яке не слід розуміти як вульгарне відтворення наукових поглядів видатного італійського кримінолога Ч.Ломброзо про вродженність кримінальності як особистісної (персональної) властивості. Позиції прихільників цієї концепції базуються на поєднанні певних вроджених властивостей та схильностей й набутих, засвоєних (у першу чергу, в родині, найближчому соціальному оточенні) стереотипів поведінки. Оскільки дитина не є особистістю, яка завершила своє становлення у біологічному, психологічному та соціальному аспектах, ця концепція надає поштовх для дослідження взаємозв`язків ціх аспектів з акцентом на біо-психологічній стороні (тобто особливостях біо-психологічного розвитку та їх впливу на соціально значущу поведінку неповнолітнього). Це має важливе значення для розуміння закономірностей індивідуальної кримінальної поведінки (наприклад, агресивних проявів) та обрання найефективніших засобів роботи з дитиною. Особливе значення ця концепція має для розв`язання питань впливу на неповнолітніх з психічними особливостями (зокрема, питання обмеженої та вікової осудності, примусових заходів медичного характеру тощо);

- фрейдизм (неофрейдизм), який вивчає функціонування психіки (свідомості та підсвідомості), що надає можливостей у поясненні закономірностей групової поведінки (існування та діяльність угруповань неповнолітніх), масових подій кримінального характеру тощо. Поряд із цим дослідження в цьому напрямку є затребуваними у ряді країн (наприклад, США) для розуміння кримінальності на індивідуальному рівні, що знаходить свій прояв у діяльності профайлерів (кримінальних психологів, які в ході слідства створюють «портрет» злочинця);



- генетична теорія, яка базується на дослідженнях геному людини та пов`язана зі з`ясуванням ролі певних генів у поведінці (у сенсі схильності до вживання алкоголю та наркотиків, підвищенної агресивності тощо). На сьогодні немає достовірних даних про виявлення однозначних закономірностей в цьому аспекті (хоча є деякі результати щодо алкоголізму та наркоманії), але дослідження продовжуються.

В соціологічному напрямі в поясненні злочинності неповнолітніх можна виокремити такі теорії, як:

- теорія аномії – одна з найгрунтовніших соціологічних концепцій, яка оперує протиріччями між офіційною нормативною системою та реально існуючими зразками поведінки, в результаті чого неповнолітній вимушений обирати між деклараціями та теми варіантами поведінки, що засуджуються, але, поряд із цим, масово застосовуються дорослими («не можна, але, якщо потрібно, то допустимо»). В такому плані нормативно-правові приписи та загалом діяльність системи кримінальної юстиції виступають засобом вибіркового обмеження найменш пристосованих (найнезахищеніших, у першу чергу, за економічними показниками) представників суспільства;



- теорії диференційованої асоціації та навчання, які акцентують увагу на включенні дитини у певні асоціації (соціальні групи) та її реакції на певні правила в ціх спільнотах. Дитина не народжується злочинцем, вона стає ним внаслідок більшої готовності демонструвати кримінальні зразки поведінки, які підкріплюються позитивними (сриятливими для підлітка) стимулами з боку певної спільноти. Повторюваність таких зразків перетворює їх на стереотипну (звичну) поведінку, яка сприймається неповнолітнім як допустима (навіть схвальна);

- теорія стигматизації, що розглядає у якості основного фактору девіантної поведінки неповнолітніх певні стереотипи ставлення до окремих груп дітей як до «правопорушників» («хуліганів», «невиправних» тощо). Кримінологічні дослідження, проведені американськими кримінологами у другій половині ХХ ст., показали, що на остаточний вибір неповнолітнім злочинної поведінки впливає офіційна реакція з боку системи кримінальної юстиції на будь-які факти порушення заборон. Залучення органів внутрішніх справ, прокуратури, суду, впливаючи на сприйняття дитини соціальним оточенням як «невиправного злочинця», «природженого порушника», породжує ескалацію правопорушень з боку неповнолітнього, формування груп аутсайдерів, становлення організованих злочинних угруповань тощо. Таким чином, «драматизуючи» девіантну поведінку неповнолітніх, держава сама породжує їх злочинність;

- теорія субкультури. Поняття «субкультура» введено в науковий обіг етнографами, істориками, психологами та стосується різних соціальних груп, у тому числі й криміналітету. Сутність кримінальної субкультури полягає, по-перше, у протиставленні кримінальної та некримінальної спільнот, по-друге, у гуртуванні криміналітету. В цьому сенсі виокрелюють такі функції кримінальної субкультури як адаптаційна, регулятивна, світоглядна, интегративная, ідентифікаційна, стабілізуюча тощо. З огляду на феномен кримінальної субкультури злочинність неповнолітніх є проявом спадкоємності кримінальності у суспільстві: через створення привабливого іміджу злочинця неповнолітні втягуються у порушення закону; кримінальна субкультура пропонує зрозумілі аргументи для єднання членів спільнот неповнолітніх. Правопорушення розглядаються як основні атрибути приналежності до підліткової групи та не сприймаються неповнолітніми як порушення норм суспільного життя;

- віктимологічна теорія, яка пояснює злочинну поведінку особистісними рисами, обумовленими досвідом жертви. Так, пережите дітьми сексуальне насильство призводить до жорстокості, агресивності, імпульсивності, алкоголізації й наркотизації, що, у свою чергу, може обумовити кримінальну поведінку. Майже кожна четверта дитина (26,9%), що пережила сексуальну наругу, стала жертвою злочину у своїй власній родині. Найчастіше сексуальна активність спрямована на малолітніх дітей (91,4%), у кожному п'ятому випадку їхній вік не досягає п'яти років. Об'єктом внутрісімейних сексуальних зазіхань, як правило, стають дівчинки (85,7%) (С.М.Гусєва).

В літературі (зокрема, у вітчизняній) представлені спроби пояснення злочинності неповнолітніх в контексті багатофакторного аналізу – шляхом виокремлення та аналізу декількох однорівневих факторів. Однак слід звернути увагу на те, що:

- по-перше, природа цих факторів не підлягає зміненню (вони є або біо-психологічними, або соціологічними);

- по-друге, різні фактори по-різному впливають на злочинну поведінку, тому не можуть бути однорівневими.

На підставі вивченого матеріалу необхідно сформувати позицію щодо специфіки причинного комплексу злочинності неповнолітніх в Україні як країни перехідного періоду: соціально-економічні фактори, дисфункція соціальних інститутів, маргіналізація суспільства, деструктивний вплив засобів масової комунікації та інформації тощо. При цьому слід розуміти, що підхід до пояснення злочинності є підставою формування суспільної позиції щодо кримінальності та державної політики з протидії їй. Відповідно до цього пояснення злочинності неповнолітніх одним чи декількома соціальними явищами (у першу чергу, соціально-економічними) є наслідком вульгаризованого розуміння дійсності, запозиченого зі спрощенних поглядів радянських часів, та не може бути покладено в основу сучасного ідеологічного, політичного, нормативного та організаційного забезпечення попереджувальної діяльності.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

1. Проблема співвідношення біо-психологічного та соціологічного підходів у поясненні злочинності неповнолітніх.

2. Провідні біо-психологічні теорії та їх значення у поясненні злочинності неповнолітніх.

3. Соціологічні теорії та їх значення у поясненні злочинності неповнолітніх.

4. Можливості багатофакторного аналізу у поясненні злочинності неповнолітніх.

5. Проблема специфічності детермінаційного комплексу злочинності неповнолітніх в Україні.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Причини та умови злочинності неповнолітніх як елемент предмету ювенальної кримінології.

2. Причинний комплекс делінквентності та злочинності: загальне та особливе.

3. Прикладне значення вивчення детермінації злочинності неповнолітніх.

 

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ:

1. Психічні аномалії та злочинна поведінка неповнолітніх.

2. Аутодеструктивна поведінка неповнолітніх та злочинність.

3. Насильство в сім`ї та злочинна поведінка неповнолітніх.

4. Безпритульність та бездоглядність неповнолітніх як фактор злочинності.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Альтудов А.Ю. Бродяжничество и преступность несовершеннолетних: криминологические взаимосвязи и последствия: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Московский ун-т МВД России. - М., 2010. – 25 с.

Бревнова Ю.А. Компьютерные игры в современной субкультуре детства (социокультурный аспект): Автореф. дисс. … канд. культурологии: 24.00.01 / Гос. акад. славянской культуры. - М., 2012. – 28 с.

Васильєв А.А. Психічні аномалії неповнолітніх та їх вплив на кримінальну відповідальність // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. - 2003. - №3. - С.271-276.

Васильківська І.П. Кримінологічні аспекти сімейного виховання: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 2000. - 18 с.

Вечерова Є.М. Насильство стосовно неповнолітніх як мотиваційний чинник їх асоціальної активності // Південноукраїнський правничий часопис. - 2009. - №1. - С.30-32.

Виговський Д.Л. Кримінальна субкультура в механізмі злочинності неповнолітніх: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2006. – 18 с.

Гумирова Г.Ф. Правовые и психологические аспекты оптимизации исправления осужденных к лишению свободы несовершеннолетнего возраста: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Самарский гос. ун-т. - Самара, 2009. - 21 с.

Гусева О.Н. Педофильная виктимизация и виктимологическая профилактика педофильных преступлений: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / ФГУ «Всероссийский научно-исследовательский институт Министерства внутренних дел Российской Федерации». - М., 2011. – 30 с.

Двенадцатый конгресс ООН по предупреждению преступности и уголовному правосудию [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http : // www. sartraccc. ru/i. php?oper=read_file&filename=Pub_inter/12congress.htm

Дитяча безпритульність та бездоглядність. Стан, причини та майбутні перспективи : за результатами соціологічного дослідження серед дітей-вихованців притулків, інтернатів, благодійних громадських організацій, реабілітаційних центрів м. Одеси та Одеської області / Семікоп Т.Є., Труханов Г.Л., Костюк О.І., Запорожцева Г.Є, Фомін Є.В., Тимчик І.А. – О.: СПД Кіров В.І., 2008 р. - 65 с.

Емельянов В.П. Преступность несовершеннолетних с психическими аномалиями / Под ред. И.С. Ноя. - Саратов : Сарат. ун-т, 1980. - 97 с.

Замышляев Д.В. Социально-психологические предпосылки правонарушений несовершеннолетних // Российский следователь. - 2003. - №2. - С. 20-22.

Кочеткова Е.М. Организация социально-педагогического взаимодействия несовершеннолетних в процессе ресоциализации делинквентных групп (на материалах США): Автореф. дисс. … канд. педагог. наук: 13.00.01 / Моск. пед. гос. ун-т. - М., 2012. – 23 с.

Пінейру П. С. Доповідь про насильство щодо дітей у світі. – К.: «Перфект Стайл», 2006. - 364 с.

Проблеми боротьби зі злочинністю неповнолітніх з психічними аномаліями / В. Голіна, В. Ємельянов, П. Петрук // Право України. - 2005. - №10. - С.74-76

Стеблинська О.С. Запобігання злочинам, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Львівський держ. ун-т внутр. справ. – Львів, 2008. - 16 с.

Ткачев В.Н. Проблемы реализации уголовной политики в отношении несовершеннолетних: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Донской юрид. ин-т. – Р/н-Дону, 2007. - 41 с.

Федосеева А.А. Криминальная субкультура как агент социализации молодежи: Автореф. дисс. … канд. социол. наук: 22.00.06 / Адыгейский гос. ун-т. - Майкоп, 2012. – 24 с.

Цой Н.А. Социальные факторы феномена интернет-зависимости: Автореф. дисс. … канд. социол. наук: 22.00.04 / ФГБОУ ВПО «Тихоокеанский государственный университет». - Владивосток, 2012. – 21 с.

Чабанянц М.Б. Криминологические аспекты влияния насилия и жестокости в средствах массовой коммуникации на агрессивное поведение несовершеннолетних: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Ставропольский гос. ун-т. - Ставрополь, 2002. – 24 с.

Шмарион П.В. Криминологическая характеристика и предупреждение насильственных преступлений, совершаемых в семье в отношении несовершеннолетних: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Тамбовский гос. ун-т. - Тамбов, 2010. - 21 с.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.015 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал