Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Становлення податкової системи України






Податкова система держави є її невід’ємним атрибутом, фінансовим базисом існування, індикатором економічного, політичного, соціального стану. На початках набуття Україною незалежності практично була відсутня правова основа оподаткування. Тому важливим етапом становлення податкової системи стало прийняття наприкінці 1991 року Верховною радою УРСР Закону України „Про систему оподаткування”. Вищеназваним законом була затверджена структура податкової системи, визначені принципи її побудови, встановленні об’єкти та суб’єкти оподаткування, окреслені права обов’язки та відповідальність платників податків. Таким чином, Закон „Про систему оподаткування” зафіксував наявність власної податкової системи. Вважливою особливістю закону стало запровадження нових видів податків. У результаті виникають механізм справляння податку на доходи ( Закон України 1992 р. „Про оподаткування доходів підприємств і організацій”), податку на добавлену вартість (декрет Кабінету Міністрів 1992 р. „Про податок на добавлену вартість”), запроваджується акцизний збір (декрет Кабінету Міністрів 1992 р. „Про акцизний збір”).

До початку 1994 року формується система місцевих податків і зборів у результаті прийняття в 1993 році Декрету Кабінету Міністрів „Про місцеві податки і збори”. Важливим на даному етапі стало запровадження у 1994 оподаткування прибутку підприємств замість оподаткування доходу (Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств”). Згідно означеного Закону оподатковуваний прибуток визначався як різниця між виручкою від реалізації й витратами; прибуток від основної діяльності оподатковувався за ставкою 30%; прибуток від посередницьких операцій – 45%; прибуток від грального бізнесу – 60%.

Законодавчому закріпленню правових норм функціонування податкової системи, сприяло прийняття у 1996 році Конституції України у статті 67 якої задекларовано: „Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом”. Таким чином сплата податків була визнана конституційним обов’язком громадян України.

Значним кроком у напрямку реалізації стимулюючої функції оподаткування стало прийняття у 1997 році другої редакції закону „Про систему оподаткування”. Перш за все, новою редакцією Закону були суттєво переглянуті принципи оподаткування. Першим з них став принцип „стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності” – спрямований на забезпечення стимулюючої функції оподаткування. Новацією оновленого закону стало затвердження принципу стабільності системи оподаткування. Згідно з даним принципом держава гарантує незмінність елементів справляння податків протягом бюджетного року за умови оприлюднення відповідних законодавчих змін не менш, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року.



На даному етапі подальший розвиток знайшло розмежування функцій законодавчої і виконавчої влади щодо введення нових податків і зборів, перегляду податкових пільг, механізму справляння податків. Законодавчо закріплено, що вказані зміни можуть вноситись або виключно законами України з питань оподаткування, або рішенням органів місцевого самоврядування.

Характерна риса цього періоду – спроба гармонізації вітчизняного і європейського податкового законодавства стосовно оподаткування прибутку і доданої вартості. Саме введення в дію нової редакції законів про оподаткування прибутку і податку на додану вартість дало початок впровадження податковому обліку й відокремлення його від обліку бухгалтерського. Однак використання для цих податків методу обліку „за першою з подій” мало певні негативні наслідки, оскільки сприяло скороченню оборотних коштів підприємств за рахунок „безвідсоткового кредитування” бюджету при здійсненні операцій з продажу без попередньої оплати.

Впродовж 1998 року були закладені основи альтернативних способів оподаткування, до яких відносяться: сплата суб’єктами підприємницької діяльності прибуткового податку у фіксованому розмірі з придбанням патенту; спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва; фіксований сільськогосподарський податок.



Важлива стадія розвитку податкової системи України – введення у дію з 2001 року Закону „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами” – спеціального закону, що регулював взаємовідносини платників з контролюючими органами.

У 2004 році, зміни торкнулись системи прибуткового оподаткування громадян. Декрет Кабінету Міністрів „Про прибутковий податок з громадян” втрачає чинність (за винятком норм розділу IV, що регулював оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю). З цього моменту оподаткування доходів громадян регламентує Закон „Про податок з доходів фізичних осіб”. Новацією даного закону стає запровадження пропорційної шкали оподаткування доходів громадян, яка приходить на зміну прогресивній.

Варто наголосити, що реформування оподаткування доходів населення в рамках зменшення його прогресивності є характерною тенденцію для податкових систем більшості країн світу. Теоретичною основою згаданого реформування стала концепція прихильників теорії „економіки пропозиції”. Прихильники згаданої теорії висунули свої рекомендації щодо зменшення розміру податку на індивідуальні доходи і згладжування прогресивності шкали податкових ставок. На їх думку, окреслені заходи податкової політики повинні стимулювати підприємницьку та інвестиційну активність населення, що прискорює ріст економіки. В цілому, зниження податкового тиску на високодохідні верстви населення обґрунтоване з позиції економічної ефективності оподаткування, але не відповідає принципу соціальної справедливості.

У цьому ж (2004) році зазнає суттєвих змін оподаткування прибутку підприємств: ставка податку на прибуток знижується до 25%, вводиться четверта група основних фондів для визначення сум амортизаційних відрахувань, змінюється склад валових доходів і валових витрат підприємства, порядок ведення податкового обліку приросту балансової вартості товарів на складах, у незавершеному виробництві, залишках готової продукції та інші зміни.

Проаналізовані нами основні етапи становлення податкової системи України свідчать про те, що її формування відбувалась еволюційним шляхом. В основу розвитку системи закладені засади пошуку оптимальних форм та методів оподаткування. На протязі всього етапу свого становлення податкова система не відрізнялась стабільністю. Зокрема, лише у Закон „Про податок на додану вартість” з часу його запровадження було внесено близько 114 змін.

Тому першочерговим завданням уряду на новій фазі удосконалення податкової системи, стало формування системи цілісного і зрозумілого податкового законодавства, наближення його до європейських податкових норм. Ключову роль у цьому процесі відіграло прийняття наприкінці 2010 року Податкового кодексу України. Прийнятий в Україні Податковий кодекс має по суті всеосяжний характер, оскільки увібрав у себе все фіскальне законодавство. Проте, у світі існують податкові кодекси і іншого типу. Зокрема, у Німеччині податковий кодекс обмежений питаннями дефініцій, змісту й обсягу повноважень податкових органів, декларування та інших процедур податкового процесу. Фіскально-адміністративні особливості кожного податку розкрито в окремих законах. В Україні ж прийняття Податкового кодексу скасувало дію законів, які регулювали справляння окремих податків.

За оцінками експертів, Податковий кодекс повинен стати для України не лише збірником законів, що регулюють відносини у податковій сфері, а й каталізатором поетапних змін у системі оподаткування. Серед прогресивних новацій Податкового кодексу можна назвати:

– скорочення кількості податків та зборів;

– зниження податкового тиску на економіку;

– реалізація стимулюючого потенціалу податкової політики;

– підвищення фіскальної ефективності податкової системи.

 



mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2020 год. (0.027 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал